Мета роботи – акцентувати увагу широкої громадськості до проблеми завдання шкоди пацієнтам, якої можна було уникнути, в закладах охорони здоров’я та визначити основні напрямки формування системи гарантування безпеки пацієнтів.

Матеріали та методи досліджень. Проведено аналіз міжнародного досвіду та кращих практик окремих країн зі створення найбільш безпечної для пацієнтів системи охорони здоров’я. Вивчено нормативну базу МОЗ України з питань формування системи управління якістю медичної допомоги, однією з головних завдань якої є забезпечення безпеки медичних послуг.
Дано оцінку стану безпеки пацієнтів у вітчизняних медичних стаціонарах.

Результати та їх обговорення. Встановлено, що відсутність на політичному рівні уваги до проблеми безпеки пацієнтів, ігнорування міжнародного досвіду та досвіду окремих країн щодо запобігання завданню ненавмисної шкоди пацієнтам, недооценка ризиків для безпеки пацієнтів самих процесів реформування системи охорони здоров’я призвели в останні роки до багаторазового росту стаціонарної летальності. Значною мірою це обумовлено стрімким підвищенням рівня післяопераційної летальності (в окремих закладах охорони здоров’я в 30 і більше разів) і, як результат, збільшення ризику смерті дорослого населення при наданні стаціонарної медичної допомоги з 1,0•10-2 до 1,4•10-2. Виявлено переважання у вітчизняних стаціонарах культури звинувачення з упором на покарання медичних працівників, які допустились помилки при наданні медичної допомоги, а не пошуку корінних причин проблеми.
Запропоновано напрямки, підходи та інструменти для запобігання дефектам при наданні медичної допомоги та їх наслідкам.

дефекти надання медичної допомоги, помилки медичного персоналу, стаціонарна летальність, післяопераційна летальність, безпека пацієнтів.

1. Calzadilla-Sarmiento B., Toshiyuki Miyake. Guide for the Development of National Quality Policies. UNIDO. Vienna, 2016. 52 p. http://www.afrimets.org/AfrimetsGA/Working%20Groups/AFRIMETS%20GA%202017%20Documents/GUIDE_FOR_THE_DEVELOPMENT_OF%20QUALITY%20POLICY.pdf

2. Quality Policy. Guiding Principles. UNIDO. Vienna. 2018. 36 p. (Mode of Access : 9.01.2020). URL : http://www.unido.org/sites/default/files/files/2018-06/QP_GUIDING_PRINCIPLES_07062018_online.pdf

3. Øvretveit J., Klazinga N. Guidance on Developing Quality and Safety Strategies with a Health System Approach. WHO Regional Office for Europe, 2008. 63 p. (Mode of Access : 9.01.2020). URL : http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0011/96473/E91317.pdf

4. Leatherman Sh., Syed Sh., Frescas R., Neilson M. Руководство по национальной политике и стратегии в области качества. Практический подход к разработке политики и стратегии в целях повышения качества медицинской помощи. ВОЗ, 2016. 88 p. (Mode of Access : 9.01.2020). URL : https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/272357/9789241565561-eng.pdf?ua=1

5. Slawomirski L., Auraaen A., Klazinga N. The Economics of Patient Safety in Primary and Ambulatory Care. Flying blind. Paris : OECD Publishing, 2018. 49 p. (Mode of Access : 9.01.2020). URL : https://www.oecd.org/health/health-systems/The-Economics-of-Patient-Safety-in-Primary-and-Ambulatory-Care-April2018.pdf

6. Patient Safety in Health Care Professional Educational Curricula: Examining the Learning Experience. 2009. 214 p. (Mode of Access : 9.01.2020). URL : http://www.birmingham.ac.uk/Documents/college-mds/haps/projects/cfhep/psrp/finalreports/PS030PSRPReportFINAL0609.pdf