На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 1 (94), 2020


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 1 (94)   -   березень, 2020   -   Сторінки: 19
Роль самооцінки у формуванні здоров’я осіб різного віку
Добрянська О.В.1, Волощук О.В.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"

УДК: 613/614 : 159.964.2 : 616-84

РЕФЕРАТ:
Мета роботи. Визначити роль самооцінки у формуванні здоров’я людей різного віку.

Об’єкти та методи дослідження. У роботі використано соціологічні, психологічні та математичні методи дослідження. Була розроблена анкета з вивчення самооцінки здоров’я. Були проанкетовані респонденти різних вікових груп. Для оцінки суб’єктивної компоненти здоров’я застосували інтегральні показники (індекс самооцінки здоров’я).

Результати. Самооцінка здоров’я відрізняється у людей різних віко-статевих груп: найвища оцінка здоров’я була відмічена у людей молодого віку (до 25років). У групі зрілого віку самооцінка здоров’я жінок була вище у порівнянні з чоловіками. У чоловіків старше 61 року спостерігалось підвищення самооцінки здоров’я, на відміну від жінок, у яких відмічалось її зниження. Інтегральний індекс самооцінки здоров’я характеризувався низькими критеріями самооцінки здоров’я у жінок 25-44 років та високими критеріями у людей літнього віку незалежно від статі.

Висновки. При оцінці здоров’я людей різного віку важливо враховувати суб’єктивну її компоненту. Низька самооцінка здоров’я є фактором ризику для формування нездорових форм поведінки як у молоді, так і в осіб зрілого та літнього віку, що означає необхідність визначення психологічного стану респондентів з відхиленнями в самооцінці здоров’я.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
самооцінка, здоров’я населення, віко-статеві групи, соціальне середовище.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Келасьев В.Н., Первова И.Л., Полуэктова Н.М. Концепция человека: социальные и субъективные детерминанты здоровья. Вестник СПбГУ. 2016. Сер. 12. Вып. 1. С. 15-26. DOI : https://doi.org/10.21638/11701/spbu12.2016.102 https://sociologyjournal.spbu.ru/article/view/1180
2. Келасьев В.Н., Первова И.Л. Человек как биопсихосоциальная целостность. Вестник СПбГУ. 2014. Сер. 3. Вып. 1. С. 163-170.
3. Self-assessment tool for the evaluation of essential public health operations in the WHO European Region. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2015. 105 p.
4. Здоровье – 2020: основы европейской политики и стратегия для ХХI века. Копенгаген : ВОЗ, 2013. 213 с.
5. Сытин Г.Н. Самоубеждение как эффективный метод оздоровления-омоложения. Изд-во Лабиринт Пресс, 2001. 256 с.
6. Колпина Л.В., Сербай И.Н. К вопросу об определении понятия «социальное здоровье». Среднерусский вестник общественных наук. 2011. № 1. С. 49-56.
7. Соболєва Н., Чепурко Г. Самооцінка стану здоров’я населенням України. Соціальні виміри суспільства : зб. наук. праць. К., 2017. Вип. 9 (20). С. 382-399.
8. Park J., Kim Y.-Ho, Park S.-J., Suh S., Lee H.-J. The relationship between self-esteem and overall health behaviors in Korean adolescents. Health Psychology and Behavioral Medicine. 2016. Vol. 4 (1). P. 175-185.
9. Kim J. Correlation of mental health problems with psychological constructs in adolescence: Final results from a 2-year study. International Journal of Nursing Studies. 2003. Vol. 40 (2). P. 115-124.
10. Shields M., Shooshtari S. Determinants of self-perceived health. Health Reports. 2001. Vol. 13 (1). P. 35-52.
11. Mann M., Hosman C.M.H., Schaalma H.P., de Vries N.K. Self-esteem in a broad-spectrum approach for mental health promotion. Health Education Research. 2004. Vol. 19 (4). P. 357-372.
12. Moksnes U.K., Eilersten M.E., Lazarewich M. The association between stress, self-esteem and depressive symptoms in adolescents. Scandinavian Journal of Psychology. 2016. Vol. 57. P. 22-29.
13. Meland E., Haugland S., Breidablik H.-J. Body image and perceived health in adolescence. Health Education Research. 2007. Vol. 22 (3). P. 342-350.
14. Пересипкіна Т.В. Суб’єктивна оцінка здоров’я дітей, соціальні детермінанти його формування. Современная педиатрия. 2018. № 4 (92). С. 44-48.
15. Breidablik H.-J., Meland E., Lydersen S. Self-rated health in adolescence: a multifactorial composite. Scandinavian Journal of Public Health. 2008. Vol. 36 (1). Р. 12-20.
16. Бончук Н.В. Суб’єктивне розуміння щастя сучасною молоддю та підлітками. Молодий вчений. 2016. № 5 (32). С. 542-548.
17. Шабунова А.А., Корчагина П.С. Влияние самосохранительных компонентов на наличие хронических заболеваний и самооценку здоровья населения. Здравоохранение РФ. 2014. № 1. С. 40-43.
18. Фирсова Н. Г. Научные ведомости Белгородского государственного университета. Сер.: Гуманитарные науки. 2012. Вып. 16. № 24 (143). С. 218-225.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2020. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.