Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 3 (104) - Вересень, 2022 - Сторінки: 29-36
Багаторічна динаміка стійкості до професійного вигорання у педагогічних працівників закладів освіти різного типу
Калиниченко І.О.1, Латіна Г.О.1
1 Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, м. Суми
УДК: 613.6:331.4:37.011.31
РЕФЕРАТ:
Професійне вигорання (ПВ) – це стресова реакція, що виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності. Актуальним є вивчення розвитку симптомів та обґрунтування профілактичних заходів професійного вигорання у педагогічних працівників з урахуванням професійних, соціальних, особистісних, фізіологічних та гігієнічних чинників. Мета дослідження: оцінити рівень професійного вигорання у педагогічних працівників закладів освіти різного типу у багаторічній динаміці з урахуванням форм організації роботи. Матеріали і методи дослідження. Протягом 2008-021 років здійснювалося спостереження за рівнем професійного вигорання у 852 педагогічних працівників Сумської області за методикою В.В. Бойка «Діагностика рівня емоційного вигорання». Дослідження складалося з трьох етапів: 2008 р. – обстежено 420 педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО); 2020 р. – обстежено 342 педагогічних працівника закладів дошкільної освіти (ЗДО), початкової школи (ПШ) та ЗЗСО; 2021 р. – обстежено 85 педагогічних працівників ЗЗСО з організацією освітнього процесу у форматі онлайн в умовах пандемії COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням коронавірусної хвороби в анамнезі. Результати. Протягом усього періоду спостереження у педагогічних працівників переважав низький рівень професійного вигорання. З роками спостерігалася стійка тенденція поширення середнього рівня ПВ, який має негативну ознаку затяжного перебігу з регулярними проявами симптомів. Встановлено залежність розвитку загального синдрому професійного вигорання від віку (r=-0,87, p<0,01). 2008 року ПВ формувалося за рахунок педагогів віком 31-40 років на противагу останнім рокам спостереження, коли всі рівні ПВ формувалися за рахунок педагогів віком 51 рік і старших. Таким чином, педагогічні працівники зберегли особливості психоемоційного стану з проявами ПВ за дванадцять років спостереження і сформували групи з високим ПВ на момент повторного обстеження. Станом на лютий 2021 року 63,53% педагогічних працівників групи спостереження мали в анамнезі коронавірусну хворобу. Незалежно від анамнестичного факту коронавірусної хвороби у педагогічних працівників спостерігалася загальна тенденція переваги низького та середнього рівнів ПВ над високим. При цьому, високий рівень ПВ у педагогічних працівників, які перенесли COVID-19 (9,26±0,95%), реєструвався на 3,64% менше за аналогічну групу педагогів (із високим рівнем ПВ) без COVID-19 в анамнезі (12,90±1,34 %, t=2,21, p<0,05). Встановлено, що розвиток ПВ не пов’язаний з психоемоційним станом перенесеної коронавірусної хвороби, оскільки основними факторами формування ПВ є організаційні чинники трудового процесу. У педагогічних працівників з COVID-19 в анамнезі професійне вигорання середнього та високого рівня характеризувалося більш високими проявами тривожності та депресії, надмірного емоційного виснаження, перевтоми та розвитку психосоматичних порушень. Висновки. У педагогічних працівників протягом 2008-2021 років зростали темпи розвитку професійного вигорання. Встановлено залежність професійного вигорання від віку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
професійне вигорання, педагогічні працівники, заклади освіти.
ЛІТЕРАТУРА:
2. Kalynychenko I.O., Latina H.O., Uspenska V.M., Zaikina H.L., Kalynychenko D.O. Physiological and hygienic correlates of teachers’ occupational burnout syndrome development. Wiadomoski Lekarskie. 2021. Vol. LXXIV, is. 7. (july). P.1661-1666. DOI : https://doi.org/10.36740/WLek202107119
3. Teles R., Valle A., Rodrнguez S., Piсeiro I., Regueiro B. Perceived Stress and Indicators of Burnout in Teachers at Portuguese Higher Education Institutions (HEI). International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol.17(9). P. 3248 – 3265. DOI : https://doi.org/10.3390/ijerph17093248
5. Zhang S.X., WangY., Rauch A., Wei F. Unprecedented disruption of lives and work: Health, distress and life satisfaction of working adults in China one month into the COVID-19 outbreak. Psychiatry Research. Vol. 288. P. 1-6. DOI : https://doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112958
6. Aperribai L., Cortabarria L., Aguirre T., Verche E., Borges Б. Teacher's Physical Activity and Mental Health During Lockdown Due to the COVID-2019 Pandemic. Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. P. 1-14. DOI : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.577886
13. Жуков О.Ф., Черкесова Е.В., Алексеева М.Н. Влияние условий дистанционного обучения на эмоциональное и физическое состояние учителя. Современные проблемы науки и образования. 2021. № 2. DOI : https://doi.org/10.17513/spno.30610
14. Булатевич Н.М. Синдром емоційного вигоряння вчителя: автореф. дис. … канд. психол. наук. К., 2004. 19 с.
16. Arias W. L., Huamani J., Ceballos K. D. Burnout Syndrome in Schoolteachers and University Professors: A Psychometricand Comparative Analysies from Arequipa City. Propуsitos y Representaciones. 2019. Vol. 7(3), P. 72-110. DOI : http://dx.doi.org/10.20511/pyr2019.v7n3.390
17. Реан А.А., Баранов А.А. Факторы стрессоустойчивости учителей. Вопросы психологии. 1997. №1. С. 45–54.
18. Stasio S., Fiorilli C., Benevene P., Uusitalo–Malmivaara L., Chiacchio C. D. Burnout in special needs teachers at kindergarten and primary school: Investigating the role of personal resources and work wellbeing. Psychology in the Schools. 2017. Vol. 54(5). P. 472-486. DOI : https://doi.org/10.1002/pits.22013
22. Naumenko M.V., Zholudeva S.V., Ulybysheva I.N. Features of emotional burnout of pedagogical workers of state and commercial preschool educational organizations. SHS Web of Conferences 2020. Vol. 87, P. 1-7. DOI : https://doi.org/10.1051/shsconf/20208700057
|