Загальновідомим є негативний вплив несприятливих екологічних чинників на сперматогенез. Тому першочерговим завданням є біоіндикація забруднення навколишнього середовища репротоксикантами.
Мета роботи – дослідження показників сперматогенезу у жаби озерної в зоні впливу викидів Бурштинської теплоелектростанції.
Матеріали та методи. У самців жаби озерної, зібраних поблизу індивідуальної забудови м. Бурштин та промисловового майданчика Бурштинїькой ТЕС, отримували уринальну сперму шляхом ін’єкції сурфагону в дозі 1,2 мкг/грам маси тіла. У спермі визначали концентрацію сперматозоїдів, загальний вміст активно подвижних форм, а також процент сперматозоїдів з прогресивним рухом шляхом підрахунків у камері Горяєва. Для визначення кількості живих сперматозоїдів застосовували фарбування мазка сім’яної рідини за Блумом.
Результати. Хоча середня маса тіла амфібій з досліджуваних районів вірогідно не відрізнялась від контрольних показників, однак маса сім’яників, а також її відношення до маси тіла знижались пропорційно градієнту техногенного навантаження. Поблизу індивідуальної забудови міста та промислового майданчика Бурштинської ТЕС у самців зменшується об’єм еякулята на 31% та 36%, відповідно та достовірно знижується концентрація сперматозоїдів у зразку сперми в 2,4 та 3,3 раза у порівнянні з контрольними значеннями. Також зростає кількість мертвих сперматозоїдів до 25,69% та 31,20%, відповідно, і зменшується число живих форм. При цьому у самців із забруднених територій частіше зустрічались сперматозоїди з патологічними змінами головки, основної та проміжної частини жгутика. В умовах техногенного забруднення достовірно зменшується загальна кількість рухливих сперматозоїдів до 67,12%, у том числі сперматозоїдів з прогресивним рухом до 47,30%. Таким чином, вплив викидів Бурштинської теплоелектростанції має виражений репротоксичний ефект, який проявляється депресивними змінами сперматогенезу. Репродуктивна система жаби озерної чутлива до забруднення навколишнього средовища, а показники спермограми є інформативними біомаркерами та можуть використовуватись для біоіиндикації стану техногенно трансформованих територій.

біоіндикація, амфібії, сперматогенез, техногенне забруднення

1. Mima M., Greenwald D., Ohlander S. Environmental Toxins and Malе Fertility. Current Urology Reports. 2018. Т. 50, №19. Р. 49-57. DOI : https://doi.org/10.1007/s11934-018-0804-1

2. Резников А.Г. Взгляд патофизиолога-эндокринолога на проблему возрастного дефицита андрогенов у мужчин (LOH-синдром). Международный эндокринологический журнал. 2014. Т. 62, № 6. С. 11-18.

3. Панківський Ю.І., Ошуркевич-Панківська О.Є., Осташук М.Б. Оцінювання впливу Бурштинської ТЕС на атмосферне повітря. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т. 27, № 5. С. 59-62. https://doi.org/10.15421/40270512

4. Яглова Н.В., Яглов В.В. Эндокринные дизрапторы — новое направление исследований в эндокринологии. Вестник РАМН. 2012. № 3. С. 56-61. DOI : https://doi.org/10.15690/vramn.v67i3.186

5. Rehman S.,Usman Z., Rehman N. еt al. Endocrine disrupting chemicals and impact on male reproductive health. Transl Androl Urol. 2018. Vol. 7 (3). P. 490-503. DOI : https://doi.org/10.21037/tau.2018.05.17

6. Филатова Л.Н. Структурно-функциональная характеристика семенников прыткой ящерицы (Lacerta agilis) и озерной лягушки (Ranaridibunda) в зоне влияния предприятия черной металлургии. Вестник Оренбургского гос. ун-та. 2011. Т. 135, №16. С. 225-226.

7. Шевлюк Н.Н., Блинова Е.Е., Боков Д.А., Дёмина Л.Л. Морфофункциональная характеристика органов размножения грызунов из популяций, находящихся в зоне влияния завода, перерабатывающего газ с повышенным содержанием соединений серы. Морфология. 2008. Т. 134. № 5. С. 43–47.

8. Алоян К.А., Матвеев А.В., Морев В.В., Корнеев И.А. Физиологические механизмы обеспечения подвижности сперматозоидов. Урологические ведомости. 2013. Т. III. № 4. С.14-19. DOI : https://doi.org/10.17816/uroved3414-19

9. PizentA., Tariba B., Živković T. Reproductive toxicity of metals in men. Arh Hig Rada Toksikol. 2012. Vol. 63. P. 35-46. DOI : https://doi.org/10.2478/10004-1254-63-2012-2151

10. Moreno R.D., Reyes J.G., Farías J.G. еt al. Spermatogenesis at the extreme: Oxidative stress as a converging mechanism of testicular damage due to pathological and environmental exposure. In: Testis: Anatomy, Physiology and Pathology. 2012. P. 1-24.