Мета роботи: визначити вплив мікогенної контамінації повітря житлових та громадських приміщень на здоров’я людей.

Матеріали та методи дослідження. Мікробіологічний та мікологічний аналіз повітря житлових приміщень досліджено загальноприйнятими методами. Розроблено анкету тап роведено анкетування мешканців обстеженого житла. Cтатистичну обробку отриманих результатів, достовірність отриманих даних, розрахунки здійснювали з використанням програм STATISTICA 8, Microsoft Exel.

Результати і обговорення. У результаті натурних досліджень житлових приміщень будинків різних термінів забудови та анкетного опитування мешканців було встановлено особливості мікробіологічного обсіменіння повітряного середовища. Показано, що у будинках, зданих в експлуатацію понад 20 років тому, забруднення повітря спорами
мікроскопічних грибів було майже вдвічі більшим порівняно з повітрям будинків більш пізньої забудови. При цьому виявлено також роль стану утримання житлового приміщення, тобто господарської поведінки самих мешканців. На основі анкетування розроблено інформаційні характеристики взаємозв’язку між станом здоров’я мешканців житлових приміщень та об’єктивними показниками мікроклімату за ознаками біоушкоджень. Достовірність отриманих даних становить p<0,001. Доведено, що за наявності постійно
високої вологості, протікань та підтоплень зараження плісеневими грибами всередині приміщення може мати непереборний характер навіть за умови регулярного провітрювання та застосування антисептичних засобів.
Висновки
1. Встановлено, що контамінація повітря житлових приміщень плісеневими грибами залежить від стану утримання житлового приміщення.
2. На кількість плісеневих грибів впливає наявність протікань та підтоплень, видимий ріст плісеневих грибів на поверхнях приміщення.
3. Виявлено пряму кореляцію взаємозв’язку між станом здоров’я мешканців та показниками мікроклімату житлових приміщень на основі розроблених анкет з інформаційними характеристиками.

повітря, приміщення, контамінація, мікроміцети, здоров’я

1. Халдеева Е.В., Глушко Н.И., Лисовская С.А., Паршаков В.Р., Хайдарова Г.Г. Микогенная контаминация жилых помещений как фактор биологического риска. Казанский мед. журн. 2020. Т. 101 (4). С. 513-518. DOI : http://doi.org/10.17816/KMJ2020-513

2. Chandra S., Rawal R. The surge in Covid related mucormycosis. JInfect. 2021. Vol. 83(3). P. 381-412. DOI : http://doi.org/10.1016/j.jinf.2021.06.008

3. Singh A.K., Singh R., Joshi S.R., Misra A. Mucormycosis in COVID-19: a systematic review of cases reported worldwide and in India. Diabetes Metab Syndr Clin Res Rev. 2021. Vol. 15 (4). P. 102146-102152. DOI : http://doi.org/10.1016/j.dsx.2021.05.019

4. Casalini G., Giacomelli A., Ridolfo A., Gervasoni C., Antinori S. Invasive Fungal Infections Complicating COVID-19: A Narrative Review. J. Fungi. 2021. № 7. 921. DOI : https://doi.org/10.3390/jof7110921.

5. Garg D., Muthu V., Sehgal I.S. et al. Coronavirus Disease (Covid-19) Associated Mucormycosis (CAM): Case Report and Systematic Review of Literature. Mycopathologia. 2021. Vol. 186. P. 289-298. DOI : https://doi.org/10.1007/s11046-021-00528-2

6. Кряжев Д.В. Условнопатогенные плесневые грибы в воздушной среде городских помещений (аналитический обзор). Журнал МедиАль. 2020 ; (2) : 35-44. DOI : https://doi.org/10.21145/2225-0026-2020-2-35-44

7. WHO Guideline Indoor Air Quality: Dampness and Mould. Geneva : WHO, 2009.

8. Черниш О.О., Сурмашева О.В. Визначення зв’язку мікробіологічного забруднення повітря житлових та громадських приміщень зі станом здоров’я населення. Гігієна населених місць : зб. наук. пр. К., 2020. Вип. 70. С. 42-47. DOI : https://doi.org/10.32402/hygiene2020.70.042

9. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. К. : Мединформ, 2018. 579 с.

10. Богомолова Е.В., Кирцидели И.Ю., Миненко Е.А. Потенциально опасные микромицеты жилых помещений. Микология и фитопатология. 2009. Т. 43. Вып 6. С. 506-513.