Мета дослідження: визначити особливості психоемоційного стану дітей, які тривалий час перебували в умовах карантинних обмежень з приводу пандемії COVID-19.

Методи та обсяг досліджень. Проведено оцінку психоемоційного стану 52 дітей підліткового віку, які перебували на карантині з приводу пандемії COVID-19.Кількість дівчат і хлопців серед обстежених була однаковою – по 26 дітей кожної статі.Для оцінки психоемоційної сфери дітей використано проективний тест «неіснуюча тварина». Для визначення реактивної тривожності (РТ) та особистісної тривожності (ОТ) застосовано психометричну методику Ч.Д. Спiлбергера, Ю.Л. Ханiна. Для виокремлення різних аспектів симптомокомплексу агресивностітарозрахункуіндексу агресивності (ІА) та індексу ворожості (ІВ) використано опитувальник А. Басса, А. Даркі. Оцінку якості сну проведено за допомогою Пітсбузького опитувальника.

Результати та обговорення. Оцінка психоемоційного стану дітей, які перебували на карантині з приводу СOVID-19, показала наявність у переважної більшості (95,15%) суттєвих його порушень, які характеризувалися проявами тривожності (78,85%), агресивності (59,62%) та виснаженості (15,38%). Встановлено, що високий рівень тривожності частіше спостерігався у дівчат (25,00%), тоді як у хлопців він реєструвався майже вдвічі рідше (11,54%), а високий рівень агресивності у поєднанні з тривожністю чи без неї, навпаки, частіше відзначався у хлопців (26,92%), ніж у дівчат (13,46%). Частота виникнення симптомокомплексу виснаженості не залежала від статі. Більш детальна характеристика рівня тривожності за допомогою психометричної методики Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханiна підтвердила, що високий рівень і особистої, і реактивної тривожності був більш притаманний дівчатам, ніж хлопцям. Оцінка форм агресивної поведінки показала, що для хлопців найбільш типовими є прояви фізичної агресії та негативізму, тоді як у дівчат частіше спостерігалася непряма агресія, образа та почуття провини. Встановлено, що надмірний рівень ІА зустрічався у хлопців майже втричічастіше, ніж у дівчат. Надмірний рівень ІВ виявлявся однаково часто і у дівчат, і у хлопців. У дітей, які перебували на карантині з приводу СOVID-19, порушення психоемоційного стану часто супроводжувалися поганою якістю сну, при цьому у дівчат розлади сну зустрічалися значно частіше, ніж у хлопців.

COVID-19, карантин, діти, психологічний стан

1. Dubey S., Biswas P., Ghosh R., Chatterjee S., Dubey S., Chatterjee M.J. et al. Psychosocial Impact of COVID-19. Diabetes & Metabolic Syndrome.2020. Vol. 14, Issue 5. Р. 779-788. https://doi.org/10.1016/j.dsx.2020.05.035

2. Лукомська С.О., Мельник О.В. Посттравматичне зростання особистості - чинник адаптації людини до кризи під час пандемії COVID-19.Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник / за наук. ред. В.Г. Кременя. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. С. 145-151.

3. Halder S., Mahato A., Manot S. COVID-19: Psychological Impact and Psychotherapeutic Intervention. EC Psychology and Psychiatry. 2020. Vol. 9, Issue 6. Р. 32-35.

4. Рибалка В.В. Карантинний спосіб життя особистості і суспільства як стимул до раціональної саногенної перебудови свідомості, поведінки та діяльності. Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник / за наук. ред. В.Г. Кременя. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. С. 31-34.

5. Brooks S.K., Webster R.K., Smith L.E., Woodland L., Wessely S., Greenberg N.et al. The Psychological Impact of Quarantine and How to Reduce it: Rapid Review of the Evidence. The Lancet. 2020. Vol. 395, Issue 10227. Р. 912-920. DOI : https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8

6. Радзімовська О.В. Особливості взаємодії дорослих з дітьми в умовах перебування у зоні пандемії.Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник / за наук. ред. В.Г. Кременя. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. С. 64-70.

7. Ройз С. Адаптація до нової реальності. Як пережити карантин з дітьми. HB-STYLE: Веб-сайт. URL: https://nv.ua/adaptaciya-k-novoy-realnosti-kak-perezhit-karantin-s-detmi-50075321.html (останній доступ 12.05.2021).

8. Ways to Improve Your Team's Communication. INC: Веб-сайт. URL: http://www.inc.com/paul-schoemaker/how-to-foster-deep-dialog-in-teams.html. (останній доступ 12.05.2021).

9. Jiao W.Y., Wang L.N., Liu J., Fang S.F., Jiao F.Y., Pettoello-Mantovani M., Somekh E. Behavioral and Emotional Disorders in Children during the COVID-19 Epidemic. The Journal of Pediatrics. 2020. Vol.221. P. 264-266. DOI : https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2020.03.013

10. Haleemunnissa S., Didel S., Swami M. K., Singh K., Vyas V. Children and COVID19: Understanding Impact on the Growth Trajectory of an Evolving Generation. Children and Youth Services Review.2021. Vol. 120.P. 105754. DOI : https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105754

11. Копытина А.И. Психодиагностика в АРТ-терапии. СПб, 2014. 228 с.

12. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. М.: Владос, 2002. 160 с.

13. Дилео Д. Детский рисунок: диагностика и интерпретация. М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2001. 272 с.

14. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / под ред. Д.Я. Райгородского. Самара :БАХРАХ-М, 2000. 672 с.

15. Хван А.А., Зайцев Ю.А., Кузнецова Ю.А. Стандартизация опросника А. Басса и А. Дарки. Психологическая диагностика. 2008. № 1. C. 35-58.

16. Buysse D.J.,ReynoldsC.F.3-rd, MonkT.H., BermanS.R., KupferD.J. The Pittsburgh Sleep Quality Index: A new Instrument for Psychiatric Practice and Research.Journal of Psychiatric Research. 1989. Vol. 28, Issue. 2. Р. 193-213. DOI : https://doi.org/10.1016/0165-1781(89)90047-4

17. Phillips S.R., Johnson A.H., Shirey M.R., Rice M. Sleep Quality in School-Aged Children: A Concept Analysis. J Pediatr Nurs. 2020.Issue. 52. Р. 54-63. DOI : https://doi.org/10.1016/j.pedn.2020.02.043