| Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 2 (103) - Червень, 2022 - Сторінки: 63-70
Гігієнічно-епідеміологічна оцінка мікологічної контамінації повітря житлових та громадських приміщень
Сурмашева О.В.1, Черниш О.О.1, Молчанець О.В.1, Рахматуллін Д.Д.2
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ
2 Комунальне некомерційне підприємство «Консультативний діагностичний центр» Печерського району м. Києва
УДК: 579.63: 582.28 : 613.5
РЕФЕРАТ:
Мета роботи: аналіз мікробіологічної контамінації повітря житлових і громадських приміщень та визначення вмісту плісеневих грибів.
Матеріали та методи: Для обстеження повітря житлових (60) та громадських (63) приміщень за мікробіологічними показниками (кількість грибів та бактерій) використовували прилад Saml'air Lite виробництва AES CHEMUNEX, Франція. Були використані живильні середовища: щільне живильне середовище поживний агар та щільне живильне середовище агар Сабуро з глюкозою і хлорамфеніколом. Отриману середньоарифметичну кількість колоній в кожному приміщенні перераховували на 1 м3 повітря.
Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали з використанням програми STATISTICA 8, програми Microsoft Exel.
Результати досліджень: Досліджено мікробіологічну, в тому числі мікологічну, контамінацію повітря приміщень. У житлових приміщеннях без видимих ознак біопошкоджень виділено в середньому 205 КУО/м3 мікроскопічних грибів та 1073 КУО/м3 мезофільно аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ), що було в 8,9 раза та в 2,5 раза (відповідно) менше, ніж у приміщеннях з біопошкодженнями, де кількість мікроскопічних грибів становила 1824 КУО/м3, а МАФАМ - 2730 КУО/м3. Встановлено, що повітря в приміщеннях обстежених дитячих закладів в 45,7% випадків було віднесено до «умовно чистого» (від 200 до 500 КУО/м3 плісеневих грибів), до повітря «сильно забрудненого» було віднесено 40,0%. У приміщеннях офісів до «умовно чистого» повітря за рівнем контамінації пліснявими грибами було віднесено 61,5%.
У повітряному середовищі «заражених квартир» відмічено наявність кількості грибів: Aspergillus sрр. в 7,3 раза (з 11±1 до 80±3 КУО/м3), Сladosporium sрр. - в 18,9 раза (з 28±3 до 530±24 КУО/м3), Penicillium sрр. - в 5,2 раза (з 212±14 до 1100±80 КУО/м3), Mucor spр. - в 5,4 раза (з 13±2 до 70±4 КУО/м3), Acremonium sрр. - в 4,8 раза (з 25±3 до 120±10 КУО/м3) та Fusarium sрp. – в 4,3 раза (з 21±1 до 90±5 КУО/м3) більше порівняно з приміщеннями без видимих ознак забруднення мікроскопічними грибами.
Висновок. За результатами проведених досліджень встановлено, що у повітрі житлових та громадських приміщень виявлено перевищення безпечного рівня кількості плісеневих грибів в 40 % випадків.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
повітря, приміщення, мікологічна контамінація, мікроскопічні гриби
ЛІТЕРАТУРА:
2. Градусова О.Б., Чуприна О.В., Мельникова А.И. и др. Исследования грибкового поражения жилых помещений с целью его гигиенического нормирования. Проблемы медицинской микологии (Тез. докл. Научно-практ. конф. по медицинской микологии (ХІІ Кашкинские чтения). 2009. №2. С. 65.
3. Богомолова Е.В., Уханова О.П., Санеева И.В. Микологические факторы риска в городской среде. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2016. Том 18. №2(3). С. 637-641.
5. Кондратюк Т., Калініченко А. Мікроскопічні гриби у приміщеннях багатоповерхового житлового будинку м. Києва. Вісник Львівського університету. Сер. Біологічна. 2013. Вип.61. С.144-153.
6. Халдеева Е.В., Глушко Н.И., Лисовская С.А., Паршаков В.Р., Сайфиева О.В. Аллергенные грибы в современном жилище. Практическая медицина. 2011. №3 (51). С. 122- 124. DOI : https://doi.org/10.1353/esp.2011.00537. Александрова Г.А., Кирьянова И.Н., Брессен А.П. и др. Микромицеты в жилых помещениях города Перми. Проблемы медицинской микологии. 2012. Т. 14. № 2. С. 54-57.
8. Gonзalves F.L., Bauer H., Cardoso M.R., Pukinskas S., Matos D., Melhem M., Puxbaum H. Indoor and outdoor atmospheric fungal spores in the Sгo Paulo metropolitan area (Brazil): species and numeric concentrations. Int J Biometeorol. 2010. Vol. 54 (4). P. 347-55. DOI : https://doi.org/10.1007/s00484-009-0284-69. Черниш О.О., Сурмашева О.В. Визначення зв’язку мікробіологічного забруднення повітря житлових та громадських приміщень зі станом здоров`я населення. Гігієна населених місць: зб. наук. пр. К., 2020. Вип. 70. С. 42-47. DOI : https://doi.org/10.32402/hygiene2020.70.04210. Богомолова Е.В., Кирцидели И.Ю., Миненко Е.А. Потенциально опасные микромицеты жилых помещений. Микология и фитопатология. 2009. Том 43. Вып. 6. С. 506-513.
11. Сурмашева О.В., Романова Г.Ю., Ніконова Н.О., Міхієнкова А.І., Олійник З.А., Романенко Л.І. Орієнтовні граничні рівні вмісту плісеневих грибів у повітрі житлових та громадських приміщень. К., 2018. 3 с. (Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я № 67-2018).
12. de Hood G.S., Guarro J. Atlas of clinical fungi. Universitat Rovira i Virgili, 1995. P. 713.
13. Методичні рекомендації щодо класифікації виробничих приміщень нестерильних лікарських засобів за допустимим вмістом мікроорганізмів та часток у повітрі. Про затвердження методичних рекомендацій щодо виконання санітарно-гігієнічних вимог та проведення мікробіологічного контролю у виробництві нестерильних лікарських засобів : наказ МОЗ України № 502 від 14.12.2001. Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0502282-01#Text14. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. К. : Мединформ, 2018. 579 с.
15. Matysik S., Herbarth O., Mueller A. Determination of volatile metabolites originating from mould growth on wall paper and synthetic media. J. of Microbiological Methods. 2008. Vol. 75. P. 182-187. DOI : https://doi.org/10.1016/j.mimet.2008.05.027 |
