Мета дослідження: виявити вплив чинників біологічної і соціальної природи на професійну надійність машиніста локомотива в умовах змінної праці.
Матеріали і методи дослідження: аналітичний огляд літератури бібліотечних фондів і електронних баз даних (Medline, Pubmed, CIS, Embase) через Інтернет з використанням пошукових комп’ютерних технологій (Google, Yahoo, Рамблер) засобами веб-інтерфейсу і клієнт-серверних систем управління базами даних.
Результати дослідження. Існуючі системи профвідбору, профпідготовки, контролю та корекції стану недостатньо ефективні для забезпечення надійної повсякденної роботи машиністів локомотивів. Шкідливі і небезпечні умови праці посилюють розвиток втоми, яка є однією з основних вихідних причин аварійності на транспорті. Закономірності її формування тісно пов'язані з часом доби, тривалістю і напруженістю робочої зміни, циклу робочих змін, з періодом року, з віком людини, погодно-кліматичними та геомагнітними умовами. Так, добовий ритм потенціює відчуття втоми у нічний час, у ранні ранкові години і мінімізує його у денний і вечірній час. Частота проїздів забороняючих сигналів збільшується після 8-10 годин безперервного водіння і сягає 7-9-кратних величин на 12-22-й годинах роботи. Ризик аварійності через провини машиністів локомотивів подвоюється після 4-6 годин водіння порівняно з першими годинами роботи, після 10 послідовних робочих днів порівняно з першими п'ятьма, є максимальним від півночі до 4 години ранку, у лютому і серпні. Молоді реагують на події на дорозі швидше, але в аварії попадають частіше. Втома з віком розвивається швидше, відновлення - повільніше. Найбільш ефективним способом профілактики передчасного розвитку втоми є достатній якісний сон. Однак його тривалість у вагоні на 25% коротша, ніж удома, структура сну змінена. Дефіцит сну та стомлюваність найбільші при нічних і ранніх ранкових змінах. Погіршення погоди (опади), збільшення напруженості геомагнітного поля Землі підвищують ризик залізничних подій.
Висновок. Оптимізація умов праці, дизайну та обладнання кабін, залізничних переїздів, максимально можливе врахування біологічних і природних факторів зниження ефективності керуючої діяльності машиністів при вдосконаленні хронобіологічних основ режимів праці та відпочинку є резервом підвищення їхньої професійної надійності.

змінна праця, надійність людини-оператора, біологічні та соціальні чинники.

1. Lawton R., Ward N.J. Accid. Anal. Prev. 2005; 37 (2) : 235-244. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2004.08.001

2. Stanton N.A., Walker G.H. Accid. Anal. Prev. 2011; 43 (3) : 1117-1127. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2010.12.020

3. Van der Flier H. and Schoonman W. Appl. Ergon. 1988; 19 (2) : 135-141. DOI : https://doi.org/10.1016/0003-6870(88)90006-3

4. Lenné M.G., Rudin-Brown C.M., Navarro J., Edquist J., Trotter M., Tomasevic N. Appl. Ergon. 2011; 42 (4) : 548-554. DOI : https://doi.org/10.1016/j.apergo.2010.08.011

5. Tey L.S., Ferreira L., Wallace A. Accid. Anal. Prev. 2011; 43 (6) : 2134-2141. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2011.06.003

6. Meeker F., Fox D., Weber C. Accid. Anal. Prev. 1997; 29 (1) : 11-16. DOI : https://doi.org/10.1016/S0001-4575(96)00055-3

7. Lopes M.G., de Gouveia Vilela R.A., de Almeida I.M., Mioto O.L., Takahashi M.A., Perin F.O. Work. 2012; 41 (Suppl. 1) : 3148-3154.

8. Salmon P.M., Read G.J., Stanton N.A., Lenné M.G. Accid Anal Prev. 2013; 50 : 1278-1288. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2012.09.029

9. Frey F.G. Klin. Monbl. Augenheilkd. 1975; 167 (1) : 125-127.

10. Santos-Reyes J., Beard A.N. Accid. Anal. Prev. 2009; 41 (6) : 1133-1144. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2008.05.004

11. Rowden P., Matthews G., Watson B., Biggs H. Accid. Anal. Prev. 2011; 43 (4) : 1332-1340. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2011.02.004

12. Naweed A. Accid. Anal. Prev. 2013; 60 : 193-204. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2013.08.022

13. Misawa R., Inadomi K., Yamaguchi H. Shinrigaku Kenkyu. 2006; 77 (2) : 132-140. DOI : https://doi.org/10.4992/jjpsy.77.132

14. Eluru N., Bagheri M., Miranda-Moreno L.F., Fu L. Accid. Anal. Prev. 2012; 47 : 119-127. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2012.01.027

15. Jay S.M., Dawson D., Ferguson S.A., Lamond N. Appl. Ergon. 2008; 39 (5) : 623-629. DOI : https://doi.org/10.1016/j.apergo.2008.01.011

16. Zhou D.S. Zhonghua Yu Fang Yi Xue Za Zhi. 1991; 25 (1) : 26-29.

17. Chang H.L., Ju L.S. Accid. Anal. Prev. 2008; 40 (6) : 1844-1849. DOI : https://doi.org/10.1016/j.aap.2008.07.009

18. Paech G.M., Ferguson S.A., Sargent C., Roach G.G. Shiftwork International Newsletter. 2011; 25 (3) : 38.

19. Turner C., Spencer M.B., Stone B.M. Shiftwork International Newsletter. 2005; 22 (2) : 150.

20. Fournier P.S., Montreuil S., Brun J.P. Work. 2007; 29 (3) : 213-224.

21. Rozenblat V.V. Utomlenie [Fatigue ]. In : Zolina Z. M., Izmerov N.F. (eds.) Rukovodstvo po fiziologii truda [Guides on Labour Physiology]. Moscow : Meditsina ; 1983 : 227-250 (in Russian).

22. Navakatikian A.O., Kryzhanovskaia V.V., Kalnish V.V. Fiziologiia i gigiena umstvennogo truda [Physiology and Hygiene of Mental Labour ]. Kiev: Zdorovia ; 1987 : 152 p. (in Russian).

23. Robertson K., Spencer M., Hesketh S. Shiftwork International Newsletter. 2011; 25 (3) : 51.

24. McGuffog A.L. Shiftwork International Newsletter. 2005; 22 (2) : 107.

25. Spencer M.B. Shiftwork International Newsletter. 2005; 22 (2): 144.

26. Roach G.D., Dorrian J., Fletcher A., Dawson D. J. Hum. Ergol. (Tokyo). 2001; 30 (1-2) : 125-130.

27. Dekker D.K., Paley M.J., Popkin S.M., Tepas D.I. Ergonomics. 1993; 36 (1-3) : 233-238. DOI : https://doi.org/10.1080/00140139308967877

28. Tirilly G., Cabon P., Beslot P. Shiftwork International Newsletter. 2011; 25 (3) : 198.

29. Harma M., Sallinen M. Shiftwork International Newsletter. 2005; 22 (2): 68. DOI : https://doi.org/10.1080/07420520601083409

30. Roach G.D., Reid K.J., Dawson D. Occup. Environ. Med. 2003; 60 (12): 917-923. DOI : https://doi.org/10.1136/oem.60.12.e17

31. Jay S.M., Dawson D., Lamond N. Chronobiology Int. 2006; 23 (6): 1241-1252. DOI : https://doi.org/10.5271/sjweh.3112

32. Torsvall L., Akerstedt T., Gillberg M. Scand. J. Work Environ. Health. 1981; 7 (3) : 196-203. DOI : https://doi.org/10.5271/sjweh.3112

33. Pilcher J.J., Cople M.K. Ergonomics. 2000; 43 (5) : 573-588. DOI : https://doi.org/10.1080/001401300184260

34. Pilcher J.J., Popkin S.M., Adkins K, Roether L. Ind. Health. 2005; 43 (1) : 123-128. DOI : https://doi.org/10.2486/indhealth.43.123

35. Akerstedt T., Nilsson P.M. J. Int. Med. 2003; 254 (1) : 6-12. DOI : https://doi.org/10.1046/j.1365-2796.2003.01195.x

36. Moreno C.R., Carvalho F.A., Lorenzi C., Matuzaki L.S., Prezotti S., Bighetti P. et al. Chronobiol. Int. 2004; 21 (6) : 871-879. DOI : https://doi.org/10.1081/CBI-200036880

37. Teixeira C.W., Narciso F.V., Silva L.O., Koyama R.G., Esteves A.M., Bittencourt L.R.A. et al. Shiftwork International Newsletter. 2011; 25 (3) : 203.

38. Folkard S. Effects on Performance Efficiency. In : Colquhoun W.P., Costa G., Folkard S., Knauth P., (eds). Shiftwork. Problems and Solutions. Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York; Paris; Wien : Lang ; 1996 : 113-139.

39. McDonald C.C., Seacrist T.S., Lee Y.C., Loeb H., Kandadai V., Winston F.K. Headway Time and Crashes among Novice Teens and Experienced Adult Drivers in a Simulated Lead Truck Braking Scenario. In: Proc. Int. Driv. Symp. Hum. Factors Driv. Assess. Train Veh. Des. 2013 : 439-445. DOI : https://doi.org/10.17077/drivingassessment.1524

40. Ferrario V.F., Tredici G., Crepsi V. Chronobiologia. 1980; 7 (2) : 205-209. DOI : https://doi.org/10.1136/oem.58.1.58