Довкілля та здоров'я | ISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485 |
Номер: 4 (93) - 2019 - Сторінки: 70-79
Механизмы резистентности бактерий и вирусов к дезинфектантам и антисептикам (краткий обзор литературы)
Корчак Г.І.1, Клименко І.В.2, Сурмашева О.В.1, Романенко Л.І.1, Горваль А.К.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ" 2 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ / ТОВ «НВП «Вілан»
УДК: 579.63 : 615.015.8 : 648.19
АНОТАЦІЯ:
У статті представлено основні механізми резистентності бактерій та вірусів до дезінфекантів та антисептиків (резистентність внутрішня та набута). Дано коротку інформацію про компоненти бактеріальної клітини, які зумовлюють її внутрішню резистентність. Наведено дані про частоту резистентності за рахунок мутацій та горизонтальної передачі генів. Викладено основні відомості про дію окислювачів, ультрафіолету та тепла на віруси. Приділено увагу деяким теоритичним та методичним питанням.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
бактерії та віруси, дезінфікуючі засоби, антисептики, механізм резистентності, мутація генів
ЛІТЕРАТУРА:
2. McDonnell G., Russell A.D. Anticeptics and Disinfectants: Activity, Action and Resistance. Clinical Microbiology Reviews. 1999. Vol.12 (1). P. 147-179. DOI: https://doi.org/10.1128/cmr.12.1.147
3. Sheldon A.T. Anticeptics “resistance” - real or perceived threat? Clin Infeсt Dis. 2005. Vol. 40. P. 1650-1656. DOI: https://doi.org/10.1086/430063
4. Мікробіологія, вірусологія, імунологія : підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів / за ред. акад. НАН України В. П. Широбокова. Вінниця : Нова книга, 2011. 952 с. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2016.1.5969
5. Шлегель Г., Шмидт К. Общая микробиология : пер. с нем. М. : Мир,1987. 567 с.
6. Поздеев О.К. Медицинская микробиология / под ред. В.И. Покровского). М. : ГЭОТАР-мед, 2012. 768 с.
8. Klein M., Deforest A. Antiviral Action of Germicides. Soap Chem Spec.1963. Vol. 39. P. 70-72.
9. Klein M., Deforest A. Principles of Viral Inactivation. Disinfection, Sterilization and Preservation / Block S. S. (ed.). Philadelphia, Pa : Lea & Febiger, 1983. P. 422-434.
12. Сердюк А.М., Гоженко А.І., Мокієко А.В., Петренко Н.Ф. Питна вода та інфекційні хвороби: аналітичне та концептуальне дослідження ризику для здоров’я (огляд літератури та власних досліджень). Журнал Академії медичних наук. 2008. Т.14, №4. С. 705-718.
13. Задорожна В.І. Сучасний погляд на ентеровіруси та фактори їх передачі (огляд літератури та власних досліджень). Довкілля та здоров’я. 2012. №4. C. 49-54.
14. Wigginton К.R., Pecson В., Sigstam T., Bosshard F., Kohn T. Virus Inactivation Mechanisms: Impact of Dizinfectants on Virus Function and Structural Integrity. Environ. Sci. Technol. 2012. Vol. 46 (21). P. 12069-12078. DOI : https://doi.org/10.1021/es3029473
15. Zhong Q., Carratalà A., Ossola R., Bachmann V., Kohn T. Cross-Resistance of UV- or Chlorine Dioxide-Resistant Echovirus 11 to Other Disinfectants. Front. Microbiol. 2017. № 8. Р.1928. DOI : https://doi.org/10.3389/fmicb.2017.01928
16. Nuannualsuwan S., Cliver D.O. Capsid Functions of Inactivated Human Picornaviruses and Feline Calicivirus. Appl. Environ. Microbiol. 2003. Vol. 69 (1). P. 350-358. DOI: 10.1128/aem.69.1.350-357.2003. DOI : https://doi.org/10.1128/aem.69.1.350-357.2003
17. Helentjaris T., Ehrenfeld E. Inhibition of Host Cell Protein Synthesis by UV-Inactivated Poliovirus. J. Virol. 1977. Vol. 21(1). P. 259-67.
18. Davies J.G., Babb J.R., Bradley C.R., Ayliffe G.A. Preleminary Study of Test Methods to Assess the Virucidal Activity of Skin Disinfectants Using Poliovirus and Bacteriophages. J. Host Infect. 1993. Vol. 25 (2). P. 125-131. DOI : https://doi.org/10.1016/0195-6701(93)90103-7
19. Keswick B.H., Satterwhite T.K., Johnson P.C., DuPont H.L., Secor S.L. et al. Inactivation of Norwalk Virus in Drinking Water by Chlorine. Appl Environ Microbiol. 1985. Vol. 50 (2). P. 261-264.
21. Морозова Н.С., Мариевский В.Ф. Дезинфектологические проблемы борьбы с биопленкой. Профілактична медицина. 2009. № 2. С. 3-7.
22. Марієвський В.Ф., Бувало В.О., Кроловецька Н.М., Рубан Н.М., Дяченко О.П., Матюшко Г.В. До питання про чутливість: стійкість біоплівок сальмонел до дії дезінфектантів. Запорожский медицинский журнал. 2013. №5. С. 80-83. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2013_5_24
23. Gorman S.P. Microbial Adherence and Biofilm Production. Mechanisms of Action of Chemical Biocides : their Study and Exploitation. The Society for Applied Bacteriology. Technical Series No. 27. Oxford, 1991. P. 271-295.
24. Sasatsu M., Shirai Y., Hase M., Noguchi N., Kono M., Behr H. et al. The Origin of the Antiseptic-Resistance Gene EBR in Staphylococcus aureus. Microbios.1995. Vol. 84 (340). P. 161-169.
25. Leelaporon A., Firth N., Paulsen I.T., Skurray R.A. IS257-mediated cointegration in the evolition of a family of staphylococcal trimetroprim resistance plasmids. J. Bacteriol. 1996. Vol. 178 (20). P. 6070-6073. DOI : https://doi.org/10.1128/jb.178.20.6070-6073.1996
27. Herruxo I., Herruxo R., Vizcaino M.J. Is there a correlation between antibiotic resistance and decreased susceptibility to biocides different genus of bacterial genera. J. Antibiot. Res. 2015. Vol.1(1). DOI : https://doi.org/10.15744/2574-5980.1.102
31. Walsh T.R., Weeks J., Livermore D.M., Toleman M.A. Dissemination of NDM-1 positive bacteria in the New Delhi environment and its implication for human health: an environmental point prevalence study. Lancet Infect Dis. 2011. Vol. 11(5). P. 355-362. DOI : https://doi.org/10.1016/s1473-3099(11)70059-7
32. Cabrera CE., Gomez R.F., Zuniga A.E. La resistencia de bacterias a antibioticos, antisepticos y desinfectantes una manifestacion de los mecanismos de supervivencia y adaptacion. Colombia Med. 2007. Vol. 38. P. 149-158.
33. Brooks S.E., Walczak M.A., Hameed R., Coonan P. Chlorhexidine resistance in antibiotic-resistant bacteria isolated from the surfaces of dispensers of soap containing chlorhexidine. Infect Control Hosp Epidemiol. 2002. Vol. 23. P. 692-695. DOI : https://doi.org/10.1086/501996
34. Morrissey I., Oggioni M.O., Khight D., Curiao T., Kalkanci A., Martinez J.L. Evaluation of Epidemiological Cut-Off Values Indicates that Biocide Resistant Subpopulations Are Uncommon in Natural Isolates of Clinically-Relevant. PLos One. 2014. Vol. 9(1). e86669. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0086669
35. Beier R.C., Pool T.L., Brichta-Hardy D.M., Anderson R.C., Bieschoff K.M, Hernndez C.A. et al. Disinfectant and Antibiotic Susceptibility Profiles of Esherrichia coli O157:H7 Strains from Cattle Carcasses, and Hides and Ground Beef from the United States. J. Food Prot. 2013. Vol. 76 (1). P. 6-17. DOI : https://doi.org/10.4315/0362-028X.JFP-12-253
36. Алексеева И.Г., Благонравова А.С., Ковалишена О.В. Сравнительная характеристика полиантибиотикорезистентности и устойчивости к дезинфекантам возбудителей внутрибольничных инфекций. Ремедиум. Поволжье. 2010. №1. С.48-50.
38. Мокиенко А.В., Петренко Н.Ф., Гоженко А.И. Адаптивная мультирезистентность бактерий: вклад в эволюцию эпидемического процесса. Профілактична медицина. 2011. №2. С. 90-95.
39. Шкарин В.В., Благонравова А.С., Ковалишена О.В. Современные представления о механизмах устойчивости микроорганизмов к дезинфицирующим средствам. Эпидемиология и инфекционные болезни. 2011. №3. С. 48-54.
40. West A.M., Strain P.J., Teska P., Lineback C.B., Oliver H.F. Disinfectant, concentration and contact time quantitatively impact disinfectant efficacy. Antimicrobial Resistance and Infection Control. 2018. Vol. 7. P. 49-56. DOI : https://doi.org/10.1186/s13756-018-0340-2
|