На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 2 (103), 2022


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 2 (103)   -   Червень, 2022   -   Сторінки: 49-52
Оцінка ризику для здоров’я та соціальні втрати населення від забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств та автотранспорту
Турос О.І.1, Петросян А.А.1, Маремуха Т.П.1, Моргульова В.В.1, Царенок Т.В.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ

УДК: 614.71/72:351.777:616-053.2/5

РЕФЕРАТ:
Мета: оцінювання ризику для здоров’я та соціальних втрат населення від забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств та автотранспорту.

Матеріали та методи. До дослідження було включено 7526 джерел викидів 37 різних за господарською діяльністю промислових підприємств та автотранспорту (46 ділянок автодоріг та 14 перехресть), розташованих у різних містах України. Для розрахунку усереднених концентрацій (добових та річних) був використаний програмний комплекс ISC-AERMOD. Розрахунки критеріїв ризику здійснено, згідно затвердженої процедури оцінки ризику для здоров’я населення, рекомендованої Агентством США з охорони довкілля та ВООЗ.

Результати. Розраховано рівні неканцерогенного ризику (НQ) при оцінках гострих (на рівні усередненої добової концентрації; HQacute= 1,1÷7,9) та хронічних (на рівні усередненої річної концентрації; HQchrohic=1,1÷8,5) інгаляційних впливів пріоритетних хімічних речовин від викидів промислових підприємств та автотранспорту на здоров’я експонованого населення досліджуваних міст. Встановлено, що розраховані рівні неканцерогенних ризиків (HQ=3,0÷6,0; HQ≥6), відповідно до рекомендацій ВООЗ, відносяться до помірних та високих рівнів забруднення повітря та можуть спричиняти виникнення, відповідно, слабких та виражених ефектів у чутливих груп населення (людей похилого віку, вагітних жінок та дітей). Оцінено рівні сумарного канцерогенного ризику (ICRtotal) для експонованого населення та визначено, що можливі соціальні втрати населення у вигляді додаткових випадків розвитку новоутворень у індивідуума від інгаляційного впливу досліджуваних груп промислових підприємств та автотранспорту можуть становити від дев’яти випадків на 10 тис. населення до п’яти випадків на 1000 осіб.

Висновок. Отримані результати досліджень ілюструють значний вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я населення та вимагають впровадження інноваційних методичних підходів реалізації етапу управління ризиком з метою прийняття раціональних (природоохоронних та профілактичних) політичних рішень на місцевому, обласному та національному рівнях.



КЛЮЧОВІ СЛОВА:
атмосферне повітря, гострий та хронічний інгаляційний вплив, канцерогенний та неканцерогенний ризик, соціальні втрати
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ambient Air Pollution: Health Impacts. URL: https://www.who.int/airpollution/ambient/health-impacts/ru/
2. Review of Evidence on Health Aspects of Air Pollution – REVIHAAP : Technical Report. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2013. 302 p.
3. Directive 2008/50/EU of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on Ambient Air Quality and Cleaner Air for Europe. Official Journal of the European Union. 2008. Vol. 51. L152. 44 р.
4. Directive 2004/107/EU of the European Parliament and of the Council of 15 December 2004 Relating to Arsenic, Cadmium, Mercury, Nickel and Polycyclic Aromatic Hydrocarbons in Ambient Air. Official Journal of the European Union. 2005. L 23. 16 р.
5. Hйroux M.E., Anderson H.R., Atkinson R., Brunekreef B., Cohen A. et al. Quantifying the Health Impacts of Ambient Air Pollutants: Recommendations of a WHO/Europe Project. Int. J. Public Health. 2015. Vol. 60. Р. 619-627. DOI : https://doi.org/10.1007/s00038-015-0690-y
6. Xiong K., Rumrich I., Kukec A., Rejc T., Pasetto R., Iavarone I. and Hänninen O. Methods of Health Risk and Impact Assessment at Industrially Contaminated Sites: Systematic Review. Epidemiol. Prev. 2018 ; 42 (Suppl. 1) : 49-58.
7. Chalvatzaki E., Chatoutsidou S.E., Lehtomдki H., Almeida S.M., Eleftheriadis K., Hдnninen O., Lazaridis M. Characterization of Human Health Risks from Particulate Air Pollution in Selected European Cities. Atmosphere. 2019. Vol. 10(2). Р. 248-256. DOI : https://doi.org/10.3390/atmos10020096
8. US EPA. Integrated Risk Information System. URL: http://www.epa.gov/iris
9. WHO Global Air Quality Guidelines 2021. Bonn : WHO Regional Office for Europe, 2021. 21 p.
11. Cimorelli A.J., Perry S.G., Venkatram A., Weil J.C., Paine R., Wilson R.B. et al. AERMOD: A Dispersion Model for Industrial Source Applications. Part I: General Model Formulation and Boundary Layer Characterization. Journal of Applied Meteorology. 2004. Vol. 44. P. 682-693. DOI : https://doi.org/10.1175/JAM2227.1
12. US EPA. Risk Assessment Guidance for Superfund, Volume I: Human Health Evaluation Manual (Part A). EPA/540/1-89/00. Washington, DC, USA, 1989. URL: https://www.epa.gov/sites/production/files/2015-09/documents/rags_a.pdf
13. US EPA. Human Health Risk Assessment. URL: https://www.epa.gov/risk/human-health-risk-assessment
14. Health Risks of Air Pollution in Europe – HRAPIE : Technical Report. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2014. 65 p.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2022. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.