Обгрунтування. Сьогодні рак передміхурової залози (РПЗ) є другим злоякісним новоутворенням, яке найчастіше зустрічається у чоловіків в усьому світі. Етіологіия РПЗ багатофакторна. Існує думка, що одним з чинників зростання захворюваності на РПЗ є хімічні сполуки, які забруднюють навколишнє середовище, в тому числі ендокринні дизраптори (ЕД) - речовини, які мають гормональні властивості.

Мета. Проаналізувати дані літератури, які стосуються дії хімічних забруднювачів навколишнього середовища на організм та їх ролі у формуванні захворюваності на РПЗ.

Результати. Аналіз епідеміологічних досліджень, попри їх відносно малу кількість, свідчить про зв’зки ризику розвитку РПЗ у чоловіків з дією ряду пестицидів, поліхлорованих біфенілів, діоксинів, бісфенолу А (БФА), фталатів, нонілфенолу, а також деяких металів (кадмію) з відомими естрогенними властивостями.
Хоч механізми індукції РПЗ хімічними сполуками різні та до кінця незрозумілими, припускають, що в їх основі лежить естрогенна, андрогенна та антиандрогенна активність та порушення сигнальних шляхів естрогена та андрогена.
Експериментально на прикладі БФА підтверджено раніше відомі характерні особливості дії ЕД: критичне значення експозиції в ранній (ембріональний та неонатальний) період розвитку передміхурової залози в підвищенні чутливості до канцерогенезу та збільшенні ризику розвитку РПЗ при старінні; немонотонний характер залежності «доза - реакція» та прояв шкідливих ефектів на рівні низьких доз, еквівалентних експозиціям на людей. Новим досягненням є ідентифікація стволових клітин та клітин-попередників диференційованих клітин епітелію в залозі тварин, яка розвивається, та ПЗ дорослих. Показано епігенетичне перепрограмування цих клітин при експозиції ЕД в ранній період розвитку ПЗ та їх ключову роль як прямої мішені в розвитку та збільшенні ризику РПЗ при старінні тварин.
Виключно важливим є отримання аналогічних даних також на гуманізованій моделі ПЗ, створеній шляхом ксенотрансплантації нормальних стволових клітин та клітин-попередників ПЗ людини гризунам, що дозволяє вивчати пряму дію ЕД на ПЗ людини.
В цілому, результати проведеного аналізу демонструють, що РПЗ є актуальною еколого-гігієнічною та соціальною проблемою, яка потребує подальших досліджень та вирішення питань, пов’язаних із захистом населення від шкідливого впливу хімічних забруднювачів навколишнього середовища.

рак передміхурової залози, захворюваність, хімічні забруднення.

1. WHO/UNEP State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. 2012: An assessment of the state of the science of endocrine disruptors prepared by a group of experts for the United Nations Environment Programme (UNEP) and WHO. URL : http://www.who.int/ceh/publications/endocrine/en/

2. World Cancer Report / ed. by B.W. Stewart, C.P. Wild. Lyon : JARС Press, 2014. 630 p.

3. Rochefort H. Endocrine disruptors (EDs) and hormone-dependent cancers: Correlation or causal relationship? Comptes Rendus Biologies. 2017. Vol. 340 (9-10). Р. 439-445. https://doi.org/10.1016/j.crvi.2017.07.007

4. Gore A.C., Chappell V.A., Fenton S.E. Flaws J.A., Nadal A. et al. Executive summary to EDC-2: the endocrine society's second scientific statement on endocrine-disrupting chemicals. Endocr. Rev. 2015. Vol. 36 (6). P. 593-602. https://doi.org/10.1210/er.2015-1093

5. Rodgers K.M., Udesky J.O., Rudel R.A., Brody J.G. Environmental chemicals and breast cancer: an updated review of epidemiological literature informed by biological mechanisms. Environ. Res. 2018. Vol. 160. Р. 152-182. https://doi.org/10.1016/j.envres.2017.08.0

6. Черниченко І.О., Баленко Н.В., Литвиченко О.М., Бабій В.Ф., Главачек Д.О., Кондратенко О.Є. Захворюваність на рак молочної залози і роль стійких хлорорганічних забруднювачів навколишнього середовища (аналіз даних літератури). Довкілля та здоров’я. 2019. № 2 (91). С. 53-59. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2019.02.053

7. Черниченко І.О., Баленко Н.В, Литвиченко О.М., Бабій В.Ф., Главачек Д.О., Кондратенко О.Є. Захворюваність на рак молочної залози і роль хімічних забруднювачів довкілля (аналіз даних літератури). Довкілля та здоров’я. 2019. № 3 (92). С. 52-60. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.052

8. Quagliariello V., Rossetti S., Cavaliere C., Di Palo R., Lamantia E. et al. Metabolic syndrome, endocrine disruptors and prostate cancer associations: biochemical and pathophysiological evidences. Oncotarget. 2017. Vol. 8 (18). P. 30606-30616. DOI : https://doi.org/10.18632/oncotarget.16725

9. Reznikov A.G. Hormonal impact on tumor growth and progression. Experimental Oncology. 2015. Vol. 37 (3). P. 162-172. DOI : https://doi.org/10.31768/2312-8852.2015.37(3):162-172

10. Hu D.P., Hu W.Y., Xie L., Li Y., Birch L. Prins G.S. Actions of estrogenic endocrine disrupting chemicals on human prostate stem/progenitor cells and prostate carcinogenesis. The Open Biotechnology Journal. 2016. Vol. 10 (1). P. 76-97. DOI : https://doi.org/10.2174/1874070701610010076

11. Nelles J.L., Hu W.Y., Prins G.S. Estrogen action and prostate cancer. Expert Rev Endocrinol Metab. 2011. Vol. 6 (3). P. 437-451. DOI : https://doi.org/10.1586/eem.11.20

12. Prins G.S., Ye S.-H., Birch L., Zhang X., Cheong et. al. Prostate cancer risk and DNA methylation signatures in aging rats following developmental BPA exposure: a dose–response analysis. Environ. Health Perspect. 2017. Vol. 125 (7). P. 077007. DOI : https://doi.org/10.1289/EHP1050

13. Di Donato M., Cernera G., Giovannelli P., Galasso G., Bilancio A. et al. Recent advances on bisphenol-A and endocrine disruptor effects on human prostate cancer. Mol Cell Endocrinol. 2017. Vol. 457. P. 35-42. DOI : https://doi.org/10.1016/j.mce.2017.02.045

14. Brureau L., Emeville E., Helissey C., Thome J.P., Multigner L., Blanchet P. Endocrine disrupting-chemicals and biochemical recurrence of prostate cancer after prostatectomy: A cohort study in Guadeloupe (French West Indies). Int J Cancer. 2019. Vol. 146(3). P. 657-663. DOI : https://doi.org/10.1002/ijc.32287

15. Emeville E., Giusti A., Coumoul X., Thom’e J.P., Blanchet P., Multigner L. Associations of plasma concentrations of dichlorodiphenyldichloroethylene and polychlorinated biphenyls with prostate cancer: a casecontrol study in Guadeloupe (French West Indies). Environ. Health Perspect. 2015. Vol. 123 (4). P. 317- 323. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.1408407

16. Pi N., Chia S.E., Ong C.N., Kelly B.C. Associations of serum organohalogen levels and prostate cancer risk: results from a case-control study in Singapore. Chemosphere. 2016. Vol. 144. P. 1505 - 1512. DOI : https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2015.10.020

17. Monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans. Chemical agens and related occupations, 2,3,7,8-tetrachlorodibenzopara-dioxin, 2,3,4,7,8-pentachlorodibenzofuran, and 3,3′,4,4′,5-pentachlorobiphenyl. Lyon : IARC, 2012. Vol. 100 F. P. 339-378.

18. Prince M.M., Ruder A.M., Hein M.J., Waters M.A., Whelan E.A. et al. Mortality and exposure response among 14,458 electrical capacitor manufacturing workers exposed to polychlorinated biphenyls (PCBs). Environ Health Perspect. 2006. Vol. 114 (10). P. 1508-1514. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.9175

19. Ritchie J.M., Vial S.L., Fuortes L.J., Guo H., Reedy V.E., Smith E.M. Organochlorines and risk of prostate cancer. J Occup Environ Med. 2003. Vol. 45 (7). P. 692-702. DOI : https://doi.org/10.1097/01.jom.0000071510.96740.0b

20. Charles L.E., Loomis D., Shy C.M., Newman B., Millikan R. et al. Electromagnetic fields, polychlorinated biphenyls, and prostate cancer mortality in electric utility workers. Am J Epidemiol. 2003. Vol. 157 (8). P. 683-691. DOI : https://doi.org/10.1093/aje/kwg044

21. Баленко Н.В., Соверткова Л.С., Черниченко І.О., Бабій В.Ф., Думанський Ю.Д., Литвиченко О.М., Сердюк Є.А., Кондратенко О.Є. Дослідження генотоксичності електромагнітного поля низькочастотного діапазону. сучасний стан (I повідомлення). Довкілля та здоров’я. 2018. № 1 (85). С. 14-19. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2018.01.014

22. Corrales J., Kristofco L.A., Steele W.B., Yates B.S., Breed C.S. et al. Global assessment of bisphenol A in the environment: review and analysis of its occurrence and bioaccumulation. Dose Response. 2015. Vol. 13 (3). DOI : https://doi.org/10.1177/1559325815598308

23. Prins G.S., Hu W.Y., Xie L., Shi G.B., Hu D.P. et al. Evaluation of Bisphenol A (BPA) Exposures on Prostate Stem Cell Homeostasis and Prostate Cancer Risk in the NCTR-Sprague-Dawley Rat: An NIEHS/FDA CLARITY-BPA Consortium Study. Environ. Health Perspect. 2018. Vol. 126 (11). DOI : https://doi.org/10.1289/EHP3953

24. Calafat A.M., Ye X., Wong L.Y., Reidy J.A., Needham L.L. Exposure of the U.S. population to bisphenol A and 4-tertiary-octylphenol: 2003–2004. Environ Health Perspect. 2008. Vol. 116 (1): 39–44. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.10753

25. Calafat A.M., Weuve J., Ye X., Jia L.T., Hu H. et al. Exposure to bisphenol A and other phenols in neonatal intensive care unit premature infants. Environ. Health Perspect. 2009. Vol. 117 (4). P. 639-644. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.0800265

26. Braun J.M., Kalkbrenner A.E., Calafat A.M., Yolton K., Ye X. et al. Impact of early-life bisphenol A exposure on behavior and executive function in children. Pediatrics. 2011. Vol. 128 (5). P. 873 - 882. DOI : https://doi.org/10.1542/peds.2011-1335

27. Gao H., Yang B.J., Li N., Feng L.M., Shi X.Y. et al. Bisphenol A and hormone-associated cancers: current progress and perspectives. Medicine (Baltimore). 2015. Vol. 94 (1). P. 211-218. DOI : https://doi.org/10.1097/MD.0000000000000211

28. Hanaoka T., Kawamura N., Hara K., Tsugane S. et al. Urinary bisphenol A and plasma hormone concentrations in male workers exposed to bisphenol A diglycidyl ether and mixed organic solvents. Occup Environ Med. 2002. Vol. 59 (9). P. 625-628. DOI : https://doi.org/10.1136/oem.59.9.625

29. Nahar M.S., Liao C., Kannan K., Dolinoy D.C. Fetal liver bisphenol A concentrations and biotransformation gene expression reveal variable exposure and altered capacity for metabolism in humans. J Biochem Mol Toxicol. 2013. Vol. 27 (2). P. 116-123. DOI : https://doi.org/10.1002/jbt.21459

30. Bolognesi C., Castle L., Cravedi J.P., Engel K.H., Fowler P. et al. Scientific opinion on the risks to public health related to the presence of bisphenol A (BPA) in foodstuffs: executive summary. EFSA Journal. 2015. Vol. 13 (1). 3978.

31. Acconcia F., Pallottini V., Marino M. Molecular mechanisms of action of BPA. Dose Response. 2015. Vol. 13 (4). DOI : https://doi.org/10.1177/1559325815610582

32. Huang D., Wu J., Su X., Yan H., Sun Z. Effects of low dose of bisphenol A on the proliferation and mechanism of primary cultured prostate epithelial cells in rodents. Oncol Lett. 2017. Vol. 14 (3). P. 2635-2642. DOI : https://doi.org/10.3892/ol.2017.6469

33. Tarapore P., Ying J., Ouyang B., Burke B., Bracken B., Ho S.M. Exposure to bisphenol a correlates with early-onset prostate cancer and promotes centro-some amplification and anchorage-independent growth in vitro. PLoS One. 2014. Vol. 9 (3). e90332. DOI : https://doi.org/10.1371/journal.pone.0090332

34. Jeng H.A. Exposure to endocrine disrupting chemicals and male reproductive health. Front Public Health. 2014. Vol. 2. 55. DOI : https://doi.org/10.3389/fpubh.2014.00055

35. Rehman S., Usman Z., Rehman S., AlDraihem M., Rehman N. et al. Endocrine disrupting chemicals and impact on male reproductive health. Transl Androl Urol. 2018. Vol. 7 (3). P. 490-503. DOI : https://doi.org/10.21037/tau.2018.05.17

36. Huang D.Y., Zheng C.C., Pan Q., Wu S.S., Su X. et. al. Oral exposure of low-dose bisphenol A promotes proliferation of dorsolateral prostate and induces epithelial-mesenchymal transition in aged rats. Sci Rep. 2018. Vol. 8 (1). P. 490. DOI : https://doi.org/10.1038/s41598-017-18869-8

37. Harris C.A., Henttu P., Parker M.G., Sumpter J.P. The estrogenic activity of phthalate esters in vitro. Environ Health Perspect. 1997. Vol. 105 (8). P. 802-811. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.97105802

38. Dodson R.E., Nishioka M., Standley L.J. Perovich L.J., Brody J.G., Rudel R.A. Endocrine disruptors and asthma-associated chemicals in consumer products. Environ. Health Perspect. 2012. Vol. 120 (7). P. 935–943. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.1104052

39. U.S. EPA. Nonylphenol (NP) and nonylphenol ethoxylates (NPEs) action plan [RIN 2070-ZA09]. Washington, DC : US EPA, 2010. URL: https://www.epa.gov/sites/production/files/2015-09/documents/rin2070-za09_np-npes_action_plan_final_2010-08-09.pdf

40. Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Arsenic, Metals, Fibres and Dusts. Lyon : IARC, 2012. Vol. 100 C. P. 121 – 145.