Influence of natural and man-made factors on the function of thyroid gland (literature review)

Authors

  • V.N. Korzun State Institution "O.M. Marzіeiev Institute for Public Health of the NAMSU" Author
  • T.O. Vorontsova Ternopil I.Ya. Gorbachevskyi State Medical University, Ministry of Health of Ukraine Author

DOI:

https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.061

Keywords:

Thyroid gland, iodine deficiency diseases, goitrogenic factors, deficiency of microelements

Downloads

Download data is not yet available.

References

1. Абрамова Н.А., Фадеев В.В., Герасимов Г.А., Мельниченко Г.А. Зобогенные вещества и факторы. Клин. и эксп. тиреоидол. 2006. № 1. С. 21-32. DOI : https://doi.org/10.14341/ket20062121-32

2. Агаджанян Н.А., Скальный А.В. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека. М. : изд-во КМК, 2001. 83 с.

3. Антоненко А.М., Коршун М.М. Фактори навколишнього середовища як чинники ризику патології щитоподібної залози (перше повідомлення). Довкілля та здоров’я. 2016. № 3. С. 74–79. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2016.03.074

4. Афанасьєв Д.Є., Самойлов О.О., Белінгіо Т.О. Територіально-екологічні особливості структури тиреоїдної патолоії у дітей, які зазнали впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2004. № 2(7). С. 59–62.

5. Баканов Б.К., Макарова И.И., Жмакин И.А., Галкин В.Т., Заикина Е.О. Йодный дефицит и окружающая среда. Социально-медицинские аспекты экологического состояния Центрального экономического района России : матер. Всеросс. научн. конф. Тверь, Россия, 2007. С. 255–258.

6. Бардов В.Г., Омельчук С.Т., Пельо Г.М. Екологічна ситуація та рівень загальної захворюваносты населення України на хвороби щитовидної залози. Проблеми медицини. 1998. № 2. С. 34–37.

7. Безруков О.П. Гігієнічні аспекти формування захворювань щитоподібної залози в Кримському регіоні: автореф. дис. ... доктора мед. наук. Київ, 2010. 26 с.

8. Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий. Гиг. и сан. 2002. № 5. С. 3–8.

9. Боев В.М., Утенина В.В. Дисбаланс микроэлементов как фактор экологически обусловленных заболеваний. Гиг. и сан. 2001. № 5. С. 68.

10. Вашкулат Н.П., Пальгов В.И., Спектор Д.Р. и др. Установление уровня содержания тяжелых металлов в почвах Украины. Довкілля та здоров’я. 2002. № 2 (21). С. 44–46.

11. Велданова М.В. Роль некоторых струмогенных факторов внешней среды в возникновении зобной эндемии. Микроэлементы в медицине. 2000. Т. 1. С. 17–25. URL : http://journal.microelements.ru/trace_elements_in_medicine/15_pdfsam_2000_1.pdf

12. Горленко О.М., Александров О.Ю. Екологічно зумовлені дефіцитні стани у дітей в умовах ендемічної зони та шляхи їх корекції. Современная педиатрия. 2009. № 5 (27). С. 129–133.

13. Гульчій М.В., Цимбалюк С.Н., Черниченко І.О., Корзун В.Н., Баглій Є.А. До питання стосовно впливу канцерогеннонебезпечних факторів довкілля на розвиток раку щитоподібної залози. Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (восьмі марзєєвські читання) : зб. тез до. наук.-практ. конф. Київ, 2012. Вип. 12. С. 217–218.

14. Зуб С.Т. Токсиколого-гігієнічна оцінка впливу свинцю на фоні йоддефіциту і ефективність йодопрофілактики : автореф. дис. ... канд. мед. наук. Київ, 2009. 20 с.

15. Ковальский В.В. Геохимическая среда и жизнь. М. : Наука, 2009. 357 с.

16. Корзун В.Н., Болохнова Т.В., Нестер Т.И., Парац А.Н. Проблема микроэлементозов у населения, подвергшегося сочетанному действию радиационного и эндемического факторов. Здоровье и окружающая среда: сб. научн. тр. Минск, 2008. Вып. 12. С. 149–156.

17. Корзун В.Н., Парац А.М., Колесніков М.К., Глинка З.І. Йоддефіцитні захворювання: нові погляди на етіологію, патологію та профілактику. Довкілля і здоров’я : матер. міжнарод. наук.-практ. конф. Ужгород : Го верла, 2008. С. 115–120.

18. Поздняк А.О. Роль некоторых факторов окружающей среды в развитии эндемического зоба (обзор). Гиг. и сан. 2002. № 4. С. 13–15.

19. Рустамбекова С.А., Барабашкина Т.А. Роль микроэлементов в дисфункции щитовидной железы. Актуальные проблемы экологии и природопользования: матер. Всероссийской науч. конф. М., 2004. С. 11–14.

20. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. Т.1. Диалектика биосферы и ноосферы. М. : Гелиос АРВ, 1999. 410 с.

21. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. М. : Гелиос АРВ, 2000. Т. 2. 672 с.

22. Тлиашинова А.М., Рустамбекова С.А. Многокомпонентная система в развитии заболеваний щитовидной железы. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2006. № 2 (4). С. 71–74.

23. Утенина В.В., Плигина Е.В., Утенин В.В. и др. Дисбаланс микроэлементов в организме детей с экологозависимой патологией. Гиг. и сан. 2002. № 5. С. 57–59.

24. Фабрі А.З., Фера О.В. Медико-соціальні особливості розповсюдження захворювань ЩЗ в Закарпатті. Буковинський мед. вісник. 2004. № 3-4. С. 248–253.

25. Цимбалюк С.М., Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Гульчій М.В., Баленко Н.В., Федоренко З.П., Волощук О.В. Захворюваність на рак щитоподібної залози в Україні: територіальні особливості. Довкілля та здоров’я. 2017. № 1. С. 11–14. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2017.01.011

26. Köhrle J. Flavonoids as a Risk Factor for Goiter and Hypothyroidism. The Thyroid and Environment : Proceedings of the Merck European Thyroid Symposium (Péter F., Wiersinga W.M., Hostalek U., eds.). Stuttgart-New York : Schattauer, 2000. P. 41–63.

Published

2019-10-11

Issue

Section

LITERATURE REVIEW

How to Cite

Influence of natural and man-made factors on the function of thyroid gland (literature review). (2019). Environment & Health, 92(3), 61-68. https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.061

Most read articles by the same author(s)