Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 4 (113) - Грудень, 2024 - Сторінки: 4-9
Критерії комплексного оцінювання стану здоров'я та поведінки молоді за результатами анкетування
Антомонов М.Ю., Пашинська С.Л., Скочко Т.П.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ
УДК: 303.621/622 : 613/614:[001.891]
РЕФЕРАТ:
Мета дослідження полягала у розробці критеріїв комплексної оцінки здоров’яформувальної поведінки молоді на підставі аналізу способу життя та самооцінки здоров’я.
Матеріали та методи. Джерело вихідної інформації – дані анкетування молодих людей віком від 15 до 24 років. Використано такі методи: теоретичні (аналіз та узагальнення літературних джерел; емпіричні (анкетне опитування) та методи математичної статистики (кореляційний аналіз, регресійний аналіз, критерій Ст’юдента та Пірсона; методика перешкалювання даних).
Результати. Проведено аналіз отриманих анкетних даних щодо стану здоров’я молоді та звичок здорового способу життя. Визначено складові та чинники, що впливають на здоров’яформувальну поведінку молоді. Запропоновано основи підходу до розрахунку критеріїв комплексної оцінки стану здоров’я та поведінки молоді. Доведено, що для збереження загального здоров’я необхідно займатися спортом не менше двох разів на тиждень. Кращий ефект буде за триразових тренувань. На повітрі рекомендується перебувати щонайменше дві години на добу. Використання телефону понад шість годин на добу позначається на самопочутті, а понад вісім годин може призвести до відчутного погіршення здоров’я. Працювати понаднормово вдома більше чотирьох годин шкідливо для здоров’я. Робота за комп’ютером починає шкодити у разі чотиригодинної експлуатації на день, а за шестигодинної – проблеми зі здоров’ям можуть бути досить відчутними. Паління навіть однієї сигарети на добу може погіршити самопочуття. Регулярне вживання алкогольних напоїв, міцніших за пиво щотижня матиме негативні наслідки. Більшість респондентів частково дотримується режиму харчування, що є необхідним для збереження загального здоров’я.
Висновки. Доцільно доповнити оцінки впливу будь-яких чинників на здоров’я показником, що характеризує співвідношення «негативної» і «позитивної» складових цього впливу. Доведено, що нижнім порогом доброго самопочуття є хоча б десятивідсоткове перевищення «здорових» звичок над «нездоровими», а перевищення майже удвічі сприяє суттєвому покращанню позитивної самооцінки здоров’я.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
анкетне опитування, самооцінка здоров’я, здоров’яформувальна поведінка, критерії комплексної оцінки
ЛІТЕРАТУРА:
1. Tanasiichuk YuM, Boiko YuS, Sokolenko LS. [Problems of formation of a culture of healthy lifestyle of students of higher education institutions]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. 2022. 1 (6) : 339-350. Ukranian https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-1(6)-339-350
2. Karpiuk R. [Social health of student youth in the conditions of transformation of Ukrainian society]. Molod i rynok (Youth and the market). 2011 ; 1 (72) : 28-32. Ukranian.
6. Hafsteinsson Ostenberg A, Enberg A, Pojskic H et al. Association between Physical Fitness, Physical Activity Level and Sense of Coherence in Swedish Adolescents; An Analysis of Age and Sex Differences. Int J Environ Res Public Health. 2022 ; 19 (19) : 12841. https://doi.org/10.3390/ijerph191912841
8. Pustovit NA, Kolonkova OO, Prutsakova OL. Formuvannia ekolohichno dotsilnoi povedinky shkoliariv: Naukovo-metodychnyi posibnyk [Formation of ecologically appropriate behavior of schoolchildren: Scientific and methodological manual]. Kirovohrad, Ukraine : Imeks-LTD ; 2014 : 140 p. Ukranian.
9. Woynarowska B. (red.). Jak tworzymy szkoік promuj№c№ zdrowie. Warszawa ; 2015 : 117. Polish.
11. Hanawi SA, Saat NZM, Zulkafly M, Hazlenah H, Taibukahn NH, Yoganathan D, et al. Impact of a Healthy Lifestyle on the Psychological Well-being of University Students. International Journal of Pharmaceutical Research & Allied Sciences. 2020 ; 9 (2) : 1-7.
|