Мета: оцінка частоти вживання продуктів харчування рослинного походження в раціоні студентської молоді з метою профілактики гіповітамінозних і гіпомікроелементозних станів.
Матеріали і методи: за допомогою карти-опитувальника [1] була зібрана інформація і проведена оцінка результатів дослідження раціонів студентів-медиків 2, 4, 6 курсів медичних факультетів НМУ імені О.О.Богомольця. Обсяг вибірки - 858 респондентів. Вік від 18 до 25 років, з них 570 респондентів жіночої статі і 288 респондентів чоловічої статі.
Результати: в даній роботі представлені результати оцінки частоти вживання продуктів харчування рослинного походження в раціоні студентів-медиків. Частота вживання даних продуктів оцінювалася за такою шкалою: вживання один раз в день або частіше, майже кожен день, один раз в тиждень, кілька разів на тиждень, один або кілька разів на місяць, рідко або ніколи. Оцінювалася частота вживання таких груп продуктів харчування рослинного походження: овочів, включаючи традііонние для українців буряк, моркву, капусту і зелень. Окремо оцінювали вживання картоплі, враховуючи національні харчові переваги, а також фруктів і ягід, хліба і хлібобулочних виробів, солодощів (цукор, варення, мед), круп і макаронних виробів.
Висновок. Встановлено, що лише третина респондентів жіночої статі використовують в своєму раціоні овочі щодня, і 15% - 25% респондентів чоловічої статі. Від 17% респондентів жіночої статі (2 курс) до 25% (6 курс), а також третина респондентів чоловічої статі, незалежно від курсу навчання, щодня використовують в раціоні картопля. До 40% респондентів чоловічої статі і до 31% респондентів жіночої статі щодня використовують в своєму раціоні фрукти. Хліб, хлібобулочні вироби використовують щодня до 40% респондентів чоловічої статі і до 30% респондентів жіночої статі. Щодня або майже кожен день використовують в своєму раціоні крупи, макаронні вироби до 30% респондентів чоловічої статі і 15 - 19% жіночої статі. Третина респондентів чоловічої статі використовують в своєму раціоні щодня солодощі (цукор, варення, мед) і лише 10% - 12% респондентів жіночої статі.
Загалом 70% студентських раціонів за їх наповненням продуктами рослинного походження не відповідають національним рекомендаціям з харчування.

частота споживання, опитувальна карта, продукти харчування рослинного походження, раціон харчування, аліментарні захворювання, корекція, студентська молодь

1. Єльцова Л.Б., Омельчук С.Т. Обгрунтування шляхів удосконалення анкетно-опитувального методу оцінки фактичного харчування населення. Медичні перспективи. 2017. №3. С. 104–112.

2. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії : затв. наказ МОЗ України № 1073 від 03.09.2017. Київ, 2017. – URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17

3. Півень Н. Рекомендації щодо здорового харчування дорослих. Практикуючий лікар. 2018. №1. С. 39–46.

4. Григоренко А. Методичні рекомендації для лікарів загальної практики-сімейної медицини з приводу консультування пацієнтів щодо основних засад здорового харчування. Затв. наказом МОЗ №16 від 14.01.2013. К., 2013. 30 с.

5. Матасар І.Т., Ципріян В.І., Горчакова Л.А. та ін. Первинна та вторинна профілактика аліментарнозалежних захворювань : методичні рекомендації. Київ, 2007. 80 с.

6. Аністратенко Т.І., Білко Т.М., Благодарова О.В. та ін. Гігієна харчування з основами нутриціології. Київ : Медицина, 2007. С. 327 – 372.

7. Швец О.В. Значение достаточной и сбалансированной диеты в профилактике наиболее опасных болезней современности. Питание и здоровье. 2010. №1. С. 9–14.

8. Omelchuk S.T., Kuzminska O.V., Gulay T.O., Lymar L.V. General Nutrition : Stadi Guide for the 4-th Accreditation Level Medical School Students. Kyiv , 2016. 146 p.