На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 1 (110), 2024


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 3 (100)   -   вересень, 2021   -   Сторінки: 22-29
Захворюваність на непухлинні хвороби, інвалідність, смертність дорослого населення радіоактивно забруднених територій України. епідеміологічні дослідження протягом 1988-2016 років
Прикащикова К.Є.1, Ярошенко Ж.С.1, Костюк Г.В.1, Сировенко В.І.1, Олепир О.В.1, Лук’янюк В.О.1, Литвинюк І.В.1, Полянська В.М.1, Мовчун Т.І.1
1 ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України", м. Київ

УДК: 616-008.3/.5 -036.86/.88-053.8-036.22:616-001.28(477)

РЕФЕРАТ:
Мета. Надати комплексну характеристику змін стану здоров’я дорослого населення радіоактивно забруднених територій України залежно від статі та віку на дату аварії на ЧАЕС на основі когортних епідеміологічних досліджень після аварії.

Матеріали та методи. Епідеміологічний аналіз захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідності, смертності мешканців радіоактивно забруднених територій віком 18-60 років на дату аварії на ЧАЕС (65189 осіб) проводився протягом 1988-2016 років за п’ятирічними періодами спостереження та за вісьмома класами МКХ-10. Використано методи математичного та статистичного аналізу.

Результати. У результаті епідеміологічного дослідження протягом 1988-2016 років у мешканців радіоактивно забруднених територій вперше виявлено 90590 (100%) випадків непухлинних захворювань (серед чоловіків - 34,94%, серед жінок - 65,06%), інвалідності - 11 153 (100%) (відповідно 38,22% та 61,7%), смертності - 11586 (100%) (відповідно 50,42% та 49,58%). Найбільше постраждалі хворіли на нозологічні форми органів дихання, системи кровообігу та травлення, які становили разом 67,43% у структурі захворюваності на непухлинні хвороби. Основними чинниками інвалідизації були хвороби системи кровообігу, ендокринної та нервової систем (87,92%), смертності - хвороби системи кровообігу (89,49%). Встановлено гендерну залежність розвитку захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідизації та смертності через них. У жінок показники захворюваності (116,08ID/103 люд.-років спостереження) та інвалідності (13,57ID/103 люд.-років) достовірно перевищували показники у чоловіків (86,57 та 11,65ID/103 люд.-років відповідно). Проте у чоловіків вищою була смертність (16,01ID/103 люд.-років проти 11,32ID/103 люд.-років). Зміни рівнів захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідності та смертності через них протягом усього періоду спостереження характеризувалися розбіжністю векторів: захворюваність знижувалася, а інвалідність та смертність водночас зростали. Перехрестя динамік розвитку захворюваності на непухлинні хвороби з інвалідністю та смертністю через ці захворювання виявлено у 2008-2012 роках.

Висновки
1. У мешканців радіоактивно забруднених територій віком 18-60 років на дату аварії на ЧАЕС протягом 1988-2016 років епідеміологічного спостереження захворюваність на непухлинні хвороби формувалася в основному внаслідок значного розвитку хвороб органів дихання, системи кровообігу та травлення (67,43%). Основними причинами інвалідності були непухлинні хвороби систем кровообігу, ендокринної та нервової (87,92%), а смертності - хвороби системи кровообігу (89,49%).
2. Встановлено гендерну залежність розвитку захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідизації та смертності мешканців радіоактивно забруднених територій за тридцятирічний період спостереження. Хвороби системи кровообігу були основною причиною інвалідності та смертності. У чоловіків інвалідність та смертність були спричинені також розладами психіки та поведінки, хворобами органів дихання, травлення, у жінок - хворобами нервової та сечостатевої систем.
3. У мешканців радіоактивно забруднених територій незалежно від статі за роки спостереження встановлено особливість розвитку захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідності та смертності через них, яка полягає у значному зниженні частоти прояву хвороб у 2008-2016 роках, що зумовлено зростанням інвалідності та смертності потерпілих порівняно з попередніми роками.
4. Актуальним є продовження епідеміологічних досліджень стану здоров’я мешканців РЗТ (захворюваності на не пухлинні хвороби, інвалідності та смертності) для визначення впливу радіаційного опромінення на розвиток основних форм непухлинних захворювань.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
радіація, доросле населення, непухлинні хвороби, захворюваність, інвалідність, смертність
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бузунoв В.O. Актуальные прoблемы эпидемиoлoгии медицинских пoследствий в oтдаленнoм периoде аварии на ЧАЭС. Эпидемиoлoгия медицинских пoследствий аварии на Чернoбыльскoй АЭС. 20 лет спустя: Тез. докл. междунар. науч.-практ. кoнф. (Киев, 9-10 oктября 2007 г.) Донецк : Вебер, Донецкий филиал, 2007. 35 с.
2. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки : Національна доповідь України / за ред. Д.А. Базики, М.Д. Тронько, Ю.Г. Антипкіна, А.М. Сердюка, В.О. Сушко. Київ, 2016. 177 с.
3. Пирогова О.Я., Бузунов В.О., Прикащикова К.Є., Терещенко В.М., Домашевська Т. Є. Особливості формування непухлинної захворюваності дорослого населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях Житомирської області. Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років: матер. наук.-практ. конф. (Житомир, 2001 р.). Житомир, 2001. С. 50-53.
4. Бузунов В.О., Прикащикова К.Є., Костюк Г.В., Марценюк О.Д., Губіна І.Г. Непухлинна захворюваність мешканців радіоактивно забруднених територій України. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки. Національна доповідь України. Київ, 2016. С. 51-62. URL: national_dopovid_2016_new.pdf.
5. Присяжнюк А.Е., Грищенко В.Г., Закордонец В.А., Фузик Н.Н., Слипенюк Е.М., Федоренко З.П. Итоги 15-летнего эпидемиологического наблюдения над выборкой популяции Украины, подвергшейся длительному воздействию малых доз радиации вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. «Экология человека в постчернобыльский период» : матер. Х Междунар. науч.-практ. конф. (Минск, ноябрь 2003 г.) . Минск, 2004. С. 132-134.
6. McGale P., Darby S. C. Low Doses of Ionizing Radiation and Circulatory Diseases: a Systematic Review of the Published Epidemiological Evidence. Radiat Res. 2005. Vol. 57. Р. 163-247. DOI: https://doi.org/10.1667/RR3314
7. Little M.P., Tawn E.J., Tzoulaki I., Wakeford R., Hildebrandt G. et al. A Systematic Review of Epidemiological Associations between Low and Moderate Doses of Ionizing Radiation and Late Cardiovascular Effects, and their Possible Mechanisms. Radiat. Res. 2008. Vol. 169. Р. 99-109. DOI: https://doi.org/10.1667/RR1070.1
8. Півень Н.В., Гунько Н.В., Короткова Н.В. Захворюваність дитячого населення найбільш радіоактивно забруднених територій України хворобами органів травлення. Довкілля та здоров'я. 2014. № 4 (71). С. 55-60.
9. Cтепанова Є.І., Колпаков І.Є., Вдовенко В.Ю., Кондрашова В.Г., Зигало В.Н. Деякi механізми розвитку несприятливих наслідків Чорнобильської катастрофи у дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій. Радіоекологія-2017: зб. статей наук-практ. конф. з міжнар уч. (м. Київ, 24-26 квітня 2017 р.). Житомир : Укрекобіокон, 2017. С. 231-234.
10. Шестопалов В.М., Набока М.В., Лихошерстов А.А., Чабан Е.П. Анализ дозозависимых эффектов при хроническом внутреннем облучении на примере заболеваемости болезнями желудочно-кишечного тракта у детского населения Житомирской области на радиоактивно загрязненных территориях. Радіобілогічні та радіоекологічні аспекти Чорнобильської катастрофи : зб. матер. доп. на міжнар. конф. (м. Славутич, 11-15 квітня 2011 р.). Славутич, 2011. 57 с.
11. Бузунов В.О., Пирогова О.Я., Краснікова Л.І., Цуприков В.А., Войчулене Ю.С., Домашевська Т.Є. Показники та методи їх розрахунку в епідеміології неінфекційних захворювань: навч.-метод. посіб. Київ : Авіценна, 2013. 120 с.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2024. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.