На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 4 (97), 2020


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 4 (97)   -   Грудень, 2020   -   Сторінки: 53-62
Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їхнього психологічного благополуччя
Чорна В.В.1
1 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

РЕФЕРАТ:
Мета дослідження - визначення особливостей внутрішньої і зовнішньої мотивації, диференціальної оцінки станів зниженої працездатності медичних працівників комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» і розробка профілактичних заходів.

Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 224 медичних працівників Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», з них 15,2% чоловіків і 84,8% жінок. Кількість лікарів, які взяли участь в опитуванні - 38,8%, середнього медичного персоналу (СМП) - 61,2%. Стаж професійної діяльності лікарів складав (19,7 + 12,3) років і (15,5 + 11,1) років СМП. Середній вік лікарів склав (44,6 + 12,2) років, СМП - (37,2 + 11,4) років.
Проведено опитування щодо мотивації професійної діяльності лікарів і медичних сестер за методикою К. Замфіра в модифікації А. Реана і опитування за методикою А. Леонова, С. Величковського щодо диференціальної оцінки станів зниженої працездатності (ДОССР) працівників закладів охорони здоров'я.
Отримані результати оброблені за допомогою ліцензійного стандартизованого пакету «Statistica 6.1 for Windows» з підрахунком середньої арифметичної величини, стандартної середньої арифметичної похибки. У роботі використовували аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, бібліосемантічній, аналітичний і статистичний методи досліджень.

Результати. У статті представлені дані опитування медичних працівників психоневрологічної лікарні щодо факторів внутрішньої та зовнішньої мотивації професійної діяльності лікарів і середнього медичного персоналу. Визначені три типи мотивації та мотиваційних комплексів у медичних працівників охорони здоров'я, використана класифікація мотиваційних чинників: «мотиватори» і «чинники контексту», або «гігієнічні фактори», які провокують негативний стрес, що впливає на якість надання медичної допомоги. Встановлено, що зовнішня негативна мотивація перевищує зовнішню позитивну у чоловіків-лікарів і у жінок СМП - (3,2 + 0,8) і (3,0 + 1,2) бала відповідно, тому у цих медичних працівників спостерігається зниження зацікавленості в роботі, відсутність прагнення до кар'єрного росту, відсутність самосприйняття, байдужість до роботи і пацієнтів, що може негативно впливати на якість надання медичної допомоги, на міжособистісні стосунки у колективі та вдома. Проаналізовано результати анкетування щодо диференціальної оцінки станів зниженої працездатності медичних працівників психоневрологічної лікарні. Встановлено високу ступінь індексу перенасичення у жінок-лікарів (3,2%) і жінок СПМ (1,6%), високий ступінь втоми - 4,8% і 3,9% відповідно, що може оцінюватися як стан передхвороби у жінок.
Запропоновано профілактичні заходи щодо подолання цих станів і поліпшення психосоціального середовища для якісного виконання професійних обов'язків і задоволеності своєю працею.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
внутрішня і зовнішня мотивація, працездатність, перенасичення, стомлення, медичні працівники.
ЛІТЕРАТУРА:
1. World health statistics 2017: monitoring health for the SDGs, Sustainable Development Goals. Geneva : WHO, 2017. 112 p.
2. Чорна В.В., Хлєстова С.С., Гуменюк Н.І., Махнюк В.М., Сидорчук Т.М. Показники захворюваності і поширеності та сучасні погляди на профілактику хвороб. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2020. Т. 24, № 1. С. 158-164. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020-24(1)-31
3. Мезенцева Н.І., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюваність і здоров’я населення в Україні: суспільно-географічний вимір: Монографія. Київ : Принт Сервіс, 2018. 136 с.
4. Cao B., Bray F., Libawi A., Soerijomataram I. Effect on longevity of one-third reduction in premature mortality from non-communicable diseases by 2030: global analysis of the Sustainable Development Goal health target. Lancet Glob Health. 2018. Vol. 6 (12). e1288-e1296. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30411-X
5. Головенко Х.В., Сопель О.М. Поширеність синдрому емоційного вигорання у медичного персоналу і фактори, які спричиняють його розвиток. Медсестринство. 2017. № 4. С. 51-53.
6. Драга Т.М., Мялюк О.П., Криницька І.Я. Особливості синдрому вигорання у медичних працівників. Медсестринство. 2017. № 3. С. 48-54.
7. Кастнерова М., Бабінець Л.С., Боровик О.І., Бабінець А.І. Поширеність синдрому вигорання (burnout syndrome) серед медсестер у лікарнях Південної Чехії (SOUTH BOHEMIA REGION). Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2017. № 3. С. 82-87. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8053
8. McFarland D.C., Hlubocky F., Susaimanickam B., O'Hanlon R., Rib M. Addressing depression, burnout, and suicide in oncology physicians. Am Soc Clin Oncol Educ Book. 2019. Vol. 39. P. 590-598. DOI: https://doi.org/10.1200/EDBK_239087
9. Buck K., Grace A., Runyan T., Brown-Berchtoid L. Addressing mental health needs among physicians. South Med J. 2019. Vol. 112 (2). P. 67-69. doi: https://doi.org/10.14423/SMJ.0000000000000924
10. Bernburg M., Vitzthum K., Groneberg D.A., Mache S. Physicians' occupational stress, depressive symptoms and work ability in relation to their working environment: a cross-sectional study of differences among medical residents with various specialties working in German hospitals. BMJ Open. 2016. Vol. 6 (6). e011369. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-011369
11. Чорна В.В., Сергета І.В., Махнюк В.М. Сучасні підходи до створення внутрішньолікарняного комфорту для хворих та медичного персоналу в психіатричних закладах охорони здоров'я. Biomedikal and Biosocial anthropology. 2019. Vol. 35. Р. 48-53. DOI: https://doi.org/0.31393/bba34-2019-08
12. Orton P., Orton C., Pereira Gray D. Depersonalised doctors: a cross-sectional study of 564 doctors, 760 consultations and 1876 patient reports in UK general practice. BMJ Open. 2012. Vol. 2 : e000274. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2011-000274
13. Labonte R. Health in All (Foreign) Policy: challenges in achieving coherence. Health Promot Int. 2014. № 1. Р. 48-58. doi: https://doi.org/10.1093/heapro/dau031
14. Votruba N., Ziemann A., Grant J., Thornicroft G. A systematic review of frameworks for the interrelationships of mental health evidence and policy in low-and middle-income countries. Health Res Policy Syst. 2018. Vol. 16 (1). 85. DOI: https://doi.org/10.1186/s12961-018-0357-2
15. Sun J., Sun R., Jiang Y., Chen X., Li Z., Ma Z., Wei J., He C., Zhang L. The relationship between psychological health and social support: Evidence from physicians in China. PLoS One. 2020. Vol. 15 (1). e0228152. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0228152.eCollection 2020
16. Keovathanak Khim. Are health workers motivated by income? Job motivation of Cambodian primary health workers implementing performance-based financing. Glodal Health Action. 2016. Article 31068. DOI: https://doi.org/10.3402/gha.v9.31068
17. Malik A.A., Yamamoto S.S., Hague A., Butt N.S., Baig M., Sauerborn R. Developing and assessing a tool to measure motivation among physicians in Lahore, Pakistan. PLoS One. 2018. Vol. 13 (12). e0209546. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0209546. eCollection 2018
18. Liu J., Yu W., Ding T., Li M., Zhang L. Cross-sectional survey on job satisfaction and its associated factors among doctors in tertiary public hospitals in Shanghai, China. BMJ Open. 2019. Vol. 9 (3). e023823. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-023823
19. Jiang F., Zhou H., Hu L., Rakofsky J., Liu T., Wu S., Liu H., Liu Y., Tang Y.L. Psychiatry residents in China: socio-demographic characteristics, career satisfaction, and related factors. Front Psychiatry. 2019. № 10. 177. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2019.00177. eCollection 2019
20. Nantsupawat A., Kunaviktikul W., Nantsupawat R., Poghosyan L. Effects of nurse work environment on job dissatisfaction, burnout, intention to leave. Int Nurs Rev. 2017. Vol. 64 (1). P. 91-94. DOI: https://doi.org/10.1111/inr.12342
21. Labrague L.J., McEnroe-Petitte D.M., Gloe D., Maldia F. Organizational politics, nurses' stress. Burnout levels, turnover intention and job satisfaction. Int Nurs Rev. 2017. Vol. 64 (1). P. 109-116. DOI: https://doi.org/10.1111/inr.12347
22. Ayalew F., Kibwana S., Shawula S., Misganaw E., Abosse Z. et al. Understanding job satisfaction and motivation among nurses in public health facilities of Ethiopia: a cross-sectional study. BMC Nurs. 2019. Vol. 18. Article 46. DOI: https://doi.org/10.1186/s12912-019-0373-8. eCollection 2019
23. Hu D., Zhu W., Fu Y., Zhang M., Zhao Y. et al. Development of village doctors in China: financial compensation and health system support. Int J Eguiti Health. 2017. Vol. 16 (1). 9. DOI: https://doi.org/10.1186/s12939-016-0505-7
24. Миронова Е.Е. Сборник психологических тестов : пособие. Ч. ІІІ. Минск : Женский институт ЭНВИЛА, 2006. 120 с.
25. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: уч. пособ. Самара : БАХРАХ-М, 2005. 672 с.
26. Херцберг Ф., Mocнер Б., Снидерман Б.Б. Мотивация к работе. М. : Вершина, 2007. 238 с.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2021. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.