Мета роботи – визначення колективних ефективних та еквівалентних доз опромінення населення України та оцінка радіаційних ризиків за вибраними видами рентгенодіагностичних досліджень.

Методи досліджень: проведено розрахунки колективних ефективних та еквівалентних доз населення від найбільш масових видів рентгенодіагностичних досліджень на основі даних національного анкетування щодо структури досліджень, парку рентгенівського устаткування в Україні. Дані про еквівалентні та ефективні дози «стандартного» пациента при рентгенографичних дослідженнях були отримані за результатами фантомного моделювання умов опромінення пацієнтів та раніше проведених досліджень вхідних поверхневих доз пацієнтів. Оцінено абсолютний та відносний радіаційний ризик виникнення додаткових випадків онкологічних захворювань у населення України від рентгенодіагностичних досліджень.

Результати та їх обговорення. Встановлено, що при рентгенодіагностичних дослідженнях на рентгенівських апаратах старих моделей (аналогові системи) ефективні дози «стандартних» пацієнтів вищі в 1,1 – 5,5 раза, ніж на сучасних апаратах з цифровими приймачами зображень. Це пов’язано з використанням на аналогових апаратах більш високих значень експозиції. За результатами оцінки колективних доз встановлено, що в останні роки відмічається тенденція до їх зниження, що зумовлено зменшенням чисельності населення країни та частковою заміною аналогових апаратів на цифрові системи візуалізації. Основний внесок в сумарну колективну ефективну дозу населення України від рентгенодіагностичних досліджень дає плівкова флюорографія – від 53,9 % в 2011р. до 40,0 % – в 2017 р., тоді як вклад цифрової флюорографії становить 2,8 – 6,7 % в роки спостережень. Абсолютний очікуваний ризик за рахунок проведення найбільш масових та дозоформуючих видів рентгенодіагностичних досліджень в проєкційній рентгенології становить 1485,6 випадків в рік, при цьому основний внесок формує плівкова флюорографія – 697,3 випадків (47%), тоді як цифрова флюорографія становить 117 випадків.
Висновки
Колективна ефективна доза населення України за рахунок найбільш масових досліджень в проєкційній рентгенодіагностиці в 2017 р. становила 22,9 тис. люд.-Зв, тоді як у 2011 р. – 37,5 тис. люд.-Зв. Абсолютний ризик виникнення додаткових випадків онкозахворювань за рахунок вибраних видів рентгенодіагностичних досліджень становить 1485,6 випадків у рік, при цьому внесок плівкової флюорографії становить 47 %. Внесок рентгенівських досліджень у зростання фонової онкологічної захворюваності (атрибутивний ризик) становив 1,47 %. Найбільший внесок від плівкової флюорографії – 0,95 % через проведення масового скринінгу захворювань легень. У зв’язку з тим, що атрибутивний ризик плівкової флюорографії перевищує величину прийнятного ризику, необхідно вжити термінові заходи з виведення плівкової флюорографії з рентгенологичної практики.

Рентгенодіагностичні дослідження, колективні ефективні та еквівалентні дози, радіаційні ризики

1. Иванов В.К., Меняйло А.Н., Кащеев В.В., Чекин С.Ю., Горский А.И., Максютов М.А., Туманов К.А. Сравнительный анализ современных моделей оценки радиационных рисков МКРЗ и НКДАР ООН. АНРИ. 2011. № 3 (66). С. 18– 29.

2. ICRP Publication 103. Recommendations of the International Commission on Radiological Protection. Ann. ICRP. 2007. Vol. 37, № 2-4. 344 p.

3. Стадник Л.Л., Шальопа О.Ю., Носик О.В. Встановлення національних діагностичних рекомендованих рівнів в рентгенодіагностиці як інструмент оптимізації медичного опромінення. Довкілля та здоров’я. 2015. № 3. С. 68 – 72.

4. European Commission. Radiation Protection 154: European Guidance on Estimating Population Doses from Medical X-Ray Procedures. Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 2008. 96 p.

5. Bly R., Jahnen A., Järvinen H., Olerud H., Vassileva J., Vogiatzi S. Collective effective dose in Europe from X-ray and nuclear medicine procedures. Radiat. Prot. Dosimetry. 2015. Vol. 165, № 1–4. P. 129–133. DOI: https://doi.org/10.1093/rpd/ncv041

6. Иванов В.К., Кащеев В.В., Чекин С.Ю. Оценка радиационного риска медицинского облучения в терминах эффективной и органных доз. Радиация и риск. 2012. Т. 21, № 4. С. 7–23.

7. Меняйло А.Н., Чекин С.Ю., Кащеев В.В., Максютов М.А., Корело А.М., Туманов К.А. и др. Пожизненный радиационный риск в результате внешнего и внутреннего облучения: метод оценки. Радиация и риск. 2018. Т. 27, № 1. С.1–21. DOI : https://doi.org/10.21870/0131-3878-2018-27-1-8-21

8. Рак в Україні, 2015–2016. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл. Нац. канцер-реєстру України. К., 2017. № 18. 106 с. URL : http://www.ncru.inf.ua/publications/BULL_18/index.htm

9. UNSCEAR 2008. Sources and Effects of Ionizing Radiation. Report to the General Assembly with Scientific Annexes. Annex A: Medical Radiation Exposures. New York, 2000. Vol. I. 242 p. DOI: https://doi.org/10.18356/49c437f9-en