Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 4 (93) - 2019 - Сторінки: 64-66
Показники сперматогенезу у жаби озерної (Rana ridibunda) в зоні впливу Бурштинської теплоелектростанції
Случик І.Й.1
1 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
УДК: 504.5 : 567.6/.8 : 591.463.1
РЕФЕРАТ:
Загальновідомим є негативний вплив несприятливих екологічних чинників на сперматогенез. Тому першочерговим завданням є біоіндикація забруднення навколишнього середовища репротоксикантами. Мета роботи – дослідження показників сперматогенезу у жаби озерної в зоні впливу викидів Бурштинської теплоелектростанції. Матеріали та методи. У самців жаби озерної, зібраних поблизу індивідуальної забудови м. Бурштин та промисловового майданчика Бурштинїькой ТЕС, отримували уринальну сперму шляхом ін’єкції сурфагону в дозі 1,2 мкг/грам маси тіла. У спермі визначали концентрацію сперматозоїдів, загальний вміст активно подвижних форм, а також процент сперматозоїдів з прогресивним рухом шляхом підрахунків у камері Горяєва. Для визначення кількості живих сперматозоїдів застосовували фарбування мазка сім’яної рідини за Блумом. Результати. Хоча середня маса тіла амфібій з досліджуваних районів вірогідно не відрізнялась від контрольних показників, однак маса сім’яників, а також її відношення до маси тіла знижались пропорційно градієнту техногенного навантаження. Поблизу індивідуальної забудови міста та промислового майданчика Бурштинської ТЕС у самців зменшується об’єм еякулята на 31% та 36%, відповідно та достовірно знижується концентрація сперматозоїдів у зразку сперми в 2,4 та 3,3 раза у порівнянні з контрольними значеннями. Також зростає кількість мертвих сперматозоїдів до 25,69% та 31,20%, відповідно, і зменшується число живих форм. При цьому у самців із забруднених територій частіше зустрічались сперматозоїди з патологічними змінами головки, основної та проміжної частини жгутика. В умовах техногенного забруднення достовірно зменшується загальна кількість рухливих сперматозоїдів до 67,12%, у том числі сперматозоїдів з прогресивним рухом до 47,30%. Таким чином, вплив викидів Бурштинської теплоелектростанції має виражений репротоксичний ефект, який проявляється депресивними змінами сперматогенезу. Репродуктивна система жаби озерної чутлива до забруднення навколишнього средовища, а показники спермограми є інформативними біомаркерами та можуть використовуватись для біоіиндикації стану техногенно трансформованих територій.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
біоіндикація, амфібії, сперматогенез, техногенне забруднення
ЛІТЕРАТУРА:
2. Резников А.Г. Взгляд патофизиолога-эндокринолога на проблему возрастного дефицита андрогенов у мужчин (LOH-синдром). Международный эндокринологический журнал. 2014. Т. 62, № 6. С. 11-18.
3. Панківський Ю.І., Ошуркевич-Панківська О.Є., Осташук М.Б. Оцінювання впливу Бурштинської ТЕС на атмосферне повітря. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т. 27, № 5. С. 59-62. https://doi.org/10.15421/40270512
5. Rehman S.,Usman Z., Rehman N. еt al. Endocrine disrupting chemicals and impact on male reproductive health. Transl Androl Urol. 2018. Vol. 7 (3). P. 490-503. DOI : https://doi.org/10.21037/tau.2018.05.17
6. Филатова Л.Н. Структурно-функциональная характеристика семенников прыткой ящерицы (Lacerta agilis) и озерной лягушки (Ranaridibunda) в зоне влияния предприятия черной металлургии. Вестник Оренбургского гос. ун-та. 2011. Т. 135, №16. С. 225-226.
7. Шевлюк Н.Н., Блинова Е.Е., Боков Д.А., Дёмина Л.Л. Морфофункциональная характеристика органов размножения грызунов из популяций, находящихся в зоне влияния завода, перерабатывающего газ с повышенным содержанием соединений серы. Морфология. 2008. Т. 134. № 5. С. 43–47.
8. Алоян К.А., Матвеев А.В., Морев В.В., Корнеев И.А. Физиологические механизмы обеспечения подвижности сперматозоидов. Урологические ведомости. 2013. Т. III. № 4. С.14-19. DOI : https://doi.org/10.17816/uroved3414-19
10. Moreno R.D., Reyes J.G., Farías J.G. еt al. Spermatogenesis at the extreme: Oxidative stress as a converging mechanism of testicular damage due to pathological and environmental exposure. In: Testis: Anatomy, Physiology and Pathology. 2012. P. 1-24.
|