Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 1 (106) - БЕРЕЗЕНЬ, 2023 - Сторінки: 35-42
Хімічне забруднення атмосферного повітря і сучасна політика щодо його якості на міжнародному рівні та у провідних країнах світу (огляд літератури та нормативних даних)
Черниченко І.О.1, Баленко Н.В.1, Литвиченко О.М.1, Бабій В.Ф.1, Кондратенко О.Є.1, Главачек Д.О.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ
РЕФЕРАТ:
Мета: на основі аналізу даних літератури та нормативних документів визначено пріоритетні шляхи попередження хімічного забруднення атмосферного повітря та оцінки його якості в країнах ЄС та США.
Матеріали та методи: джерела наукової літератури, Директиви ЄС, матеріали Європейського агентства з охорони повітря. Використано метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової інформації.
Результати: показано провідну роль хімічного забруднення атмосферного повітря у формуванні захворюваності населення, вплив на громадське здоров’я у цілому та онкологічну патологію зокрема. Здійснено аналіз дискусійного розгляду проблеми на міжнародних конференціях та форумах, розглянуто низку декларацій та стандартів якості повітря. Наведено стандарти якості повітря для захисту здоров’я населення, рекомендовані у Директивах з якості у Європейському Союзі, наводяться стандарти якості повітря (граничні концентрації та референтні концентрації шкідливих домішок у повітрі), рекомендовані ВООЗ. Зроблено висновок щодо необхідності гармонізації вітчизняної нормативної бази до стандартів ЄС та визначення головних напрямків у діях, спрямованих на максимально можливе зниження негативного впливу хімічного забруднення повітря на населення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
атмосферне повітря, хімічне забруднення, стандарти якості, референтні концентрації, директиви управління
ЛІТЕРАТУРА:
1. Transforming Our World: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Resolution adopted by the General Assembly on 25 September 2015. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda
8. Ракитский В.Н., Авалиани С.Л., Новиков С.М. Анализ риска здоровью при воздействии атмосферных загрязнений как составная часть стратегии уменьшения глобальной эпидемии неинфекционных заболеваний. Анализ риска здоровью. 2019. №4. С. 30 -36.
9. WHO Global Strategy on Health, Environment and Climate Change: The Transformation Needed to Improve Lives and Wellbeing Sustainably through Healthy Environments. World Health Organization ; 2020 : 30 p. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/331959
11. Madia F., Worth A., Whelan M., Corvi R. Carcinogenicity Assessment: Addressing the Challenges of Cancer and Chemicals in the Environment. Environ Int. 2019. Vol. 128. P. 417-429. DOI : https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.04.067
12. Prьss-Ьstьn A., Wolf J., Corvalбn C. F. et alэ. Preventing Disease through Healthy Environments: a Global Assessment of the Burden of Disease from Environmental Risks. WHO, 2016. 147 p. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/204585
15. Directive 2008/50/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on Ambient Air Quality and Cleaner Air for Europe. Official Journal of the European Union. 2008. L. 152. P. 1 – 44.
19. Ganzleben C., Antignac J.-P., Barouki R., Castano A., Fiddicke U., Klanova J., et al. Human Biomonitoring as a Tool to Support Chemicals Regulation in the European Union. Int J Hyg Environ Health. 2017. Vol. 220(2 Pt A). P. 94-97. DOI : https://doi.org/10.1016/j.ijheh.2017.01.007
21. Зайцева Н.В., Шур П.З., Четверкина К.В., Хасанова А.А. Совершенствование методических подходов к обоснованию среднегодовых предельно допустимых концентраций вредных веществ в атмосферном воздухе населенных мест по критериям допустимого риска здоровья человека. Анализ риска здоровью. 2020. №3. С. 39 – 48. DOI : https://doi.org/10.21668/health.risk/2020.3.05.eng
23. Авалиани С.Л., Мишина А.Л. О гармонизации подходов к управлению качеством атмосферного воздуха. Здоровье населения и среда обитания. 2011. Т. 216, № 3. С. 44-48.
24. Castorina R., Woodruff T. J. Assessment of Potential Risk Levels Associated with U.S. Environmental Protection Agency Reference Values. Environ. Health Perspect. 2003. Vol. 111. № 10. P. 1318 – 1325. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.6185
|