Однією з актуальних проблем сучасної медицини є збільшення патології щитовидної залози, як наслідок несприятливої ​​дії на організм різних факторів, у тому числі техногенного забруднення.
Мета дослідження: вивчити особливості розвитку непухлинних захворювань щитовидної залози у мешканців радіоактивно забруднених територій у віці 0-60 років і осіб, евакуйованих з 30-км зони ЧАЕС у віці 18-60 років на дату катастрофи за період 1988-2016 рр. на підставі епідеміологічних методів дослідження.
Матеріали та методи. Джерелом інформації послужила база даних Державного реєстру України (ГРУ) постраждалих від іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС (98902 жителів радіоактивно забруднених територій і 63146 осіб, евакуйованих з 30-км зони ЧАЕС). За період спостереження оцінювали особливості проявів непухлинних захворювань щитовидної залози і окремих її груп. Розрахунки показників проводили з іспользоніем пакетів програм "EXEL-2013".
Результати досліджень. За період тридцятирічного епідеміологічного вивчення структури хвороб ендокринної системи, розлади травлення і порушення обміну речовин, перше місце займають непухлинні захворювання щитовидної залози (у жителів РЗТ - 93,21%, у дорослого евакуйованого населення - 73,00%). Незалежно від статі і віку в загальних когортах потерпілих найбільший відсоток серед захворювань щитовидної залози має група хвороб "інші форми нетоксичного зобу (Е04)" - 87,09% у жителів РЗТ і - 16% у евакуйованих, на другому місці в структурі хвороб за величиною частки - група "тиреоїдит (Е06)", найменша частка - за групою "тиреотоксикоз (гіпертиреоз (Е05)". Виявлено залежність розвитку хвороб щитовидної залози від віку постраждалих, а саме з віком у чоловіків і жінок структура нозологічних форм стрімко погіршили ляется чисельністю важких форм захворювань груп "тиреотоксикоз (гіпертиреоз) (Е05)" і "тиреоїдит (Е06)", але одночасно спостерігається зменшення групи хвороб "інші форми нетоксичного зобу (Е04)". Встановлено залежність структури захворювань щитовидної залози від статі пацієнтів. Серед жителів РЗТ у чоловіків незалежно від віку превалюють "інші форми нетоксичного зобу (Е04)", у жінок зі збільшенням віку - групи "тиреотоксикоз (Е05)" і "тиреоїдит (Е06)". Серед евакуйованих відзначається незначне переважання всіх форм захворювань щитовидної залози у жінок в порівнянні з чоловіками, крім "тиреотоксикозу (Е05)" і "інших форм нетоксичного зобу (Е04)".
Висновки.
1. Виявлення та оцінка захворюваності на хвороби щитовидної залози жителів РЗТ і евакуйованих з 30-кілометрової зони ЧАЕС мають важливе значення серед ефектів-наслідків аварії на ЧАЕС: стрімка реалізація їх у менших вікових категоріях (дитячому, юнацькому, молодому) і зі збільшенням віку постраждалих перехід легких нозологічних форм у важкі можуть призвести до інвалідності і втрати працездатності пацієнта (середній вік 47,5 років).
2. На підставі проведеного аналізу непухлинних захворювань щитовидної залози серед жителів РЗТ і евакуйованих для підвищення якості життя і здоров'я потерпілих після аварії на ЧАЕС рекомендується динамічне спостереження за пацієнтами на первинному рівні, проведення роз'яснювальної роботи щодо профілактики розвитку захворювань щитовидної залози, дотримання протоколів лікування.

непухлинні захворювання щитовидної залози, катастрофа на ЧАЕС, радіаційне опромінення, мешканці радіоактивно забруднених територій, доросле населення, евакуйоване із 30–кілометрової зони ЧАЕС

1. Базика Д.А., Ільєнко І. М., Музалевська К. Д., Бєляєва Н. В. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки : Національна доповідь України / гол. ред. Д. А. Базика. К., 2016. (in Ukrainian). http://dazv.gov.ua/images/pdf/national_dopovid_2016.pdf

2. Buzunov V.О., Kapustynska О.А. and Tereshchenko А.S. Стан здоров’я дорослого населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС. Stan zdorovia dorosloho naselennia, evakuiovanoho iz 30-km zony CHAES [ ]. In : Тридцять років Чорнобильської катастрофи : радіологічні та медичні наслідки : Національна доповідь України. Trydtsiat rokiv Chornobylskoi katastrofy : radiolohichni ta medychni naslidky : Natsionalna dopovid Ukrainy [ ] . Kyiv ; 2016 : 45–51. URL : (in Ukrainian). http://dazv.gov.ua/images/pdf/national_dopovid_2016.pdf

3. Buzunov V.О., Prykashchykova K.Ye., Kostiuk H.V., Martseniuk О.D. and Hubina І.H. Непухлинна захворюваність мешканців радіоактивно забруднених територій України Nepukhlynna zakhvoriuvanist meshkantsiv radioaktyvno zabrudnenykh terytorii Ukrainy [ ]. In: Тридцять років Чорнобильської катастрофи : радіологічні та медичні наслідки : Національна доповідь України. Trydtsiat rokiv Chornobylskoi katastrofy : radiolohichni ta medychni naslidky : Natsionalna dopovid Ukrainy [ ]. Kyiv ; 2016 : 51–62. URL : (in Ukrainian). http://dazv.gov.ua/images/pdf/national_dopovid_2016.pdf

4. Omelianets М.І., Hunko N.V. and Дубова Н. Ф. Вплив Чорнобильської катастрофи та її наслідків на смертність популяції жителів України Vplyv Chornobylskoi katastrofy na smertnist populiatsii zhyteliv Ukrainy [ ]. In : Радіоекологія-2015. Матер. наук.-практ. конф. “Радіоекологічні і радіобіологічні аспекти наслідків Чорнобильської катастрофи”. Radioekolohiia-2015. Materialy konferentsii “Radioekolohichni I radiobiolohichni aspekty naslidkiv Chornobylskoi katastrofy [ ]”. Zhytomyr ; 2015 : 233–238 (in Ukrainian). http://dazv.gov.ua/images/pdf/national_dopovid_2016.pdf

5. Buzunov V. О., Voichulene Yu. S., Domashevska Т. Ye., Khabarova Т. P., Kartushyn H.І. Стан здоров’я учасників ЛНА на ЧАЕС 1986–1987 рр. Stan zdorovia uchas Тридцять років Чорнобильської катастрофи : радіологічні та медичні наслідки : Національна доповідь України / гол. ред. Д. А. Базика. Київ, 2016. С. 37–45. URL : (in Ukrainian). http://dazv.gov.ua/images/pdf/national_dopovid_2016.pdf

6. Капустинська О. А., Бузунов В.О. Ризик-аналіз розвитку хвороб системи кровообігу дорослого населення, евакуйованого із зони відчуження ЧАЕС, залежно від дози опромінення щитовидної залози та віку на момент аварії. Радіологічні та медичні наслідки Чорнобильської катастрофи – тридцять років потому” : програма і тези доповідей. Київ, 2016. С. 215 (in Ukrainian).

7. Домбровська Н.С. Порушення вуглеводного обміну в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в динаміці після аварійного періоду (за даними клініко-епідеміологічного реєстру). Радіоекологія–2017 : зб. статей науково-практ. конф. з міжнародною участю. Житомир: ЕЦ «Укрекобіокон», 2017. С. 86–91 (in Ukrainian).

8. Камiнський О., Афанасьєв Д., Коваленко О., Тепла О., Черенько С. Вплив Чорнобильської катастрофи та її наслідків на патологію щитовидної залози. Радіо-біофізичні та медико-гігієнічні наслідки Чорнобильської катастрофи: шляхи пізнання та подолання. Практичний посібник для сімейного лікаря / за ред. В. Г. Бебешка, Б.С. Прістер, М.І. Омельянець. Ужгород : ТДВ «Патент», 2017. С. 171–189 (in Ukrainian).

9. Etherington G., Marsh J., Gregoratto D., Youngman M., Franck D., Lebacq A.L., Isaksson M., Ośko J. et al. CAThyMARA Report: Technical Guidelines for Radioiodine in Thyroid Monitoring (OPERRA Deliverable D5.31). 2017. 76 p.

10. Камінський О.В. Особливості розвитку незлоякісної ендокринної патології у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та роль гормональних взаємозв'язків. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології : зб. наук. пр. К., 2014. Вип. 19. С. 123–129 (in Ukrainian).

11. Копилова О.В., Прохорова Є.М., Белінгіо Т.О., Цвєт Л. О., Грищенко К.В. Чинники ризику дисфункціональних розладів у гіпоталамо-гіпофізарно- тиреоїдній системі дітей пубертатного віку, народжених від батьків, які опромінені внаслідок аварії на ЧАЕС. Радіоекологія-2017 : зб. статей наук-практ. конф. з міжнародною участю. Київ, 2017. С. 129–132 (in Ukrainian).