| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 1 (85) - Березень, 2018 - Сторінки: 26-31
Еритемна доза як один із критеріїв гігієнічної регламентації інсоляції
Акіменко В.Я.1, e-mail: v_ya_akimenko@ukr.net, Стеблій Н.М.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
АНОТАЦІЯ:
Мета роботи - дати гігієнічну оцінку ультрафіолетової складової інсоляції житла і розробити рекомендації щодо вдосконалення нормативів інсоляції на підставі дозного підходу. Матеріали та методи. Проаналізовано нормативні документи країн ЄС і колишнього СРСР з гігієнічної регламентації інсоляції в житлових і громадських будівлях. Досліджено динаміку інтенсивності ультрафіолетового випромінювання сонця в діапазонах А і В протягом світлового дня. Згідно стандарту ISO 17166 розраховані Погодинний MED (мінімальні бактерицидні дози) ультрафіолетової складової інсоляції в діапазонах А і В світлового дня. Результати досліджень. Запропоновано двогодинну інсоляцію після години з моменту сходу сонця для певної географічної широти на 22 березня приймати як мінімально необхідну тривалість інсоляції житлових приміщень. У роботі приводяться результати дослідження за допомогою широкосмугового радіометра УФР 21 інтенсивностей УФІ в діапазонах А і В протягом світлового дня. Розрахована відповідно до стандарту ISO 17166 динаміка зміни величин MED (мінімальні бактерицидні дози) подвочасовимі інтервалами інсоляції протягом світлового дня для географічних широт України. Висновки. З урахуванням розміру мінімальної ерітемной дози за двогодинну мінімально необхідну тривалість інсоляції житла розрахований годину можливої корекції нормативів інсоляції житла при орієнтації светлопроема розрахункового приміщення на румби, при яких висота стояння сонця на географічних широтах розташування України (від 44 ° пн.ш.. До 52 ° з .ш.) буде более 9 ° 42'- 10 ° 42 'градусів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
інсоляція, ультрафіолетове випромінювання, мінімальна еритемна доза, гігієнічна регламентація, бактерицидна дія
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бахарев Д.В., Орлова Л.Н. О нормировании и расчете инсоляции. Светотехника. 2006. №1. С. 18 - 27.
2. Беликова В. К. Бактерицидное значение излучения солнца, проникающего в помещение. Гигиена и санитария. 1957. №11. С. 8 - 15.
3. Акименко В.Я., Ярыгин А.В., Янко Н.М. Дозный подход к гигиенической регламентации УФ-излучения солнца с учетом его спектральных особенностей. Гигиена населенных мест: сб. науч. тр. К., 1999. Вып. 35. С. 207-215.
4. Халикова Ф. Р. Совершенствование нормирования и расчета инсоляции жилых помещений путем расчета интенсивности и дозы ультрафиолетовой радиации : автореф. дис. … канд. тех. наук / Казанский гос. архитектурно-строительный ун-тет. Казань, 2013. 21 с.
6. Environmenntal Health Criteria 160: Ultraviolet radiation / World Health Organization. Geneva, 1994. 353 p.
7. ICNRP Guidelines on limits of exposure to ultraviolet radiation of wavelengths between 180 nm and 400 nm (incoherent optical radiation). Health Physics. 2004. Vol. 87(2). Р. 171 – 186. DOI : https://doi.org/10.1097/00004032-200408000-000068. Яригін А. В. Гігієнічна характеристика природного ультрафіолетового випромінювання в приміщеннях житлових будинків : автореф. дис. … канд. біол. наук : 14.02.01 / ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ». К., 2002. 21 с.
9. Чубарова Н. Е. Ультрафиолетовая радиация у земной поверхности : автореф. дис. … доктора географ. наук / Московский гос. университет им. М.В. Ломоносова. М., 2007. 48 с.
10. International reference action spectrum and standard erythema dose : ISO 17166:1999. Vienna, 1999. 6 p.
11. Стеблий Н.Н., Акименко В.Я. Методические особенности мониторинга ультрафиолетовой составляющей инсоляции жилища. Здоровье и окружающая середа : сб. матер. респуб. научно-практ. конф. с международным участием. М., 2017. Том 1. С. 52 – 55.
12. Berson D.M., Dunn F. A., Takao M. Phototransduction by retina ganglion cells that set the circadian clock. Science. 2002. Vol. 295. P. 1070 - 1073. DOI : https://doi.org/10.1126/science.1067262 |
