На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 3 (92), 2019


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 3 (92)   -   Bересень, 2019   -   Сторінки: 61-68
Вплив природних і техногенних чинників на функцію щитоподібної залози (огляд літератури)
Корзун В.Н.1, Воронцова Т.О.2
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"
2 Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

УДК: 614.7 : 612.44: 613.27

АНОТАЦІЯ:
Аналіз наукових публікацій підтвердив суттєвий вплив медико-соціальних, гігієнічних та екологічних факторів довкілля на епідеміологію йоддефіцитних захворювань, а також відсутність прямої залежності поширення тиреоїдної патології від ступеня йодної недостатності. Екологічні фактори (забруднення повітря, води та ґрунту важкими металами, пестицидами, добривами, радіоактивними ізотопами) значно впливають на виникнення та поширеність захворювань щитоподібної залози. Тривалий вплив факторів, що проявляють струмогенну дію, посилює йододифіцитний стан, суттєво впливає на йодно-тиреоїдний стан та функціонування щитоподібної залози, призводить до підвищення рівня захворюваності на тиреоїдну патологію, особливо у районах, ендемічних за зобом.

Проте ріст захворюваності в неендемічних за йоддефіцитом районах України свідчить про те, що дефіцит йоду в ґенезі дифузного нетоксичного зоба не є пріоритетним, а причина порушень - в чисельному дисбалансі мікроелементів.

Встановлено, що на виникнення і перебіг захворювання ЩЗ впливають як природні, так і антропогенні фактори навколишнього середовища, та жоден з них не є ізольованим, вони діють у комплексі, нашаровуючись на соціальні і спадкові фактори. Виникнення та поширеність зоба є результатом складної взаємодії ендогенних та численних екзогенних факторів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини. Зоб є багатофакторним захворюванням і може бути індикатором екологічного неблагополуччя населених місць.

Лікарі та науковці для розуміння проблеми йодного дефіциту та для розробки більш ефективних підходів до лікування пацієнтів з йодним дефіцитом повинні проводити систематичний аналіз взаємозв’язків між метаболізмом йоду, функцією ЩЗ та деякими мікроелементами на основі даних фізіології, біохімії, молекулярної біології, фармакології, гігієни харчування та доказової медицини.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
щитоподібна залоза, йод дефіцитні захворювання, струмогенні фактори, дефіцит мікроелементів
ЛІТЕРАТУРА:
1. Абрамова Н.А., Фадеев В.В., Герасимов Г.А., Мельниченко Г.А. Зобогенные вещества и факторы. Клин. и эксп. тиреоидол. 2006. № 1. С. 21-32. DOI : https://doi.org/10.14341/ket20062121-32
2. Агаджанян Н.А., Скальный А.В. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека. М. : изд-во КМК, 2001. 83 с.
3. Антоненко А.М., Коршун М.М. Фактори навколишнього середовища як чинники ризику патології щитоподібної залози (перше повідомлення). Довкілля та здоров’я. 2016. № 3. С. 74–79. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2016.03.074
4. Афанасьєв Д.Є., Самойлов О.О., Белінгіо Т.О. Територіально-екологічні особливості структури тиреоїдної патолоії у дітей, які зазнали впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2004. № 2(7). С. 59–62.
5. Баканов Б.К., Макарова И.И., Жмакин И.А., Галкин В.Т., Заикина Е.О. Йодный дефицит и окружающая среда. Социально-медицинские аспекты экологического состояния Центрального экономического района России : матер. Всеросс. научн. конф. Тверь, Россия, 2007. С. 255–258.
6. Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо Г.М. Екологічна ситуація та рівень загальної захворюваносты населення України на хвороби щитовидної залози. Проблеми медицини. 1998. № 2. С. 34–37.
7. Безруков О.П. Гігієнічні аспекти формування захворювань щитоподібної залози в Кримському регіоні: автореф. дис. ... доктора мед. наук. Київ, 2010. 26 с.
8. Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий. Гиг. и сан. 2002. № 5. С. 3–8.
9. Боев В.М., Утенина В.В. Дисбаланс микроэлементов как фактор экологически обусловленных заболеваний. Гиг. и сан. 2001. № 5. С. 68.
10. Вашкулат Н.П., Пальгов В.И., Спектор Д.Р. и др. Установление уровня содержания тяжелых металлов в почвах Украины. Довкілля та здоров’я. 2002. № 2 (21). С. 44–46.
11. Велданова М.В. Роль некоторых струмогенных факторов внешней среды в возникновении зобной эндемии. Микроэлементы в медицине. 2000. Т. 1. С. 17–25. URL : http://journal.microelements.ru/trace_elements_in_medicine/15_pdfsam_2000_1.pdf
12. Горленко О.М., Александров О.Ю. Екологічно зумовлені дефіцитні стани у дітей в умовах ендемічної зони та шляхи їх корекції. Современная педиатрия. 2009. № 5 (27). С. 129–133.
13. Гульчій М.В., Цимбалюк С.Н., Черниченко І.О., Корзун В.Н., Баглій Є.А. До питання стосовно впливу канцерогеннонебезпечних факторів довкілля на розвиток раку щитоподібної залози. Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (восьмі марзєєвські читання) : зб. тез до. наук.-практ. конф. Київ, 2012. Вип. 12. С. 217–218.
14. Зуб С.Т. Токсиколого-гігієнічна оцінка впливу свинцю на фоні йоддефіциту і ефективність йодопрофілактики : автореф. дис. ... канд. мед. наук. Київ, 2009. 20 с.
15. Ковальский В.В. Геохимическая среда и жизнь. М. : Наука, 2009. 357 с.
16. Корзун В.Н., Болохнова Т.В., Нестер Т.И., Парац А.Н. Проблема микроэлементозов у населения, подвергшегося сочетанному действию радиационного и эндемического факторов. Здоровье и окружающая среда: сб. научн. тр. Минск, 2008. Вып. 12. С. 149–156.
17. Корзун В.Н., Парац А.М., Колесніков М.К., Глинка З.І. Йоддефіцитні захворювання: нові погляди на етіологію, патологію та профілактику. Довкілля і здоров’я : матер. міжнарод. наук.-практ. конф. Ужгород : Го верла, 2008. С. 115–120.
18. Поздняк А.О. Роль некоторых факторов окружающей среды в развитии эндемического зоба (обзор). Гиг. и сан. 2002. № 4. С. 13–15.
19. Рустамбекова С.А., Барабашкина Т.А. Роль микроэлементов в дисфункции щитовидной железы. Актуальные проблемы экологии и природопользования: матер. Всероссийской науч. конф. М., 2004. С. 11–14.
20. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. Т.1. Диалектика биосферы и ноосферы. М. : Гелиос АРВ, 1999. 410 с.
21. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. М. : Гелиос АРВ, 2000. Т. 2. 672 с.
22. Тлиашинова А.М., Рустамбекова С.А. Многокомпонентная система в развитии заболеваний щитовидной железы. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2006. № 2 (4). С. 71–74.
23. Утенина В.В., Плигина Е.В., Утенин В.В. и др. Дисбаланс микроэлементов в организме детей с экологозависимой патологией. Гиг. и сан. 2002. № 5. С. 57–59.
24. Фабрі А.З., Фера О.В. Медико-соціальні особливості розповсюдження захворювань ЩЗ в Закарпатті. Буковинський мед. вісник. 2004. № 3-4. С. 248–253.
25. Цимбалюк С.М., Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Гульчій М.В., Баленко Н.В., Федоренко З.П., Волощук О.В. Захворюваність на рак щитоподібної залози в Україні: територіальні особливості. Довкілля та здоров’я. 2017. № 1. С. 11–14. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2017.01.011
26. Köhrle J. Flavonoids as a Risk Factor for Goiter and Hypothyroidism. The Thyroid and Environment : Proceedings of the Merck European Thyroid Symposium (Péter F., Wiersinga W.M., Hostalek U., eds.). Stuttgart-New York : Schattauer, 2000. P. 41–63.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2019. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.