Мета роботи - оцінити ступінь ризику для здоров’я сільського населення різного віку за постійного надходження нітратів з питною водою.
Матеріали та методи досліджень. Доослідження проходили на сільських селітебних територіях Житомирської області і є частиною науково-дослідної роботи у контексті стійкого розвитку». Зразки питної води відбирали з громадських і приватних джерел нецентралізованого водопостачання: колодязів, свердловин та природних джерел. Всього було відібрано 549 проб води. Під час виконання досліджень використовували такі загальнонаукові методи як: аналітичний, польовий, лабораторний та статистичний.
Результати дослідження. Серед досліджених районів найбільше перевищення середнього вмісту нітратів зафіксовано у воді сільських населених пунктів Бердичівського району. Оцінка ризику показала, що найбільш чутливою групою населення до дії нітратів є діти 0-10 років, а серед дорослого населення жінки виявились більш уразливими до нітратів, ніж чоловіки. Доведено значні кореляційні зв’язки між перевищенням вмісту нітратів у воді та онкозахворюваннями серед дорослого та дитячого населення Бердичівського району.
Висновки. Доведено, що при постійному пероральному надходженні нітратів з питною водою спостерігається виникнення шкідливих впливів на здоров’я сільського населення, яке за чутливістю до їх дії розподілялось наступним чином: діти 0-10 років > дорослі жінки > дорослі чоловіки > підлітки. Враховуючи отримані результати, необхідно проводити постійний моніторинг якості питної води джерел нецентралізованого водопостачання сільських населених пунктів та інформувати сільське населення про якість води та вплив її домішок на здоров’я людини.

питна вода, джерела нецентралізованого водопостачання, сільські населені пункти, нітрати, ризик, здоров’я населення

1. Ward M.H., Jones R.R., Brender J.D., de Kok T.M., Weyer P.J., Nolan B.T., Villanueva C.M., van Breda S.G. Drinking Water Nitrate and Human Health: An Updated Review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2018. Vol. 15(7). 1557. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph15071557

2. Valerko R.A., Herasymchuk L.O., Martenyuk G.M., Kravchuk M.M. Ecological assessment of vegetable products grown in the city of Zhytomyr and its residential suburb. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. № 8 (1). С. 927-938. DOI: https://doi.org/10.15421/2018_295

3. Mirvish S. S. Role of N-nitroso compounds (NOC) and N-nitrosation in etiology of gastric, esophageal, nasopharyngeal and bladder cancer and contribution to cancer of known exposures to NOC. Cancer Lett. 1995. Vol. 93. P. 17–48. DOI: https://doi.org/10.1016/0304-3835(95)03786-V

4. Romanchuk L.D., Valerko R.A., Herasymchuk L.O., Kravchuk M.M. Assessment of the impact of organic agriculture on nitrate content in drinking water in rural settlements of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. Vol. 11(2). P. 17-26. DOI: https://doi.org/10.15421/2021_71

5. Палапа Н.В. Оцінка сільських селітебних територій за якістю питної води. Агроекологічний журнал. 2015. № 4. С. 41-47.

6. Bayanova A.A. Monitoring the quality of drinking water of the regional decentralized water supply. IOP Conf. Ser. : Earth Environ. Sci. 2019. Vol. 315 (5). 052014. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/315/5/052014

7. Stayner L.T., Almberg K., Jones R., Graber J., Pedersen M., Turyk M. Atrazine and nitrate in drinking water and the risk of preterm delivery and low birth weight in four Midwestern states. Environ. Res. 2017. Vol.152. P. 294–303. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2016.10.022

8. Schullehner J., Hansen B., Thygesen M., Pedersen C.B., Sigsgaard T. Nitrate in drinking water and colorectal cancer risk: A nationwide population-based cohort study: Nitrate in drinking water and CRC. International Journal of Cancer. 2018. Vol. 143 (1). P. 73-79. DOI: https://doi.org/10.1002/ijc.31306

9. Parvizishad M., Dalvand A., Mahvi A. H., Goodarzi F. A Review of Adverse Effects and Benefits of Nitrate and Nitrite in Drinking Water and Food on Human Health. Health Scope. 2017. Vol. 6(3). P. 14164. DOI: https://doi.org/10.5812/jhealthscope.14164

10. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. Р 2.1.10.1920-04. Москва : Федеральный центр Госсанэпиднадзора Минздрава России, 2004. 143 с. URL : https://ohranatruda.ru/ot_biblio/n ormativ/data_normativ/46/46715/index.php

11. Human Health Ambient Water Quality Criteria: 2015 Update : US EPA 820-F-15-001. URL: https://www.epa.gov/sites/default/files/2015-10/documents/human-health-2015-update-factsheet.pdf

12. Лотоцька О.В., Прокопов В.О. Оцінка ризику споживання питної води з підвищеним вмістом нітратів на здоров’я населення Тернопільської області. Довкілля та здоров’я. 2018. № 4. С. 20-24. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2018.04.020

13. Yu G., Wang J., Liu L., Zhang Y., Wang S. The analysis of groundwater nitrate pollution and health risk assessment in rural areas of Yantai, China. BMC Public Health. 2020. Vol. 20. №437. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-020-08583-y

14. Лотоцька-Дудик У.Б., Лотоцька Л.Б., Станько О.М. Медично-гігієнічна оцінка впливу нітратів джерел децентралізованого водопостачання на захворюваність систем серцево-судинної та кровообігу. Acta Medica Leopoliensia. 2020. № 2-3. С. 61-67. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2020.02-03

15. Абдурахманов Г.М., Гасангаджиева А.Г., Даудова М.Г., Гаджиев А.А. Эколого-географическая оценка заболеваемости злокачественными новообразованиями детского населения республики Дагестан. Экология человека. 2015. № 08. С. 16-25

16. Ліхо О. А., Гакало О. І. Особливості водозабезпечення населення Поліських районів Рівненської області. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2015. Вип. 1(69). С. 122-132.