 |
| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 3 (104) - Вересень, 2022 - Сторінки: 44-47
Оцінка впливу забруднення атмосферного повітря РМ2,5 на здоров’я населення м. Києва
Турос О.І.1, Петросян А.А.1, Брезіцька Н.В.1, Маремуха Т.П.1, Давиденко Г.М.1, Михіна Л.І.1, Царенок Т.В.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ
УДК: 614.71/72 : 616.2
РЕФЕРАТ:
Мета роботи - оцінка ризику для здоров’я населення м. Києва від довгострокового забруднення атмосферного повітря РМ2,5.
Матеріали та методи. Було проведено 24826 вимірювань РМ2,5, що отримані на стаціонарному посту спостереження у м. Києві. Для аналізу використано статистичні показники неінфекційної захворюваності серед дорослого населення м. Києва. Розрахунок атрибутивної частки ризику смерті та кількості атрибутивних випадків смерті проводився за допомогою програмного комплексу AirQ +.
Результати дослідження. В результаті проведених досліджень у м. Києві було розраховано середнє значення наявних добових концентрацій РМ2.5 за 3 роки, а саме 21,7 мкг/м3. Визначено, що атрибутивна частка ризику смерті серед дорослих вікової групи ≥30 років від раку легень (РЛ) становила 9,59 % та серед дорослих вікової групи ≥25 років від хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) - 9,07 %. Атрибутивні випадки смерті, які пов’язані з довготривалою експозицією PM2.5, становили: 63 (95 % CI: 29-93) випадки смерті від РЛ та 7 (95 % CI: 4-10) випадків від ХОЗЛ. Це становить відповідно 9,6 % та 6,7 % від усіх випадків смерті.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
атмосферне повітря, РМ2.5, хронічне обструктивне захворювання легень, рак легень, AirQ +.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Environment and Human Health: Joint EEA – JRS report / European Environment Agency. Copenhagen, 2013. 112 p.
3. Global, regional, and national life expectancy, all-cause mortality, and cause-specific mortality for 249 causes of death, 1980–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study2015. Lancet. 2016. Vol. 388. P. 1459-1544. DOI : https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31012-15. Дослідження STEPS: поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні у 2019 році. Копенгаген : Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2020. 88 c.
6. Турос О.І., Маремуха Т.П., Петросян А.А., Брезіцька Н.В. Дослідження забруднення атмосферного повітря зваженими частинками пилу (РМ10 та РМ2,5) у м. Києві. Довкілля та здоров’я. 2018. № 4(89). С. 36-39. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2018.04.0367. Zhang Ch., Shulga V., Milinevsky G., Danylevsky V., Yukhymchuk Y., Kyslyi V., Syniavsky I., Sosonkin M., Goloub Ph., Turos O., Simon A., Choliy V., Maremukha T., Petrosian A., Pysanko V., Honcharova A., Shulga D., Miatselskaya N., Morhuleva V. Spring 2020 Atmospheric Aerosol Contamination over Kyiv City. Atmosphere. 2022. Vol. 13(5). P. 687. https://doi.org/10.3390/atmos130506878. Krzyzanowski M. Methods for assessing the extent of exposure and effects of air pollution. Occup. Environ. Med. 1997. Vol. 54(3). P. 145-151. DOI : https://doi.org/10.1136/oem.54.3.14512. Amoatey P., Sicard P., De Marco A., Khaniabadi Y.O. Long-term exposure to ambient PM2.5 and impacts on health in Rome, Italy. Clinical Epidemiology and Global Health. 2020. Vol. 8(2). Р. 531-535. DOI : https://doi.org/10.1016/j.cegh.2019.11.00913. Naghan D.J., Neisi A., Goudarzi G., Dastoorpoor M., Fadaei A., Angali K.A. Estimation of the effects PM2.5, NO2, O3 pollutants on the health of Shahrekord residents based on AirQ+ software during (2012–2018). Toxicology Reports. 2022. Vol. 9. P. 842-847. DOI : https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2022.03.045 |
