На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 4 (101), 2021


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 3 (83)   -   2017   -   Сторінки: 55-60
Антропогенні та природні чинники ризику водо-постачання в Азово-Дніпровському регіоні
Гребняк М.П.1, Федорченко Р.А.1, Тулушев Є.О.2, Черненко Г.С.1
1 Запорізький державний медичний університет
2 ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України»

УДК: 504.5/.6 + 504.3/.4] : 628.1.033/.034 : 614.777] : 913(477.6/.72)

РЕФЕРАТ:
Мета роботи - визначити антропогенні і природні чинники для здоров'я населення Азово-Дніпровського регіону, обумовлені джерелами питного водопостачання.

Матеріали та методи. Аналіз стану джерел водопостачання проведений за офіційними звітами. Використано гігієнічні та аналітико-синтетичні методи.

Результати. Сучасні закономірності якості джерел питного водопостачання детерміновані тимчасовими і просторовими характеристиками. Тимчасові закономірності полягають в інтенсифікації антропогенного забруднення поверхневих і підземних джерел водопостачання, зростанні якісних і кількісних параметрів контамінації питної води хімічної та мікробіологічної природи, порушення екологічної рівноваги в системі «повітря - вода - грунт», появі нових патогенів, особливо для населення груп ризику (діти , літні, з хронічними захворюваннями, СНІД). Просторові закономірності якості джерел питної води полягають в наступному: вкрай низька якість стану поверхневих водойм 2-ї категорії за санітарно-хімічними показниками (59,1 ± 3,8%), високі відхилення від гігієнічних нормативів в джерелах централізованого постачання (22,6 ± 4,5%), невідповідність природного хімічного складу питної води в більшості адміністративних одиниць області за загальної мінералізації (80,8%) і жорсткості (66,7%), вкрай низька якість води за санітарно-хімічними показниками в джерелах сель ських водопроводів (25,5 ± 3,1%).

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
джерела водопостачання, якість води, санітарно-хімічні показники, мікробіологічні показники
ЛІТЕРАТУРА:
1. Гончарук В. В. Проблеми питного водопостачання в Україні та шляхи їх вирішення. ЕТЕВК – 2015 : матер. міжнар. конгресу. Іллічівськ, 2015. С. 30–34.
2. Світа В. Вода як фактор передачі збудників інфекційних захворювань. Профілактична медицина. 2005. № 3. С. 48–50.
3. Руководство по контролю качества питьевой воды : рекомендации ВОЗ. Женева : ВОЗ, 2004. Т. 1. 121 с.
4. West L. World Water Day: A Billion People Worldwide Lack Safe Drinking Water. URL: http://environment.about.com/od/environmentalevents/a/waterdayqa
5. The National Water Quality Inventory: Report to Congress for the 2002 Reporting Cycle – A Profile / US EPA. Washington, 2007. Mode of access : https://www.epa.gov/sites/production/files/2015-09/documents/2007_10_15_305b_2002report_report2002305b.pdf
6. Немцева Н. В., Бухарин О. В. Микробиологические критерии оценки качества питьевой воды. Гигиена и санитария. 2003. № 3. С. 9–11.
7. Гребняк М. П., Щудро С. А. Медична екологія : навчальний посібник / за ред. проф. М. П. Гребняка. Дніпропетровськ : Акцент, 2016. 484 с.
8. Гончарук В. В. , Руденко А. В., Коваль Э. З. Проблема инфицирования воды возбудителями микозов и перспективы ее решения. Химия и технология воды. 2004. Т. 26, № 2. С. 120–144.
9. Alleron L., Khemiri A., Koubar M. et al. VBNC Legionella pneumophila cells are still able to produce virulence proteins. Water Research. 2013. Vol. 47, N 17. P. 6606–6617. https://doi.org/10.1016/j.watres.2013.08.032
10. Рахманин Ю. А., Михайлова Р. И. Окружающая среда и здоровье: приоритеты профилактической медицины. Гигиена и санитария. 2014. Т. 93, № 5. С. 5–10.
11. Какарека С. В., Кухарчик Т. И., Хомич В. С. Стойкие органические загрязнители: источники и оценка выбросов. Минск : РУП Минсктиппроект, 2003. 220 с.
12. Gu A., Ji G., Zhu P. et al. Nucleotide excision repair polymorphisms, polycyclic aromatic hydrocarbon exposure, and their effects on sperm deoxyribonucleic acid damage and male factor infertility. Fertil Steril. 2010. Vol. 94, N 7. P. 2620–2625. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2010.04.059
13. Han X., Zhou N., Cui Z. et al. Association between Urinary Polycyclic Aromatic Hydrocarbon Metabolites and Sperm DNA Damage: A Population Study in Chongqing, China. Environ. Health. Perspect. 2011. Vol. 119, N 5. P. 652–657. https://doi.org/10.1289/ehp.1002340
14. Meeker J. D., Maity A., Missmer S. A. et al. Serum Concentrations of Polychlorinated Biphenyls in Relation to in Vitro Fertilization Outcomes. Environ. Health Perspect. 2011. Vol. 119, N 7. P. 1010–1016. https://doi.org/10.1289/ehp.1002922
15. Goncharov A., Pavuk M., Foushee H. R. et al. Blood Pressure in Relation to Concentrations of PCB Congeners and Chlorinated Pesticides. Environ. Health Perspect. 2011. Vol. 119, N 3. P. 319–325. https://doi.org/10.1289/ehp.1002830
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2022. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.