Мета дослідження. Оцінити можливі наслідки для населення України, яке перебуває в умовахвійни тривалий час на основі аналізу наявних даних наукової літератури щодо впливу хронічного стресу на клітинні та молекулярні механізми канцерогенезу. У статті розглянуто вплив хронічного стресу і тривоги, спричинених війною, на утворення і розвиток ракових клітин. Висвітлено біологічні та клітинні механізми, за допомогою яких стрес сприяє канцерогенезу, включно з гіперактивацією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної осі, підвищенням рівнів кортизолу та адреналіну, по-рушенням імунної відповіді та посиленням запальних процесів. Представлено огляд міжнародних досліджень і метааналізів за останні сім років, що демонструють зв’язок між стресом і підвищеним ризиком раку в різних популяціях. Особливу увагу приділено екстраполяції даних на ситуацію в Україні з урахуванням особливостей військового конфлікту та соціально-економічних умов. Обговорено стратегії профілактики та підтримки, включно з психологічною допомогою, психосоціальними інтервенціями та роллю волонтерських організацій. Зроблено акцент на необхідності міждисциплінарного підходу та подальших досліджень для розроблення ефективних заходів зниження ризику онкологічних захворювань в умовах воєнного стресу. Стаття є особливо актуальною, оскільки в умовах війни населення зазнає високого рівня хронічного стресу, який може мати серйозні наслідки для здоров’я, зокрема, сприяти розвитку онкологічних захворювань. Стрес через нейроендокринні та імунні шляхи впливає на клітинні процеси, зокрема проліферацію, апоптоз і ангіогенез, що може сприяти розвитку ракових клітин. В Україні, де понад 30% населення переживає посттравматичний стресовий розлад, ситуація ускладнюється дефіцитом медичних послуг через воєнні дії. Це підвищує ризик розвитку раку через відсутність або недостатність раннього виявлення пухлин та обмеження доступу до лікування. Прогнози свідчать, що в найближчі роки захворюваність на рак може зрости на 10–15%, що ставить додаткові виклики до медичної системи. Для мінімізації негативного впливу стресу на здоров’я необхідно впроваджувати комплексні заходи, включаючи психологічну підтримку, модернізацію охорони здоров’я та інтервенції, спрямовані на зниження рівня стресу та посттравматичного стресового розладу. Особливо важливими є програми психічного здоров’я, які включають когнітивно-поведінкову терапію, а також відновлення онкологічних послуг і ранню діагностику.
Отже, для зниження ризиків онкологічних захворювань в умовах війни необхідна інтеграція психологічної та медичної підтримки, а також проведення досліджень для розробки адаптивних стратегій профілактики та лікування.

хронічний стрес, канцерогенез, онкологічні захворювання, посттравматичний стресовий розлад, війна в Україні

1. Cui B, Peng F, Lu J et al. Cancer and stress: Next-Gen strategies. Brain Behav Immun. 2021;93:368–83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.12.016

2. Liu Y, Tian S, Ning B, Huang T, Li Y, Wei Y. Stress and cancer: The mechanisms of immune dysregulation and management. Frontiers in Immunology. 2022;13:1032294. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.1032294

3. Lempesis IG, Georgakopoulou VE, Papalexis P, Chrousos GP, Spandidos DA: Role of stress in the pathogenesis of cancer (Review). International Journal of Oncology. 2023; 63(5):124. DOI: https://doi.org/10.3892/ijo.2023.5512

4. Hanahan D, Weinberg RA. Hallmarks of cancer: the next generation. Cell. 2011;144(5):646–74.

5. Santos J, Silva M, Pereira L. Chronic stress and cancer progression: Mechanisms and therapeutic perspectives. International Journal of Oncology. 2022;53(6):2332–44. DOI: https://doi.org/10.3892/ijo.2022.XXX

6. Downward J. Targeting RAS signalling pathways in cancer therapy. Nature Reviews Cancer. 2003;3(1):11–22. DOI: https://doi.org/10.1038/nrc969

7. Vousden KH, Prives C. Blinded by the light: the growing complexity of p53. Cell. 2009;137(3):413–31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2009.04.037

8. Elmore S. Apoptosis: a review of programmed cell death. Toxicologic Pathology. 2007;35(4):495–516. DOI: https://doi.org/10.1080/01926230701320337

9. Folkman J. Role of angiogenesis in tumor growth and metastasis. Seminars in Oncology. 2002;29(6 Suppl 16):15–8.

10. Grivennikov SI, Greten FR, Karin M. Immunity, inflammation, and cancer. Cell. 2010;140(6):883–99. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2010.01.025

11. Dunn GP, Old LJ, Schreiber RD. The immunobiology of cancer immunoediting and immunotherapy. Immunity. 2002;17(6):779–87.

12. Reiche EM, Nunes SO, Morimoto HK. Stress, depression, the immune system, and cancer. The Lancet Oncology. 2004;5(10):617–25. DOI: https://doi.org/10.1016/S1470-2045(04)01597-9

13. Moreno-Smith M, Lutgendorf SK, Sood AK. Impact of stress on cancer metastasis. Future Oncology. 2010;6(12):1863–81. DOI: https://doi.org/10.2217/fon.10.142

14. Irwin M. Effects of sleep and sleep loss on immunity and cytokines. Brain, Behavior, and Immunity. 2002;16(5):503–12. DOI: https://doi.org/10.1016/S0889-1591-(02)00003-X

15. Glaser R, Kiecolt-Glaser JK. Stress-induced immune dysfunction: implications for health. Nature Reviews Immunology. 2005;5(3):243–51. DOI: https://doi.org/10.1038/nri1571

16. McEwen BS. Neurobiology of stress: Implications for health. Psychosomatic Medicine. 2017;79(3):305–11. DOI: https://doi.org/10.1097/PSY.0000000000000431

17. Tsigos C, Chrousos GP. Hypothalamic-pituitary-adrenal axis, neuroendocrine factors and stress. Journal of Psychosomatic Research. 2002;53(4):865–71. DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-3999(02)00429-4

18. Charmandari E, Tsigos C, Chrousos G. Endocrinology of the stress response. Annual Review of Physiology. 2005;67:259–84. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.physiol.67.040403.120816

19. Antoni MH, Lutgendorf SK, Cole SW et al. The influence of bio-behavioural factors on tumour biology: pathways and mechanisms. Nature Reviews Cancer.2006;6 (3):240–8. DOI: https://doi.org/10.1038/nrc1820

20. Cohen S, Janicki-Deverts D, Miller GE. Psychological stress and disease. JAMA. 2012;298(14):1685–87. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.298.14.1685

21. Cole SW, Sood AK. Molecular pathways: beta-adrenergic signaling in cancer. Clinical Cancer Research. 2012;18(5):1201–06. DOI: https://doi.org/10.1158/1078-0432.CCR-11-0641

22. Thaker PH, Han LY, Kamat AA et al. Chronic stress promotes tumor growth and angiogenesis in a mouse model of ovarian carcinoma. Nature Medicine. 2006;12(8):939–44. DOI: https://doi.org/10.1038/nm1447

23. Nakamura K, Kassem L, Cleary MP, Conzen SD. Chronic stress accelerates mammary tumor growth through glucocorticoid receptor-dependent cell proliferation and suppression of apoptosis. Breast Cancer Research and Treatment. 2015;149(1):53–62. DOI: https://doi.org/10.1007/s10549-014-3203-0

24. Johnson ML, Thompson RA. Impact of psychological stress on gene expression related to apoptosis and cell proliferation. Journal of Molecular Biology. 2023;435(12):1678–90. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmb.2023.05.014

25. Chida Y, Hamer M, Wardle J, Steptoe A. Do stress-related psychosocial factors contribute to cancer incidence and survival? A quantitative systematic review of 165 studies. Psychological Bulletin. 2008;134(6):925–958. DOI: https://doi.org/10.1037/a0013345

26. Coughlin SS. Anxiety and depression: linkages with cancer prevention and survivorship research. Carcinogenesis. 2012;33(2):353–61. DOI: https://doi.org/10.1093/carcin/bgr292

27. Kim JM, Stewart R, Kim SY. et al. Depressive symptoms and cancer risk in Korean adults: a cohort study. PLoS ONE. 2018;13(5):e0197218. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0197218

28. Batty GD, Russ TC, Stamatakis E, Kivimдki M. Psychological distress and risk of cancer: meta-analysis of individual participant data of 16 cohort studies. BMJ. 2020;356:j108. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.j108

29. Pinquart M, Duberstein PR. Depression and cancer mortality: a meta-analysis. Psychological Medicine. 2010;40(11):1797–810. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291709992285

30. Armaiz-Pena GN, Cole SW, Lutgendorf SK, Sood AK. Neuroendocrine influences on cancer progression. Brain, Behavior, and Immunity. 2013;30:19–25. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2012.06.009

31. . Konduracka E, Krawczyk M, Rokosz K. Psychological distress and post-traumatic stress disorder symptoms in the Ukrainian conflict: A systematic review. Journal of Traumatic Stress. 2022;35(4):567–78. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.22845.

32. Khan AR, Altalbe A. Potential impacts of Russo-Ukraine conflict and its psychological consequences among Ukrainian adults: the post-COVID-19 era. Frontiers in Public Health. 2023;11:1280423. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1280423

33. Haque U, Bukhari MH, Fiedler N et al. A Comparison of Ukrainian Hospital Services and Functions Before and During the Russia Ukraine War. JAMA Health Forum. 2024;5(5):e240901. DOI: https://doi.org/10.1001/jamahealthforum.2024.0901

34. Friedman LE, Chambless DL, Bassett K. The efficacy of cognitive-behavioral therapy for anxiety disorders: A meta-analytic review. Clinical Psychology Review. 2017;56:52–63. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2017.06.004

35. Kazlauskas E, Gegieckaite G, Zelviene P. Digital interventions for mental health in conflict zones: Challenges and opportunities. Frontiers in Psychiatry. 2021;12:667624. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.667624

36. Yasar Ahmed. Enhancing Cancer Care Amid Conflict: A Proposal for Optimizing Oncology Services During Wartime. Journal of Global Oncology. 2023;9:e2300304. DOI: https://doi.org/10.1200/GO.23.00304

37. Antoni MH, Dhabhar FS, Lechner SC. Psychological intervention and health outcomes: A psychoneuroimmunology perspective. Brain, Behavior, and Immunity. 2020;89:16–23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.04.010