На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 2 (103), 2022


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 2 (103)   -   Червень, 2022   -   Сторінки: 25-31
Психоемоційний стан мешканців радіоактивно забруднених територій України, народжених до і після аварії на Чорнобильській атомній електростанції
Прикащикова К.Є.1, Ярошенко Ж.С.1, Костюк Г.В.1, Сировенко В.І.1, Олепір О.В.1, Лук’янюк В.О.1, Полянська В.М.1, Шевельова В.І.1
1 ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України", Київ

УДК: 616.89-008.44:616-001.28:614.876(477)

РЕФЕРАТ:
Мета дослідження. Визначення ставлення мешканців радіаційно забруднених територій, народжених до і після аварії на ЧАЕС, до стану свого здоров’я, соціальних та екологічних факторів зовнішнього середовища.

Матеріали та методи. Аналіз психоемоційного стану мешканців радіаційно забруднених територій (РЗТ) віком до 18 років на дату аварії на ЧАЕС та народжених у післяаварійний період з 1987 по 1997 роки, проводився під час їхнього медичного обстеження за програмою клініко-епідеміологічного реєстру для дорослих (КЕР) в 1992–2016 рр. методом анкетування. Серед досліджуваних – 1534 мешканці, народжені до аварії, та 1010 осіб, народжених після аварії.

Результати дослідження. В результаті анкетування, більшість (75,75%) респондентів-мешканців РЗТ, які народилися до аварії на ЧАЕС, відповіли, що вже мали захворювання до аварії на ЧАЕС. У післяаварійний період 81,01% опитуваних цієї групи вказали на погіршення та різке погіршення здоров’я. Майже половина респондентів (40,86 %) пов’язували втрату свого здоров’я з впливом негативних факторів, з них 26,78% зазначили погіршення стану здоров’я через соціально-побутові та професійні фактори, і тільки 14,08% – через аварію на ЧАЕС. Значна кількість опитуваних (39,43%) вказували на «інші фактори» або відповіли «не знаю». Проживання на радіоактивно забруднених територіях, як чинника розвитку тривожності, емоційної напруженості, погіршення свого стану здоров’я, рідних, дітей, онуків в теперішній час та у майбутньому, вважали лише 24,57% респондентів. Частина мешканців (21,99%) не пов’язували погіршення свого здоров’я з проживанням на РЗТ. Дієвими заходами, які можуть сприяти покращенню психосоматичного здоров’я, 44,45% мешканців, народжених до аварії, вважали регулярне стаціонарне, санаторно-курортне лікування, дієтичне харчування, лікувальну фізкультуру.
Більшість мешканців, народжених після аварії (62,64%), оцінили свій стан здоров’я на «відмінно» та «добре». Частина респондентів (33,59%) вказували на задовільний стан здоров’я, незначна частка (3,79 %) – на погане здоров’я (проти 60,10 % та 26,86% відповідно серед народжених до аварії). Більша половина народжених після аварії зазначила, що проживання на РЗТ не впливає на їхній стан здоров’я. Серед соціальних заходів, які можуть запобігти погіршенню стану здоров’я та розвитку захворювань, половина опитаних (49,9%) відзначили тривалий відпочинок і заняття спортом.
Майже половина мешканців в обох групах не знали або вказували на інші медико-соціальні заходи для відновлення та збереження свого здоров’я.
Аналіз результатів соціально-психологічного опитування мешканців РЗТ показав, що психоемоційний стан, народжених до аварії на ЧАЕС, у після аварійний період був значно гірший, а саме погане самопочуття, підвищення тривожності, нервова напруженість порівняно з народженими після аварії.

Висновки.
1) Дані анкетування психоемоційного стану мешканців РЗТ, народжених до аварії на ЧАЕС, свідчать про підвищення у них тривоги та напруженості порівняно з народженими після аварії.
2) Необізнаність мешканців РЗТ щодо негативного впливу довготривалого іонізуючого випромінювання, навіть у малих дозах, на стан здоров’я призводить до неадекватного оцінювання загроз та ігнорування правил поведінки та проживання в цій місцевості. Це свідчить про недоліки в просвітницькій роботі серед постраждалих.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
мешканці радіаційно забруднених територій, стан здоров’я, психоемоційний стан
ЛІТЕРАТУРА:
1. Базика Д.А., Литвиненко О.О. Радіаційний канцерогенез. XVI З'їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства : матеріали (Кам'янець-Подільський, 28 вересня - 1 жовтня 2017 р.) / за ред. М. Тищука, А. Яніна. Одеса : вид-во Бартенєва, 2017. С. 44.
2. Likhtarov І., Kovgan L., Masiuk S., Talerko М., Chepurny М., Ivаnоv O., Gerasymenko V. et al. Thyroid Саnсеr Study Among Ukrainian Children Exposed to Radiation after the Chornobyl Accident: Improved Estimates of the Thyroid Doses to the Cohort Members. Health Phys. 2014. Vol. 106. № 3. Р. 370–396. DOI : https://doi.org/10.1097/HP.0b013e31829f3096
3. Прикащикова К. Є., Павловський Є. Є., Костюк Г. В., Капустинська О. А., Ярошенко Ж. С., Лук’янюк В. О. та інш. Зміни у структурах непухлинної захворюваності та смертності у мешканців радіоактивно забруднених територій: епідеміологічний моніторинг за 1988-2015 роки. Довкілля та здоров’я. 2017. №4 (84). С. 8–13.
4. Прикащикова К. Є., Бузунов В. О., Ярошенко Ж. С. Особливості розвитку непухлинних захворювань органів дихання у дорослого населення радіоактивно забруднених територій, за результатами епідеміологічного дослідження впродовж 1988–2016 років. Сучасні проблеми медицини сьогодення: роль лікаря в житті суспільства. Сучасні проблеми офтальмології : зб. праць наук.-практ. конф. Київ, 2021. С. 16.
5. Бузунов В. О., Прикащикова К. Є., Ярошенкo Ж. С., Костюк Г. В., Губіна І. Г. Захворюваність на хвороби системи кровообігу у мешканців радіоактивно забруднених територій. Аналіз впливу хронічного іонізуючого опромінення в малих дозах. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології : зб. наук. пр. К., 2018. Вип. 23. C. 107–120. DOI : https://doi.org/10.33145/2304-8336-2018-23-107-119
6. Прикащикова К. Є., Капустинська О. А., Ярошенко Ж. С., Костюк Г. В., Лук’янюк В. О. та інш. Непухлинні захворювання щитоподібної залози у мешканців радіоактивно забруднених територій та дорослого населення, евакуйованого із 30-кілометрової зони ЧАЕС. Період спостереження – 1988–2016 роки. Довкілля та здоров’я. 2018. № 4. С. 40–47.
7. Король Н. О., Фузік М. М., Хухрянська О. І., Бебешко В. Г., Прістер Б. С., Омельянець М. І. Психологічні особливості та психосоматична захворюваність постраждалого дитячого та підліткового населення. Радіо-біофізичні та медико-гігієнічні наслідки Чорнобильської катастрофи: Шляхи пізнання та подолання : Практичний посібник сімейного лікаря. Ужгород : ТДВ "Патент", 2017. С. 409–415.
8. Бузунов В. О., Логановський К. М. Розділ 3.2. Психічне здоров’я і нейропсихіатричні ефекти. Результати, отримані за останні 5 років. Тридцять п’ять років Чорнобильської катастрофи : радіологічні та медичні наслідки, стратегії захисту та відродження: Національна доповідь України. Київ, 2021. С. 143–144.
9. Бузунов В. О., Логановський К. М., Краснікова Л. І., Бомко М. О., Бєляєв Ю. М., Ярошенко Ж. С., Домашевська Т. Є. Соціально-психологічний стан дорослого евакуйованого населення. Фактори ризику негативних змін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології : зб. наук. пр. К., 2017. Вип. 22. С. 79–96. DOI : https://doi.org/10.33145/2304-8336-2017-22-79-96
10. Ярошенко Ж. С., Гур’єв С. О. Система організаційних заходів щодо поліпшення надання медичної допомоги першому поколінню нащадків, які народилися від постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та проживають на радіоактивно забруднених територіях. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2020. Вип. 2 (84). С. 39–45.
11. Бузунов В. О., Губіна І. Г., Прикащиков К. Є., Ярошенко Ж. С. Розділ 3.1.3. Непухлинні ефекти у дорослого населення радіоактивно забруднених територій України. Тридцять п’ять років Чорнобильської катастрофи : радіологічні та медичні наслідки, стратегії захисту та відродження: Національна доповідь України. Київ, 2021. С. 116–123.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2022. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.