| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 1 (106) - БЕРЕЗЕНЬ, 2023 - Сторінки: 27-34
Історичний нарис розвитку епідеміології злоякісних новоутворень: сучасні реалії та перспективи розвитку
Присяжнюк А.Є.1, Черниченко І.О.2, Федоренко З.П.3
1 ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України", Київ
2 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ
3 Національний інститут раку МОЗ України, Київ
РЕФЕРАТ:
Метою поточного дослідження є систематизація встановлених причинних факторів раку на основі аналізу літературних та наукових джерел, які висвітлюють епідеміологічні знахідки про вплив факторів довкілля на захворюваність на злоякісні новоутворення.
Матеріали та методи дослідження: бібліосематичні, бібліографічні, гігієнічні, дані власних досліджень та матеріали літературних джерел.
Результати. Шляхом систематизації встановлених причинних факторів раку на основі аналізу літературних даних та наукових спостережень в історичному аспекті визначено основні епідеміологічні знахідки щодо впливу факторів довкілля на захворюваність злоякісними новоутвореннями. Особливий акцент зроблено на проблемі паління тютюну. Наведено критеріальну шкалу ролі окремих чинників довкілля, виробництв, природних і побутових факторів та соціальних умов життєдіяльності в розвитку онкопатології.
Роль епідеміологічних досліджень у вивченні злоякісних новоутворень та ідентифікації причинних факторів ілюструється матеріалами спостережень за раком щитоподібної залози на території ряду областей України за 30 років після аварії на ЧАЕС.
Висновок: Епідеміологічні дослідження злоякісних пухлин є перспективним науковим напрямком і, перш за все, в процесі вивчення ролі забруднення довкілля, кліматичних, географічних, професійних та інших чинників життєдіяльності людини і потребує більш широкого використання в межах України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
злоякісні новоутворення, епідеміологія, професійні чинники, фактори довкілля, щитоподібна залоза
ЛІТЕРАТУРА:
1. Резолюция 58-сессии Всемирной Ассамблеи здравоохранения «Профилактика рака и борьба с ним». Женева : ВОЗ, 2005. 45 с.
2. Федоренко З.П., Михайлович Ю.И., Гулак Л.О. та ін. Рак в Україні, 2019 – 2020: Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюлетень Національного канцер-реєстру України. 2021. № 22. 136 с. URL : http://ncru.inf.ua/publications/BULL_22/index_e.htm3. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Варивончик Д.В. Професійний рак: епідеміологія та профілактика. Київ : Наукова Думка, 2008. 335 с.
4. Смулевич В.Б. Профессия и рак. М. : Медицина, 2000. 383 с.
5. Петров Н.Н. Основные вопросы этиологии и роста истинных опухолей. Вопросы онкологии. 1956. Т. 2, №3. С. 263 – 274.
6. Долл Р., Пито Р. Причины рака: количественная оценка устранимых факторов риска онкологических заболеваний в США. Киев : Наукова думка, 1984. 256 с.
8. IARC. 1,3-Butadiene, Ethylene Oxide and Vinyl Halides (Vinyl Fluoride, Vinyl Chloride and Vinyl Bromide) : IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Vol. 97. Lyon : IARC, 2008. 525 p.
10. Стохастичні ефекти. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. К. : Атіка, 2006. С. 72-75.
11. Епідеміологічні дослідження стану здоров’я населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього. К. : КІМ, 2011. С. 152-154.
12. Захворюваність на злоякісні новоутворення постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. Київ, 2016. С. 39-43.
14. Присяжнюк А.Є., Базика Д.А., Гудзенко Н.А. та інші. Захворюваність на злоякісні новоутворення населення України у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС. Довкілля та здоров'я. 2022. № 2 (103). С. 16-24. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2022.02.016 |
