На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 4 (89), 2018


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 4 (89)   -   Грудень, 2018   -   Сторінки: 15-19
Використання діоксиду хлору у технології підготовки питної води на дніпровському водопроводі м. Києва
Прокопов В.О.1, Липовецька О.Б.1, Куліш Т.В.1, Соболь В.А.1, Костюк В.А.2, Бондарчук А.Ю.3
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
2 ПрАТ «АК «Київводоканал»
3 ТОВ «Укрхімстандарт»

УДК: 614.777 : 628.16 : 546.134

РЕФЕРАТ:
Мета роботи: встановлення оптимальних дозо-часових параметрів застосування діоксиду хлору в традиційній технології водопідготовки, що забезпечують високу якість і безпеку питної води.
Матеріали та методи. Діоксид хлор для первинного знезараження води р. Дніпро застосовувався в діапазоні від 2,0 до 4,0 мг / дм3 на тлі коагулянту сульфату алюмінію (140,0 мг / дм3) і флокулянта TR650 (0,3 мг / дм3). Вторинне знезараження проводилося діоксидом хлору в дозі 0,5 мг / дм3. Аналіз води до і після обробки за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, з додатковим визначенням залишкового діоксиду хлору, хлоритів, хлоратов і тригалогенметанів, проводився за загальноприйнятими методиками згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Основні результати. Якість річкової води після обробки діоксидом хлору за участю коагулянту і флокулянта, відстоювання і фільтрування поліпшувалося при всіх дозах діоксиду хлору. При мінімальній дозі діоксиду хлору 2,0 мг / дм3 відзначається зниження показників каламутності, кольоровості води, ПО і заліза на 82,6%, 86,3%, 65,0% і 18,7% відповідно. Крім того, відзначається зниження індикаторних мікроорганізмів на 93-100%, що свідчить про високу бактерицидну активність діоксиду хлору в якості знезаражуючого кошти. У воді не спостерігається утворення небезпечних для організму людини хлоритів, а також алюмінію в наднормативних концентраціях. З числа 7 летючих хлорорганічних сполук, які досліджувалися, в обробленій воді виявлені тільки хлороформ і бромдихлорметану в кількостях, що не перевищують гігієнічний норматив.
Висновки. Експериментальні дослідження обробки річкової води за традиційною технологією з використанням діоксиду хлору показали високу її ефективність щодо органічного і мікробного забруднення води р. Дніпро. Високий бактерицидний ефект щодо санітарно-показових мікроорганізмів (93-100%) відзначався навіть при малих дозах діоксиду хлору (2,0 мг / дм3). Підтверджено низька здатність діоксиду хлору до утворення високотоксичних летючих хлорорганічних сполук (тригалогенметанів), які по пріоритетному речовини - хлороформу визначалися в воді на рівні 1,0-3,0 мкг / дм3. Доцільно продовжити експеримент на річковому водопроводі, моделюючи в воді підвищені рівні органічного забруднення, яке може призводити до збільшення в воді побічних продуктів дезінфекції, перш за все небезпечних хлоритів, що утворюються при обробці води діоксидом хлору.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
діоксид хлору, сульфат алюмінію, річкова вода, санітарно-хімічні та мікробіологічні показники, хлорити, хлорати, алюміній, Тригалогенметани
ЛІТЕРАТУРА:
1. Мариевский В.Ф., Доан С.И. Вода как фактор риска вирусных инфекций. Вода і водоочисні технології. 2007. № 2 (22). С. 50-54.
2. Прокопов В.О. Питна вода України: медико-екологічні та санітарно-гігієнічні аспекти. К. : Медицина, 2016. 400 с.
3. Ковальчук Л.Й., Мокієнко А.В., Петренко Н.Ф. Гігієнічна оцінка наслідків хлорування води поверхневих водойм українського Придунав’я. Вісник наукових досліджень. 2015. № 3. С. 89-91.
4. Cердюк А.М., Прокопов В.О., Гоженко А.И., Петренко Н.Ф., Мокієнко А.В. Гігієнічна оцінка біоцидної дії діоксиду хлору як засобу знезаражування питної води (огляд літератури та власних досліджень). Довкілля та здоров'я. 2007. № 2. С. 36-40.
5. Таблетовані та порошкоподібні реагенти на основі діоксиду хлору для знезараження води. Київ, 2013. 2с. (Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров'я № 54-2013 / ДУ "Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України").
6. Санітарно-епідеміологічний нагляд за знезаражуванням води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання діоксидом хлору : методичні рекомендації МР 2.2.4-147-2007. Київ, 2007. 23 с.
7. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : ДСанПіН 2.2.4-171-10 / МОЗ України. Київ, 2012. 55 с.
8. Петренко Н.Ф., Деревянко Т.О., Кизлова М.И. Аналитические методы определения в воде диоксида хлора, хлорит- и хлорат-анионов. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2008. № 4 (14). С. 95-102.
9. Прокопов В.А., Толстопятова Г.В. Алюминий: современные токсиколого-гигиенические аспекты (обзор литературы). Врачебное дело (Лiкарська справа). 1996. № 10-12. С. 56-62 .
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2018. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.