Вступ. При встановленні причинно-наслідкового зв'язку розвитку бронхолегеневої патології з умовами праці працівників основних професій вугільної та азбестопереробної промисловості досі остаточно не з'ясована роль обтяжливої спадковості. Зокрема, чи може бути обтяжлива спадковість на бронхолегеневу патологію спільною причиною або фактором ризику виникнення професійних захворювань дихальної системи?

Мета роботи – з’ясувати залежність розвитку бронхолегеневої патології у працівників вугільної та азбестопереробної промисловості від впливу умов праці та наявності обтяжливої спадкової схильності до захворювань дихальної системи.

Матеріали і методи дослідження – інформаційно-аналітичні: вивчення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, матеріалів попередніх наукових звітів; клініко-генеалогічне обстеження (складання та аналіз 215 родоводів).

Результати. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок бронхолегеневої патології з умовами праці працівників основних професій вугільної та азбестопереробної промисловості. Нижня межа відносного ризику (RR) 1,69, верхня - 1,76 одиниць відповідає середньому ризику розвитку бронхолегеневої патології з етіологічною часткою фактору умов праці EF(1) 41 - 43 %. Встановлено, що в родинах з обтяжливою спадковістю на бронхолегеневу патологію ризик її розвитку у два рази вищий у порівнянні з контрольною групою (FA=2,1; P≤0,001; χ²=16,75). Оцінка етіологічної частки ризику впливу обтяжливої спадковості в сім’ях респондентів дослідження EF(2) свідчить про значну (від 47 до 48 %) частку внеску цього чинника у розвиток бронхолегеневої патології. В родинах, де одночасно прослідковується обтяжлива спадковість на захворювання дихальної системи і професійна спадкоємність, ризик розвитку патології даної групи у 1,5 рази вищий у порівнянні з сім’ями, де відсутні обтяжливий анамнез на захворювання дихальної системи і професійні династії (FA=1,5; P≤0,01; χ²=5,65).
Висновки. Відносно низький ризик розвитку бронхолегеневої патології в аналізованій вибірці можливо пояснити існуванням інших факторів ризику, або спільної причини чи особливостями невипадкового відбору групи контролю. Розраховані коефіцієнти родинної агрегації FA свідчать про те, що в родинах з обтяжливою спадковістю на бронхолегеневу патологію і професійною спадкоємністю, ризик розвитку даної патології вищий у порівнянні з родинами без позитивних родинних випадків хвороб дихальної системи.

бронхолегенева патологія, оцінка ризику, гігієнічна оцінка умов праці, клініко-генеалогічний аналіз.

1. .Андрущенко Т.А., Басанець А.В. Виробничі фактори хімічного і фізичного походження у сучасній вугільній промисловості України: їх вплив на розвиток професійно обумовленої патології. Український журнал з проблем медицини праці. 2015. № 3(44). С. 75-82.

2. Кузьмина Л.П. Геномика и протеомика в исследованиях по медицине труда. Медико-экологические проблемы здоровья работающих. 2004. № 2. С. 25-30.

3. Мухин В.В. Медицина труда в угольной промышленности : монография. Донецк. 2002. 204 с.

4. Нагорна А.М., Соколова М.П., Вітте П.М. та ін. Стан професійної захворюваності в період законодавчих змін в Україні. Український журнал з проблем медицини праці. 2016. № 1 (46). С. 3-17.

5. Національний профіль з безпеки та гігієни праці. Україна 2018. Проект ЄС-МОП «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці» / Міжнародне бюро праці. URL : www.ilo.org/UkraineEUProject

6. Передерій Г.С., Ластков Д.О., Партас О. В. Удосконалення санітарно-гігієнічного моніторингу впливу умов праці на здоров’я гірників вугільних шахт: монографія. Донецьк : Світ книги, 2012. 319 с.

7. Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н. Изучение профессионального риска на Украине. Медицина труда и промышленная экология. 1999. № 4. С. 6 - 9.

8. Бучинська Л.Г., Поліщук Л.З., Глущенко Н.М. Клініко-генеалогічне дослідження як перший етап обстеження хворих на рак ендометрія. Онкологія. 2006. Т. 8 (3). C. 245-249.

9. Измеров Н.Ф., Денисов Э.И. Профессиональный риск для здоровья работников. Москва : Тровант, 2003. 448 с.

10. Несіна І.П., Юрченко Н.П., Глущенко Н.М., Проскурня Л.А., Бучинська Л.Г. Молекулярно-біологічні особливості серозного раку яєчника хворих з агрегацією пухлинної патології у родоводах. Онкологія. 2017. Т. 19 (2). 110-117.

11. Kuschel B., Auranen A., McBride S., Novik K.L., Antoniou A. Variants in double-strand break repair genes and breast cancer susceptibility. Hum Mol Genet. 2002. №11. Р. 1399–1440. https://doi.org/10.1093/hmg/11.12.1399

12. Suter C.M., Martin D.L., Ward R.L. Germline epimutation of MLH1 in individuals with multiple cancers. Nat Genet. 2004. Vol. 36. P. 497-501.

13. Вітте П.М. Методи досліджень у епідеміології неінфекційних захворювань (Довідково-методичний посібник). Київ, 2005. 118 с.