Метою дослідження було здійснення психогігієнічної оцінки особливостей поширення проявів емоційного вигорання, астенічного і депресивного станів та агресивності студентів за умов застосування дистанційної (on-line) організації навчальної діяльності.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводились на базі Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. Для реалізації поставленої мети використовувався комплекс високоінформативних гігієнічних, медико-соціологічних і психодіагностичних методів, а також методи статистичного аналізу.

Результати. Під час розгляду провідних характеристик емоційного вигорання передусім слід було звернути увагу на суттєве збільшення рівня вираження показників фази резистентності (р<0,05-0,01), властивих організації навчального процесу відповідно до аудиторного формату, на тлі цілком стабільних показників вираження зазначеної фази (р>0,05), характерних для організації навчального процесу згідно з дистанційним форматом. У ході досліджень, спрямованих на визначення корелят астенічного стану, встановлено, що за умов застосування дистанційної форми навчання спостерігалось або зменшення ступеня їх вираження (дівчата), або стабілізація показників на вихідному рівні (юнаки). Під час визначення особливостей змін з боку провідних корелят депресивного стану також привертало увагу те, що за умов використання дистанційного формату організації навчального процесу спостерігалось або суттєве зменшення ступеня їх вираження (дівчата), або стабілізація показників на вихідному рівні (юнаки). У ході аналізу показників агресивних проявів особистості відзначалося, що за умов дистанційного навчання спостерігалися статистично значущі зміни з боку характеристик фізичної агресії (р<0,05) і негативізму (р<0,05).

Висновки. Під час досліджень здійснено психогігієнічну оцінку провідних особливостей особистості студентів в умовах застосування дистанційної форми організації навчальної діяльності. Встановлено, що у разі використання on-line навчання спостерігається суттєве зростання ступеня вираження показників фази напруження емоційного вигорання, стабільний перебіг процесів формування проявів астенічного і депресивного станів, зменшення рівня фізичної агресії на тлі вираженого зростання негативізму у структурі агресивних проявів особистості.

студенти, заклад вищої освіти, дистанційне (on-line) навчання, емоційне вигорання, астенічний стан, депресивний стан, агресивність

1. Полька Н. С., Сергета І. В. Актуальні проблеми психогігієни дітей і підлітків: шляхи та перспективи їх вирішення (огляд літератури і власних досліджень). Журнал НАМН України. 2012. Т. 18 (2). С. 223-236.

2. Holliman A. J., Martin A. J., Collie R. J. Adaptability, engagement, and degree completion: a longitudinal investigation of university students. Educ. Psychol. 2018. Vol. 38. Р. 785-799. DOI : http://doi.org/10.1080/01443410.2018.1426835

3. Holliman A., Waldeck D., Jay B. et al. Adaptability and social support: examining links with psychological wellbeing among UK students and non-students. Front. Psychol. 2021. № 12. 636520. DOI : http://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.636520.

4. Martin A. J., Marsh H. W. Academic resilience and academic buoyancy: multidimensional and hierarchical conceptual framing of causes, correlates, and cognate constructs. Oxf. Rev. Educ. 2009. Vol. 35. Р. 353-370. DOI : http://doi.org/10.1080/03054980902934639.

5. Collie R. J., Holliman A. J., Martin A. J. Adaptability, engagement, and academic achievement at university. Educ. Psychol. 2017. Vol. 37. Р. 632-647. DOI : http://doi.org/10.1080/01443410.2016.1231296

6. Aherne D. Mindfulness based stress reduction for medical students: optimising student satisfaction and engagement. BMC Medical Education. 2016. Vol. 16. № 1. P. 209. URL : https://www.academia.edu/80105224/Mindfulness_based_stress_reduction_for_medical_students_optimising_student_satisfaction_and_engagement

7. Cергета І. В., Браткова О. Ю., Серебреннікова О. А. наукове обґрунтування гігієнічних принципів профілактики розвитку донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я учнів сучасних закладів середньої освіти (огляд літератури і власних досліджень). Журнал НАМН України. 2022. Т. 28, № 1. С. 306-326. DOI : http://doi.org/10.37621/JNAMSU-2022-1-2

8. Cергета І. В., Серебреннікова О. А., Стоян Н. В., Дреженкова І. Л., Макарова О. І. Психогігієнічні принпипи використання здоров’язберігаючих технологій у сучасних закладах вищої освіти. Довкілля та здоров’я. 2022. № 2 (103). С. 32-41. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2022.02.03

9. Liu C., Li H. Stressors and stressor appraisals: the moderating effect of task efficacy. J. Bus. Psychol. 2018. Vol. 33. Р. 141-154. http://doi.org/10.1007/s10869-016-9483-4

10. Boot C. R., Vonk P., Meijman F. J. Health-related profiles of study delay in university students in The Netherlands. Int J. Adolesc Med Health. 2007. Vol.19 (4). Р. 413-423. DOI : ttps://doi.org/10.1515/IJAMH.2007.19.4.413

11. Мороз В. М., Серебреннікова О. А., Cергета І. В., Стоян Н. В. Психофізіологічні та психогігієнічні основи ефективного використання здоров’язберігаючих технологій у закладах вищої освіти. Вінниця : ТВОРИ, 2021. 208 с.

12. Changiz T., Haghani F., Nowroozi N. Are postgraduate students in distance medical education program ready for e-learning? A survey in Iran. J. Educ. Health Promot., 2013. № 2. Р. 61. DOI : http://doi.org/10.4103/2277-9531.120862

13. Cezar D. M., Paz A. A., Costa M. R., da Pinto M. E. B, Magalhaes C. R. Doctors’ perceptions on distance education and contribution of Family Health specialization. Interface-Comunicacao, Saude, Educacao. 2019. № 23 (Suppl 1), e180037. DOI : http://doi.org/10.1590/Interface.180037

14. Kaina A., Muhammad A. Online Learning amid the COVID-19 Pandemic: Students Perspectives. Journal of Pedagogical Research. 2020. № 1 (2). Р. 45-51. DOI : https://doi.org/10.33902/JPSP.2020261309

15. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Под ред. Д. Я. Райгородского. Самара : Бахрах-М, 2011. 667 с.