На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 4 (101), 2021


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 3 (83)   -   2017   -   Сторінки: 42-45
Розробка засобів профілактики та корекції функціональних порушень нервової системи пов’язаних зі стресом у машиністів електропоїздів метрополітену
Думка І.В.1, Ткачишин В.С.2, Ткачишина Н.Ю.3
1 ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій МОЗ України», м. Київ
2 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
3 ДЗ «Дорожня клінічна лікарня №2 ст. Київ» ДТГО ПЗЗ»

УДК: 613.62 : 656.071.2 : 616.8

РЕФЕРАТ:
Метою дослідження було вивчення стресостійкості та рівня тривожності серед МЕП та працівників інженерної ланки та розроблення схеми лікування вегетативної дисфункції у МЕП.

Матеріали та методи. Обстежено дві групи осіб: 26 - МЕП (основна група), 26 - працівники інженерно-технічної ланки (контрольна група). Всі обстежувані особи основної та контрольної груп - чоловіки. Для вивчення стресостійкості і рівня тривожності використовувався тест Спілбергера.

Результати та їх обговорення. Аналіз результатів досліджень показав, що в більшості МЕП (88,5%) відзначається середній і високий рівні тривожності, на відміну від працівників інженерної ланки (23,19% відповідно). Має місце достовірна різниця (p <0,05) між аналогічними значеннями в обох групах. Це свідчить про те, що більшість машиністів страждають від постійного впливу стресового чинника на робочих місцях, з огляду на специфіку їх роботи, що призводить до зниження стресостійкості і підвищення рівня ситуативної тривожності серед МЕП. Такий тенденції не спостерігається в контрольній групі, що свідчить про те, що їхня праця не пов'язана з надмірним впливом стресового чинника на нервову систему працівників інженерної ланки. За результатами тесту Спілбергера можна відзначити, що МЕП, які мають низьку стресостійкість та високий рівень тривожності, можуть бути схильні до неврівноваженості, неуважності, низького рівня самоконтролю, що є небезпечним для їх професії, з огляду на те, що вони забезпечують безпечний рух поїздів. Згідно зібраного анамнезу у 26 МЕП (100%) вищевказані патологічні стани виникли в результаті стресових ситуацій (в анамнезі наїзд на людину з летальним результатом). З метою корекції виявлених порушень була запропонована схема лікування, основною метою якої є відновлення нормального функціонування нервової системи в цілому і зникнення її соматоформних проявів. Так на початку лікування відсоток осіб з депресивним синдромом становив 84,61 ± 7,07%, В кінці лікування даний показник становив 3,84 ± 3,77%, що достовірно менше (p <0,01) в порівнянні з аналогічним показником в початку лікування. На початку лікування відсоток осіб з астеновегетативним синдромом становив 92,30 ± 5,22%, в кінці лікування даний показник становив 7,69 ± 5,22%, що достовірно менше (p <0,01) у порівнянні з аналогічним показником.

Висновки: В ході опитування МЕП і з'ясування психофізіологічних факторів ризику вегетативної дисфункції було встановлено, що в більшості МЕП (88,5%) відзначається середній і високий рівні тривожності, на відміну від працівників інженерної ланки (23,19% відповідно). Різниця значень носить достовірний (p <0,05) характер. Розроблену схему корекції патологічних змін нервової системи у МЕП, які виникли в результаті стресу, можна ефективно використовувати для відновлення функціонування роботи нервової системи, про що свідчить позитивна динаміка стану здоров'я у машиністів до і після лікування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
машиністи електропоїздів метрополітену, несприятливі виробничі чинники, стресостійкість, загальносоматична патологія
ЛІТЕРАТУРА:
1. Стандарти медичної допомоги. Нормативно-директивні документи МОЗ України. Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua/portal/standards.html.
2. Вакуленко Л.О., Прилуцька Г.В., Вакуленко Д.В. Лікувальний масаж. Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. 448 с.
3. Учебно-методическое пособие по физиотерапии : для студентов IV курса лечебного факультета, а также для врачей-интернов и клинических ординаторов. Волгоград, 2006. 172 с.
4. Фомичева М.Л., Щетинин А.Н., Шаропуто В.М. Физиолого-гигиенические основы первичной профилактики у сотрудников подземного железнодорожного транспорта Западной Сибири. Гигиена и санитария. 2003. № 4. С. 27-28.
5. Фомичева М.Л., Щетинин А.Н. Повышение физической работоспособности сотрудников подземного железнодорожного транспорта Западной Сибири. Гигиена и санитария. 2003. № 3. С. 27-28.
6. Дьякович М.П., Куренкова Г.В. Профессиональное здоровье работников, обслуживающих подземные железнодорожные магистрали Прибайкалья: функциональные резервы и риск донозологических состояний. Тихоокеанский мед. журн. 2013. № 3. С. 64-68.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2022. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.