На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 2 (91), 2019


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 2 (91)   -   Червень, 2019   -   Сторінки: 60-64
Особливості механізмів дії сучасних пестицидів на функціонування щитоподібної залози (огляд літератури)
Антоненко А.М.1, Вавріневич О.П.1, Коршун М.М.1, Омельчук С.Т.1
1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

УДК: 632.952.024.391

РЕФЕРАТ:
Велика кількість ксенобіотиків, які надходять до організму людини з навколишнього середовища, можуть порушувати нормальне функціонування та сприяти розвитку різних захворювань щитовидної залози.

Метою нашої роботи було експертно-аналітичне дослідження механізмів дії пестицидів, як хімічних факторів навколишнього середовища, на функціонування щитоподібної залози.

Матеріали і методи. Для огляду ми обрали групи гербіцидів (трикетони, бензоілпіразол, оксазоли, біциклооктенони), фунгіциди (піразолкарбоксаміди), інсектициди (похідні тетраму та тетранової кислоти). В роботі використано методи емпіричного та теоретичного дослідження наукової інформації.

Результати і обговорення. Обрані для огляду пестициди впливають на щитовидну залозу на периферійному рівні, перешкоджаючи метаболізму тиреоїдних гормонів. Таким чином, фунгіциди-піразолкарбоксаміди, що індукують монооксигеназну систему ферментів печінки, призводять до посилення деградації тироксину, збільшення синтезу тиреотропного гормону гіпофізу за механізмом зворотного зв'язку, що, у свою чергу, призводить до гіпертрофії щитовидної залози.
При пригніченні гербіцидами ферменту 4-ГФПД головним ферментом, який каталізує перетворення тирозину, стає тирозин-амінотрансфераза (ТАТ). Оскільки реакція з ТАТ є зворотною, концентрація тирозину в крові значно збільшується. Тирозинемия призводить до розвитку пошкоджень очей і гіпертрофії щитовидної залози.
Досліджені інсектициди мають політропну дію на щитовидну залозу. Вони поєднують в собі індукцію мікросомальних ферментів із стимуляцією щитовидної залози, інгібування 4-ГФПД з пошкодженням очей, яке виявляється лише у щурів.
Варто зазначити, що при екстраполяції таких результатів з тварин на людину необхідно враховувати особливості обмінних процесів та початкового рівня гормонів щитовидної залози в організмі людини та експериментальних тварин.

Висновок. Аналіз механізмів дії пестицидів на щитовидну залозу дозволив встановити два основних шляхи розвитку її гіпертрофії - гальмування перетворення гідроксипірутів та активація монооксигеназної системи в печінці.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
щитовидна залоза, механізм дії, пестициди
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2019. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.