Мета дослідження. Аналіз абсолютного ризику розвитку захворюваності на непухлинні хвороби органів травлення у дорослих осіб, евакуйованих із 30-кілометрової зони ЧАЕС, за 1992–2016 рр. епідеміологічного спостереження.
Матеріали та методи. Для епідеміологічного дослідження захворюваності на непухлинні хвороби органів травлення в евакуйованих із 30-кілометрової Чорнобильської зони після аварії на ЧАЕС у 1992–2016 рр. сформовано когорту з 7143 осіб віком від 18 років і старше (2198 чоловіків та 4945 жінок). Для вивчення особливостей розвитку захворюваності на хвороби органів травлення за роки спостереження був вирахуваний епідеміологічний показник – абсолютний ризик розвитку (АР).

Результати дослідження. Упродовж 1992–2016 рр. вперше виявлено 13 532 випадків хвороб органів травлення: у чоловіків – 3 298 (24,37 %); у жінок – 10 234 (75,63 %). Абсолютний ризик розвитку хвороб травлення становить 467,64±2,93 випадків на 103 люд.-років спостереження (далі вип. ̸103 люд.-років). Встановлено, що 91,05 % (12 321 випадок) з абсолютним ризиком – 425,32±5,89 вип. ̸103 люд.-років (у чоловіків – 423,22±5,89, у жінок – 426,19±3,34) належало класу ‟Хвороби органів травлення”, (K00–K93). В основному проявлялися: хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (K00–K14) (200,63±4,77), хвороби стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки (K20–K31) (146,26±4,21). Значна втрата здоров’я була за хворобами жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози (К83–К87) (50,23±2,60 ), хвороби печінки (К70–К77) – (22,44±1,76 ), неінфекційний ентерит та коліт (К50–К52) – (3,93±8,75), інші хвороби кишечнику (К55–К63) – (1,83±0,51) відповідно. Незалежно від статі розвиток захворюваності на непухлинні хвороби органів травлення характеризується ідентичністю захворювань та співвідношенням величин їх показника до загальної когорти. Проте жінки більше страждали на хвороби жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози, хвороби порожнини рота, чоловіки – на хвороби стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки.

Висновки
1. Виявлені особливості розвитку хвороб органів травлення евакуйованих із 30-кілометрової зони ЧАЕС (високі абсолютні ризики розвитку хвороб порожнини рота, слинних залоз та щелеп (К00–К14), хвороб стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (К20–К31), хвороб жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози (К80–К87)) потребують удосконалення медико-соціальних заходів щодо забезпечення якісної лікувально-профілактичної, реабілітаційної допомоги, починаючи з первинної ланки медичного обслуговування.
2. Необхідно проводити медико-просвітницьку роботу з питань радіаційної гігієни, режиму, раціону та дієтичного харчування для мінімізації розвитку встановлених пріоритетних нозологічних форм у евакуйованих із 30-кілометрової зони ЧАЕС.
3. Високі абсолютні ризики розвитку виявлених пріоритетних нозологічних форм органів травлення в евакуйованих із 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС віком 18 років і старше вказують на необхідність вивчення одноразового впливу малих доз іонізуючого випромінювання на формування захворюваності на соматичні хвороби органів травлення у цієї категорії постраждалих.

евакуйовані, хвороби органів травлення, епідеміологічне дослідження

1. Ліхтарьов І.А., Працоган М.К., Чумак В.В., Нечаєв С.Ю., Василенко В.В., Циганков М.Я. Дози опромінення. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: 1986–2011. За ред. А.М. Сердюка, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. Тернопіль : Укрмедкнига, 2011. С. 45–55.

2. Комаренко Д.І., ЯкименкоД.М., Мороз Г.З., Саркісова Е.О., Варшавська А.М. Стан органів травлення у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. За ред. О.Ф. Возіанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. Київ : ДІА, 2007. С. 318–326.

3. Прикащикова К.Є. Аналіз впливу радіаційного опромінення на розвиток непухлинної захворюваності в евакуйованих у дитячому і підлітковому віці із 30-кілометрової зони ЧАЕС. Радіологічні та медичні наслідки Чорнобильської катастрофи – тридцять років потому : Програма і тези доповідей міжнарод. наук. конф. Київ, 2016. С. 215.

4. Чумак А.А., Саркісова Е.О., Гасанова О.В. Патологія системи травлення. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. Київ, 2016. С. 130–134. (дата звернення: 7.08.2019 р.). URL: https://drive.google.com/file/d/0B1bUIW1YACgZUWZoZm1vMGEyUnM/view

5. Бузунов В.О., Прикащикова К.Є., Костюк Г.В. , Марценюк О.Д., Губіна І. Г. Непухлинна захворюваність мешканців радіоактивно забруднених територій України. Тридцять років Чорнобильської катастрофи : радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. Київ, 2016. С. 51–62. (дата звернення: 16.09.2019 р.). URL: https://drive.google.com/file/d/0B1bUIW1YACgZUWZoZm1vMGEyUnM/view

6. Прикащикова К.Є., Павловський Є.Є., Костюк Г.В., Капустинська О.А. , Ярошенко Ж.С., Лук’янюк В.О., Олепір О.В., Сировенко В.І., Романенко Н.Т. Зміни у структурах непухлинної захворюваності та смертності у мешканців радіоактивно забруднених територій: епідеміологічний моніторинг за 1988–2015 роки. Довкілля та здоров’я. 2017. № 4 (84). С. 8–13. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2017.04.008

7. Прикащикова К.Є., Капустинська О.А., Ярошенко Ж.С., Костюк Г.В., Лук’янюк В.О., Сировенко В.І., Олепір О.В., Полянська В.М. Непухлинні захворювання щитоподібної залози у мешканців радіоактивно забруднених територій та дорослого населення, евакуйованого із 30-кілометрової зони ЧАЕС. Період спостереження – 1988–2016 роки. Довкілля та здоров’я. 2018. № 4. С. 40–47. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2018.04.040

8. Zhang W., Haylock R.G.E., Gillies M., Hunter N. Mortality from Heart Diseases Following Occupational Radiation Exposure: Analysis of the National Registry for Radiation Workers (NRRW) in the United Kingdom. J. Radiol. Protec. 2019. Vol. 39. Р. 327–353. DOI : https://doi.org/10.1088/1361-6498/ab02b2

9. Бузунов В.О., Пирогова О.Я., Краснікова Л.І., Цуприков В.А., Войчулене Ю.С., Домашевська Т.Є. Показники та методи їх розрахунку в епідеміології неінфекційних захворювань: навч.-метод. посіб. Київ : Авіцена, 2013. 120 с.