Мета. Епідеміологічний аналіз захворюваності на непухлинні хвороби органів травлення в осіб, евакуйованих у віці 18 років і старше, за післяаварійний період спостереження.

Матеріали та методи. У післяаварійний період упродовж 1992–2016 рр. проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на непухлинні хвороби органів травлення у 7143 осіб віком18 років і старше (2198 чоловіків та 4945 жінок), евакуйованих із 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС. Для оцінювання захворюваності на хвороби органів травлення досліджуваних вивчалася структура захворювань за статистичною міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду (МКХ-10) за інформаційною базою клініко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ АМН України.

Результати. У результаті дослідження структури захворювань органів травлення встановлено, що 91,05 % належало соматичній патології за класом "Хвороби органів травлення". Здебільшого здоров’я досліджуваних за цим класом погіршилося через розвиток хвороб порожнини рота, слинних залоз та щелеп, що становлять найбільшу складову (47,17 %), та хвороб стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (34,39 %). Але значну втрату здоров’я спричинили також хвороби жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози, хронічних гепатитів та цирозу (на 8,13 %), неінфекційний ентерит та коліт, інші хвороби кишечнику(на 1,36 %). Лише 8,9 % займала патологія органів травлення серед інших класів МКХ-10: "Деякі інфекційні та паразітарні хвороби (А00–В99)", "Новоутворення (С00–D48)", "Вроджені аномаліі (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення, (Q00–Q99)". Структура захворюваності незалежно від статі характеризується ідентичністю захворювань та співвідношенням величин їх показників у структурі загальної когорти. Проте жінки більше страждали на хвороби жовчного міхура, жовчовивідних шляхів тапідшлункової залози, хвороби порожнини рота, чоловіки – на хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки.

Висновки. Визначення структури хвороб на прикладі захворювань органів травленняв осібвіком18 років і старше, евакуйованих із 30-кілометрової зони Чорнобильскої АЕС, дає змогу виявити пріоритетні нозологічні форми для подальшого з’ясування детермінованого зв’язку впливу іонізуючого випромінювання на стан здоров’я постраждалих для проведення запобіжних заходів.

евакуйовані, хвороби органів травлення, епідеміологічне дослідження

1. Бузунов В.А., Пирогова Е.А., Красникова Л.И. Эпидемиология неопухолевых эффектов ионизирующего облучения. Журн. АМН України. 2006. Т. 12, № 1. С. 174 – 184.

2. Иванов В.К., Цыб А.Ф. Медицинские радиологические последствия Чернобыля для населения России: оценка радиационных рисков. М. : Медицина, 2010. 392 с.

3. Рожко А.В., Надыров Э.А., Веялкин И.В., Стожаров А.Н., Богдан Е.Л., Никонович С.Н., Семененко О.Ф., Захарова О.Н., Чайкова Ю.В., Чешик А.А. Медицинские последствия аварии на ЧАЭС в республике Беларусь: 30 лет спустя. Медико-биологические проблемы жизнедеятельности. 2016. № 1(15). С. 31–41.

4. Бузунов В.А., Красникова Л.И., Пирогова Е.А., Терещенко В.М., Войчулене Ю.С. Эпидемиологические исследования и оценка влияния малых доз ионизирующего излучения на развитие неопухолевых заболеваний у пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: зб. наук. пр. К., 2008. Вип. 13. С. 56–67.

5. Красникова Л.И., Бузунов В.А. Риски неопухолевой патологии участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии по данным углубленного клинико-эпидемиологического мониторинга. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології : зб. наук. пр. К., 2008. Вип. 13. С. 199–208.

6. Комаренко Д.І., Якименко Д.М., Мороз Г.З., Саркісова Е.О., Варшавська А.М. Стан органів травлення у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції /за ред. О.Ф. Возіанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. Київ : ДІА, 2007. С. 318–326.

7. Саркісова Е.О. та ін. Патологія органів системи травлення в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: 1986–2011. За ред. А.М. Сердюка, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. Тернопіль : ТДМУ, 2011. С. 614–634.

8. Чумак В.В., Ліхтарьов І.А., Репін В.С. Дози опромінення евакуйованого населення. Чорнобильська катастрофа : монографія. За ред. В.Г. Бар’яхтара. К. : Наукова думка, 1996. С. 420–424.

9. Страпко Н.П., Пирогова Е.А. Методика эпидемиологического мониторинга общих соматических заболеваний взрослого населения, пострадавшего вследствие аварии на ЧАЭС : методические рекомендации. К., 1993. 32 с.

10. Альбом А., Норелл С. Введение в современную епидемиологию. М., 1996. 122 с.