Ключове місце в оцінці здоров’я населення належить інвалідності з урахуванням її високої розповсюдженості і й різноманіттям соціально значущих наслідків. Наукові дослідження і в Україні, і в усьому світі засвідчують глобальну поширеність хвороб системи кровообігу (ХСК) серед населення різних вікових груп. До найбільш несприятливих наслідків Чорнобильської катастрофи для здоров’я та соціального благополуччя належить інвалідизація постраждалого населення.
Мета дослідження. Проаналізувати динаміку показників інвалідності дорослого населення, евакуйованого після аварії на ЧАЕС, внаслідок провідних ХСК з акцентом на особливості їх розподілу за групами первинно визнаних інвалідами.
Матеріали та методи дослідження Проведено ретроспективний аналіз стану первинного виходу на інвалідність внаслідок ХСК серед дорослого евакуйованого населення за даними Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Аналіз інвалідності проводили за даними осіб, первинно визнаних інвалідами, серед дорослого евакуйованого населення залежно від часу та віку на дату аварії, за класами, формами патології та групами. Період спостереження – 1988–2016 роки. Обробка отриманих даних потребувала формування комп’ютерної бази даних на основі Microsoft Excel.
Результати. Згідно з проведеним аналізом ХСК продовжують, як і у попередні післяаврійні роки, посідати перше місце у структурі причин первинної інвалідності у дорослого евакуйованого населення. З часом, що минув після аварії, рівень інвалідності підвищувався порівняно з раннім періодом і досягнув найвищих рівнів у пізньому періоді (2008-2016) незалежно від віку. У найвіддаленіші роки від часу аварії встановлено значний скачок рівня інвалідності у молодшій віковій групі 18-39 років, у структурі інвалідності якої у пізньому періоді перше рангове місце припадає на цереброваскулярну патологію (ЦВХ), на другому місці – ішемічна хвороба серця (ІХС), на третьому – гіпертонічна хвороба (ГХ). В осіб віком 40-60 років перше місце належтьб ІХС, друге – ГХ, третє – ЦВХ. У класі ХСК у представників обох вікових категорій превалює друга група інвалідності. Результати досліджень дозволили визначити особливості та провідні ХСК за первинними групами інвалідності. Наявність осіб з III групою інвалідності передбачає високий реабілітаційний потенціал та позитивний прогноз щодо їхньої реабілітації.

інвалідність, хвороби системи кровообігу, евакуйоване населення, 30-км зона ЧАЕС.

1. Регіональні особливості рівня здоров’я народу України: Аналітично- статистичний посібник рекомендований для кардіологів, ревматологів, терапевтів, організаторів охорони здоров’я та лікарів загальної практики. За ред. Коваленка В.М., Корнацького В.М. К., 2011. 164 с.

2. Котвіцька А.А., Лобова І.О. Дослідження соціально-епідеміологічних показників населення України внаслідок хвороб системи кровообігу на державному та регіональному рівнях. Вісник фармації. 2012. № 4 (72). С. 62-66.

3. Хобзей М.К., Іпатов А.В., Дроздова І.В. та ін. Інформаційна технологія аналізу динаміки інвалідності. Дніпропетровськ : Пороги, 2011.- 269.

4. Іпатов А.В., Лисунець О.М., Ханюков І.Я., Ткаченко Ю.В., Овдій М.О. та інш. Первинна інвалідність внаслідок провідних хвороб системи кровообігу в Україні (2015-2016 рр.). Буковинський медичний вісник. 2017. Т. 21, № 2 (82), ч. 1. С. 197-202. DOI : https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXI.2.82.1.2017.43

5. Іпатов А.В., Дроздова І.В., Ханюкова І.Я., Мацуга О.М. Інвалідність унаслідок хвороб системи кровообігу (первинна, прихована, прогнозована). Український терапевтичний журнал. 2013. № 2. С. 47-53.

6. Коваленко В.М., Корнацький В.М. Проблеми здоров’я і медичної допомоги та модель покращання в сучасних умовах: посібник. Київ, 2016. 262 с.

7. Іпатов А.В., Мороз О.М., Голик В.А. та інш. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2015 рік: аналітико-інформаційний довідник. Дніпропетровськ : Роял-Принт, 2016. 162 с.