Метою дослідження було наукове обґрунтування психогігієнічних принципів використання здоров’язберігаючих технологій у сучасних закладах вищої освіти.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводились на базі Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Для адекватної реалізації поставленої мети використовувався чітко структурований комплекс високоінформативних сучасних гігієнічних, медико-соціологічних, психофізіологічних і психодіагностичних методів, а також методів статистичного аналізу.

Результати. Отримані в ході проведених досліджень дані засвідчують той факт, що до концептуальних психогігієнічних принципів ефективного використання здоров’язберігаючих технологій у закладах вищої освіти слід віднести: (1) режимно-адаптаційний принцип застосування психогігієнічних компонентів у структурі сучасних здоров’язберігаючих технологій, який обумовлює потребу в урахуванні основних режимних елементів навчальної і позанавчальної діяльності студентів в конкретних умовах організації навчального процесу, визначенні та постійному моніторингу рівня навчальної адаптації і навчальної успішності студентів, передусім, за професійно-орієнтованими навчальними дисциплінами; (2) психофізіологічний принцип застосування психогігієнічних компонентів у структурі сучасних здоров’язберігаючих технологій, який визначається рівнем розвитку провідних соціально- і професійно-значущих психофізіологічних функцій організму дівчат і юнаків; (3) особистісний принцип застосування психогігієнічних компонентів у структурі сучасних здоров’язберігаючих технологій, який пов’язаний з особливостями оцінки процесів формування провідних характеристик особистості студентської молоді, що відіграють важливу роль за умов впливу як сприятливих, так і, передусім, несприятливих чинників навчальної і позанавчальної діяльності; (4) інтегративно-функціональний принцип застосування психогігієнічних компонентів у структурі сучасних здоров’язберігаючих технологій, який визначається наявністю глибинних взаємозв’язків між окремими компонентами функціонального стану та адаптаційних можливостей організму дівчат і юнаків, що справляють комплексний вплив на процеси формування здоров’я та теоретично- і, головним чином, практично-значущі складові навчальної підготовленості студентів.

Висновки. В ході проведених досліджень визначено та науково обґрунтовано провідні психогігієнічні принципи використання здоров’язберігаючих технологій у сучасних закладах вищої освіти.

студенти, заклади вищої освіти, здоров’язберігаючі технології, психогігієнічні принципи

1. Мороз В. М., Макаров С. Ю , Серебреннікова О. А., Сергета І. В. Навчальний стрес та психофізіологічні критерії оцінки адаптаційних можливостей організму студентів закладів вищої медичної освіти. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 184 с.

2. Полька Н. С., Сергета І. В. Актуальні проблеми психогігієни дітей і підлітків: шляхи та перспективи їх вирішення (огляд літератури і власних досліджень). Журнал НАМН України. 2012. № 18(2). С. 223-236.

3. Сергета І. В., Браткова О. Ю., Мостова О. П., Панчук О. Ю., Дударенко О. Б. Наукові принципи психогігієнічної діагностики стану здоров’я дітей, підлітків та молоді. Довкілля та здоров’я. 2012. № 4 (64). С. 21-25.

4. Сергета І. В., Панчук О. Ю., Стоян Н. В., Дреженкова І. Л., Макаров С. Ю. Університетська гігієна у контексті імплементації “Закону про вищу освіту”: фізіолого-гігієнічні основи, реалії та шляхи розвитку. Довкілля та здоров’я. 2016. № 4 (80). С. 46-52.

5. Сердюк А. М., Полька Н. С., Сергета І. В. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями. Винница : Нова книга, 2012. 336 с.

6. Мороз В. М., Серебреннікова О. А., Cергета І. В., Стоян Н. В. Психофізіологічні та психогігієнічні основи ефективного використання здоров’язберігаючих технологій у закладах вищої освіти. Вінниця : ТВОРИ, 2021. 208 с.

7. Сергета І. В., Панчук О. Ю., Яворовський О. П. Гігієнічна діагностика професійної придатності студентів закладів медичної освіти (на прикладі стоматологічних спеціальностей). Вінниця : ТВОРИ, 2020. 348 с.

8. Aherne D. Mindfulness based stress reduction for medical students: optimising student satisfaction and engagement. BMC Medical Education. 2016. Т. 16. № 1. P. 209. DOI : https://doi.org/10.1186/s12909-016-0728-8

9. Boot C. R., Vonk P., Meijman F. J. Health-related profiles of study delay in university students in The Netherlands. Int J. Adolesc Med Health. 2007. Vol. 19, № 4. Р. 413-423. DOI : https://doi.org/10.1515/IJAMH.2007.19.4.413

10. Omorou A. Y., Langlois J., Lecomte E., Brianзon S., Vuillemin A., Cumulative and bidirectional association of physical activity and sedentary behaviour with health-related quality of life in adolescents. Quality of Life Research. 2016. Vol. 25, №. 5. P. 1169-1178. DOI : https://doi.org/10.1007/s11136-015-1172-7

11. Sjшgaard G., Christensen J. R., Justesen J. B. Exercise is more than medicine: the working age population’s well-being and productivity, Journal of Sport and Health Science. 2016. Vol. 5, №. 2. P. 159-165.

12. Weier M., Lee C. Stagnant or successful, carefree or anxious? Australian university students’ goals and beliefs about adulthood and their current well-being. Aust. Psychol. 2016. Vol. 51. Р. 422-430. DOI : https://doi.org/10.1111/ap.12169

13. Сергета І. В., Бардов В. Г., Дреженкова І. Л., Панчук О. Ю. Гігієнічні нормативи рухової активності студентів закладів вищої медичної освіти та шляхи її оптимізації. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 184 с.

14. Сергета І. В. Донозологічні зрушення у стані психічного здоров’я: сучасні психогігієнічні підходи до тлумачення, діагностики та оцінки. Науковий журнал МОЗ України. 2013. № 3(4). С. 36-49.

15. Тимощук О. В., Полька Н. С., Сергета І. В. Наукові основи комплексної гігієнічної оцінки якості життя та адаптаційних можливостей сучасної учнівської і студентської молоді. Вінниця : ТВОРИ, 2020. 272 с.