На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 3 (104), 2022


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 3 (104)   -   Вересень, 2022   -   Сторінки: 4-13
Багатовимірність поняття «хвороба» в контексті громадського здоров'я (частина 1 – теоретичне дослідження)
Бердник О.В.1, Скочко Т.П.1, Добрянська О.В.2, Рудницька О.П.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ
2 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

УДК: 614.1 : 616-008

РЕФЕРАТ:
Мета. З позицій громадського здоров'я проаналізувати дані наукової літератури та термінологію, яка стосується різних іпостасей/проявів захворювань.
Матеріали та методи. Проведено аналіз вітчизняних та закордонних публікацій, присвячених термінологічним питанням оцінки різних сторін захворюваності населення.
Результати. Визначено стан досліджень щодо різних аспектів поняття «хвороба» у науковій вітчизняній та зарубіжній літературі. Огляд виявив брак теоретичних положень з даної теми, які можна було б узагальнити, порівняти та співставити. У повсякденній англійській мові використання понять, які описують нездоров'я (disease, illness, sickness тощо), часто є довільним, а в науковій є предметом професійних дискусій. Для України аналіз термінології щодо хвороби є новим. Позначення простору використання певних термінів важливе, оскільки вивчення різних аспектів хвороби передбачає використання різних методів збору інформації, трактування отриманих даних, висновків про шляхи подолання хвороби тощо. Визначення поняття «хвороба» - це не тільки теоретичне питання: воно важливе для медицини, соціальної політики та системи охорони здоров'я загалом. Для громадського здоров'я, яке є найбільш соціально орієнтованою галуззю медицини, вкрай важливим є врахування не тільки кількості біомедичних (disease), але й соціальних (sickness) аспектів хвороби, а також його самооцінки (illness). Розглянуто поєднання та взаємозв'язок різних проявів хвороби у тріаді Тведдла, проведено порівняльний аналіз її складових. Актуальність аналізу захворюваності населення та обгрунтування найбільш ефективних заходів обумовлює доцільність врахування різних проявів нездоров'я, а зважаючи на мультидисциплінарний характер охорони громадського здоров'я, –залучення спеціалістів різного профілю.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:
громадське здоров’я, об’єктивне та суб’єктивне здоров’я, поняття хвороби, захворюваність населення
ЛІТЕРАТУРА:
1. Yew Vivien W.C., Noor A. M. Аnthropological Inquiry of Disease, Illness and Sickness. J. Social Sciences and Humanidies. 2014. № 2 (9). P.116-124. URL : https://core.ac.uk/download/pdf/33344837.pdf
2. Nordby H. Medical Explanations and Lay Conceptions of Disease and Illness in Doctor–Patient Interaction. Theor Med Bioeth. 2008. № 29. P.357–370. DOI: https://doi.org/10.1007/s11017-008-9080-2
3. van den Bergh O., Winter W.Devriese St., Van Diest I. Learning Subjective Health Complaints. Scand. J. of Psychology. 2002. Vol. 43 (2). P.147-152. URL : https://doi.org/10.1111/1467-9450.00280
4. Gourbin C., Wunsch G. From Prevention to Cure Which Policies for Primary Care? Bulletin de la Classe des lettres et des sciences morales et politiques. 2005. Т.16. №1-6. P. 99-109. DOI: https://doi.org/10.3406/barb.2005.23700
5. Nordenfelt L. The Concepts of Health and Illness Revisited. Med Health Care Philos. 2007. №10. Р.5–10. DOI: https://doi.org/10.1007/s11019-006-9017-3.
6. Kocot E. Jak mierzymy zdrowie? Zarys historii i metody pomiaru. Zdrowie Publiczne i Zarz№dzanie. 2015. №13 (4). Р. 304–315. URL : www.ejournals.eu/Zdrowie-Publiczne-i-Zarzadzanie
7. Waller G. Self-Rated Health in General Practice: A Plea for Subjectivity. British Journal of General Practice. 2015. Vol. 65 (632). P.110–111. DOI: https://doi.org/10.3399/bjgp15X683833
8. Boyd K. M. Disease, Illness, Sickness, Health, Healing and Wholeness: Exploring Some Elusive Concepts. Med Humanit. 2000. №26. Р. 9–17. DOI: https://doi.org/10.1136/mh.26.1.9
9. Wills J., Naidoo J. Foundations for Health Promotion : Elsevier, 2016. 340 р. URL : https://www.elsevier.com/books/foundations-for-health-promotion/naidoo/978-0-7020-5442-6
10. Cho J., Martin P., Margrett J., MacDonald M., Poon L.W. The Relationship Between Physical Health and Psychological Well-Being Among Oldest-Old Adults. Journal of Aging Research. 2011. Vol. 2011. 605041. DOI: https://doi.org/10.4061/2011/605041
11. Wel K., Dahl E., Thielen K. Social Inequalities in “Sickness”: Does Welfare State Regime Type Make a Difference? A Multilevel Analysis of Men and Women in 26 European Countries. International Journal of Health Services. 2012. Vol. 42(2). P. 235–255. https://doi.org/10.2190/HS.42.2.f
12. Monden C. Subjective Health and Subjective Well-Being. Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research. Ed. By Michalos A.C. Springer, Dordrecht. 2014. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-0753-5_3957
13. Bennett KM. Social Engagement as a Longitudinal Predictor of Objective and Subjective Health. Eur J Aging. 2005. №2(1). Р. 48–55. URL : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5547672/
14. Viljanen A., Salminen M., Irjala K. et al. Subjective and Objective Health Predicting Mortality and Institutionalization: an 18-Year Population-Based Follow-Up Study Among Community-Dwelling Finnish Older Adults. BMC Geriatr. 2021. №21. №358. DOI: https://doi.org/10.1186/s12877-021-02311-w
15. Pinquart M. Correlates of Subjective Health in Older Adults: A Meta-Analysis. Psychology and Aging. 2021. Vol. 16 (3). Р. 414–426. DOI: https://doi.org/10.1037/0882-7974.16.3.414
16. Forward S. State of the Art Report on Life Quality Assessment in the Field of Transport and Mobility. Swedish National Road and Transport Research Institute. Linkoeping, 2003. URL : https://www.academia.edu/7421178/
17. Johnston D.W., Propper C., Shields M. A. Comparing Subjective and Objective Measures of Health: Evidence from Hypertension for the Income/Health Gradient. Institute for the Study of Labor. 2007. №2737. 34 p. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.982154
18. Araъjo L., Teixeira L., Ribeiro O., Paъl C. Objective vs. Subjective Health in Very Advanced Ages: Looking for Discordance in Centenarians. Front Med (Lausanne). 2018. Vol.5. Р.189. URL : https://doi.org/10.3389/fmed.2018.00189
19. Eisenberg L. Disease and Illness Distinctions Between Professional and Popular Ideas of Sickness. Cult Med Psych. 1977. Vol.1. Р.9–23. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00114808
20. Marinker M. Why Make People Patients? Journal of Medical Ethics. 1975. Vol.1(2). Р.81–84. DOI: https://doi.org/10.1136/jme.1.2.81
21. Wikman A., Marklund S., Alexanderson K. Illness, Disease, and Sickness Absence: an Empirical Test of Differences Between Concepts of Ill Health. J Epidemiol Community Health. 2005. Vol. 59(6). Р.450–454. DOI: https://doi.org/10.1136/jech.2004.025346
22. Fotso J. C., Kuate-Defo B. Measuring Socioeconomic Status in Health Research in Developing Countries: Should We Be Focusing on Households, Communities or Both? Social Indicators Research. 2005. №72. Р.189–237. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s11205-004-5579-8
23. Wahl H. W. The Many Faces of Health, Competence and Well-Being in Old Age. Integrating Epidemiological, Psychological and Social Perspectives. Berlin ; 2006. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/1-4020-4138-1
24. Szaflarski M., Cubbins L. A. Self-Reported Health in Poland and the United States: A Comparative Analysis of Demographic, Family and Socioeconomic Influences. Health. 2004. Vol. 8(1). P. 5–31. DOI: https://doi.org/10.1177/1363459304038793
25. Ahmad K., Jafar Th., Chaturvedi N. Self-Rated Health in Pakistan: Results of a National Health Survey. BMC Public Health. 2005. Vol. 5. P. 51. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-5-51
26. Еriksson I., Undén A.-L., Elofsson S., Self-Rated Health. Comparisons Between Three Different Measures. Results from A Population Study. International Journal of Epidemiology. 2001. Vol. 30(2). P. 326–333. DOI: https://doi.org/10.1093/ije/30.2.326
27. van Dijk A., McGrath P.A., Pickett W., van den Kerkhof E.G Pain and Self-Reported Health in Canadian Children. Pain Res Manag. 2008. Vol. 13(5). Р. 407–411. DOI: https://doi.org/10.1155/2008/419073
28. Pietiläinen O., Laaksonen M., Rahkonen O., Lahelma E. Self-Rated Health as a Predictor of Disability Retirement – the Contribution of Ill-Health and Working Conditions. Scand J Work Environ Health. 2011. Vol. 37(6). Р. 464–472. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0025004
29. Akdeniz E., Koзoрlu Tanyer D. Altıncı Sınıf Öğrencilerinin Öz Bildirime Dayalı Sağlık Düzeyleri İçin Bir Belirleyici: Aile Sağlık Özellikleri. Hacettepe Ьniversitesi Hemєirelik Fakьltesi Dergisi. 2020. №7(1). Р. 31–40. DOI: https://doi.org/10.31125/hunhemsire.715054
30. Porta M., Last J. A Dictionary of Public Health. New York: Oxford University Press, 2018. DOI: https://doi.org/10.1093/acref/9780191844386.001.0001
31. Shattuck E., Muehlenbein M. Human Sickness Behavior: Ultimate and Proximate Explanations. Am J Phys Anthropol. 2015. Vol.157(1). P.1–18. DOI: https://doi.org/10.1002/ajpa.22698
32. Rademacher L., Lasselin J., Karshikoff B., Hundt J.E., Engler H., Lange T. Editorial: The Different Faces of Sickness. Front. Psychiatry. 2021. Vol.12. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2021.735337
33. Parsons Т. The Social System. Taylor & Francis e-Library. 2005. DOI: https://voidnetwork.gr/wp-content/uploads/2016/10/The-Social-System-by-Talcott-Parsons.pdf
34. Hofmann B. On the Triad Disease, Illness and Sickness. The Journal of Medicine and Philosophy: A Forum for Bioethics and Philosophy of Medicine. 2002. Vol. 27. Issue 6. P. 651–673. DOI: https://doi.org/10.1076/jmep.27.6.651.13793
35. Hofmann B. Disease, Illness, and Sickness. The Routledge Companion to Philosophy of Medicine. 2016. №2. P.16–26. DOI: https://doi.org/10.1186/s12910-018-0341-y
36. Seidlein A., Salloch S. Illness and Disease: an Empirical-Ethical Viewpoint. BMC Med Ethics. 2019. Vol. 20(5). P.1–10. DOI: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6327539/
37. Lund Th., Christensen K., Vaez M., Labriola M., Josephson M., Villadsen E., Voss M. Differences in Sickness Absence in Sweden and Denmark: the Cross National HAKNAK Study. European Journal of Public Health. 2009. Vol.19(3). P. 343–349. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckn128
38. Jonsson R., Dellve L., Hallerцd B. Work Despite Poor Health? A 14-Year Follow-up of How Individual Work Accommodations Are Extending the Time to Retirement for Workers with Poor Health Conditions. SSM - Population Health. 2019. Vol. 9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ssmph.2019.100514
39. Aronsson G., Gustafsson K., Dallner M. Sick But Yet at Work. An Empirical Study of Sickness Presenteeism. J Epidemiol Community Health. 2000. Vol. 54. Р. 502–509. DOI: https://doi.org/10.1136/jech.54.7.502
40. Malinska M. Prezenteizm – zjawisko nieefektywnej obecnosci w pracy. Med. Pr. 2013. Vol. 64(3). Р. 439–447. DOI: https://doi.org/10.13075/mp.5893.2013.0037
41. Suzuki Т., Miyaki К., Song Yі., Tsutsumi А., Kawakami N., Shimazu A., Takahashi M., Inoue A., Kurioka S. Relationship between sickness presenteeism (WHO–HPQ) with depression and sickness absence due to mental disease in a cohort of Japanese workers. Journal of Affective Disorders. 2015. Vol.180(15). P.14–20. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2015.03.034
42. Lohaus D., Rцser F. Millennials: Sickness Presenteeism and its Correlates: a Cross-Sectional Online Survey. BMJ Open. 2019. Vol. 30. Issue 9(7). P.1–11. DOI: http://dx.doi.org/10.1136/bmjopen-2018-026885
43. Kleinman А. Concepts and a Model for the Comparison of Medical Systems as Cultural Systems. Soc. Sci. & Med. 1978. Vol.12. Р.85–93. DOI: https://doi.org/10.1016/0160-7987(78)90014-5
44. Susser M. Disease, Illness, Sickness; Impairment, Disability and handicap. Psychological Medicine. 1990. Vol. 20(3). Р. 471–473. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291700016974
45. Mulrow C.D., Gerety M.B., Cornell J.E., Lawrence V.A., Kanten D.N. The Relationship Between Disease and Function and Perceived Health in Very Frail Elders. J Am Geriatr Soc. 1994. Vol. 42(4). Р. 374–380. PMID: 8144821. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1994.tb07484.x.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2022. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.