Мета роботи: визначення класу небезпеки відходів гірничо-збагачувального комплексу України — хвостів збагачення залізняку та шламу глиноземного виробництва — та дослідження впливу накопичувачів цих промислових відходів на навколишнє середовище.

Матеріали та методи. У ході роботи вивчалися хвости збагачення залізної руди, червоний шлам глиноземного виробництва, хвостосховища та шламонакопичувачі, ґрунт, геомікробіоценоз. Застосовувалися фізико-хімічні, санітарно-хімічні, бібліографічний та аналітичний методи досліджень.

Результати. У процесі досліджень було виявлено гранулометричний та хімічний склад досліджуваних відходів та за вмістом токсичних компонентів (важких металів) визначено їх клас небезпеки. Виявлено наявність ареалу забрудненого важкими металами ґрунту на прилеглих до накопичувачів відходів територіях. Встановлено, що у багатьох випадках цей ареал виходить за межі санітарно-захисних зон розміром 300 м. Доведено, що надходження в ґрунт хвостів збагачення залізної руди та червоного шламу глиноземного виробництва за рахунок їх токсичних компонентів знижує ферментативну активність ґрунту та негативно позначається на її біологічних якостях.

1. Трахтенгерц Г.А. Дослідження впливу флотореагентів на проникність хвостів збагачення / Г.А. Трахтенгерц, В.В. Станкевич, В.Ф. Бабій // Гігієна населених місць. — 2007. — Вип. 49. — С. 150-153.

2. Федорова І.А. Технологічна мінералогія відходів збагачення Північного гірничозбагачувального комбінату Криворізького басейну : автореф. дис.: спец. 04.00.20 "Мінералогія, кристалографія" / І.А. Федорова. — Кривий Ріг, 2004. — 17 с.