На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 3 (112), 2024


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 4 (93)   -   2019   -   Сторінки: 44-51
Методика оцінки індивідуального ризику для здоров’я міських дітей 12-15 років
Єлізарова О.Т1, Гозак С.В.1, Станкевич Т.В.1, Парац А.М.1
1 ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ"

УДК: 371.7:613.955

РЕФЕРАТ:
Одним з актуальних завдань у сфері громадського здоров’я є пошук нових методик оцінки впливу комплексу внутрішніх та зовнішніх чинників на здоров’я з метою розробки інструментів первинної профілактики.

Мета дослідження полягала у створенні моделі індивідуального ризику для здоров’я міських підлітків, які займаються спортом/танцями в організованих колективах, на основі вивчення екзо- та ендогенних чинників з використанням теореми Байеса.

Матеріали та методи: Модель розроблена з урахуванням антропометричних, поведінкових, соціальних та демографічних детермінант, визначених у міських дітей 12-15 років у 2017 р. (n=60) та 2018 р. (n=54) на основі комплексного показника здоров’я за допомогою методів теорії інформації.

Результати. На основі використання теореми Байеса розроблено модель оцінки ризику для здоров’я міських підлітків, які займаються спортом. Факторами, що негативно впливають на здоров’я дітей, є: надмірна та недостатня маса тіла (p < 0,05); наявність хронічних захворювань (p < 0,05); тривалість сну менше 9 годин на добу (p < 0,05); вік старше 14,5 років (p < 0,05); заняття дітей спортом більше та менше 3-4 раз на тиждень (p < 0,01) та тривалістю менше 270 хв. на тиждень для хлопчиків та 230 хв. на тиждень для дівчаток (p < 0,05); низький рівень доходів в сім’ї (p < 0,05); відсутність спільних занять руховою активністю батьків з дітьми (p < 0,05); відсутність занять спортом у батьків (p <0,05). На основі теореми Байеса створено інформаційну систему, яка дозволяє оцінити індивідуальний ризик для здоров’я підлітка з урахуванням вищезгаданих чинників з чутливістю 92,9 % та прогностичною цінністю 86,7 %. Аналітична точність теста - 89,3 %.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
здоров’я, підлітки, індивідуальний ризик, рухова активність, індекс маси тіла, чутливість діагностичних тестів
ЛІТЕРАТУРА:
1. WHO. Physical activity strategy for the WHO European Region 2016-2025. 2016. 32 p.
2. Booth F.W., Roberts C.K., Laye M.J. Lack of exercise is a major cause of chronic diseases. Compr Physiol. 2012. Vol. 2(2). P.1143-211. DOI : http://doi.org/10.1002/cphy.c110025
3. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. К. : Мединформ, 2018. 579 с.
4. Strugnell C., Turner K., Malakellis M., Hayward J., Foster C., Millar L., Allender S. Composition of objectively measured physical activity and sedentary behaviour participation across the school-day, influence of gender and weight status: cross-sectional analyses among disadvantaged Victorian school children. BMJ Open.2016. Vol. 6(9). e011478. DOI : http://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-011478
5. Gupta N., Mathiassen S.E., Mateu-Figueras G., Heiden M., Hallman D.M., Jørgensen M.B., Holtermann A. A comparison of standard and compositional data analysis in studies addressing group differences in sedentary behavior and physical activity. Int J Behav Nutr Phys Act. 2018. Vol.15(1). P. 53-67. DOI : http://doi.org/10.1186/s12966-018-0685-1
6. Foley L., Dumuid D., Atkin A.J., Olds T., Ogilvie D. Patterns of health behaviour associated with active travel: a compositional data analysis. Int J Behav Nutr Phys Act. 2018. Vol.15(1). P.26-38. DOI : https://doi.org/10.1186/s12966-018-0662-8
7. Пересипкіна Т.В., Редька І.В., Сидоренко Т.П., Пересипкіна А.М. Інформаційна значущість медико-соціальних факторів, які впливають на здоров’яорієнтовану поведінку школярів. Здоровье ребенка. 2019.Vol. 14. №. 3. Р. 165-170. DOI : https://doi.org/10.22141/2224-0551.14.3.2019.168768
8. Petzschner F.H., Weber L.A.E., Gard T., Stephan K.E. Computational Psychosomatics and Computational Psychiatry: Toward a Joint Framework for Differential Diagnosis. Biol Psychiatry. 2017. Vol. 82(6). P. 421-430. DOI : https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2017.05.012
9. Pillai P.S., Leong T.Y. Alzheimer’s Disease Neuroimaging Initiative. Modeling Multi-View Dependence in Bayesian Networks for Alzheimer's Disease Detection. Stud Health Technol Inform. 2019. Vol. 21. P. 358-362.
10. Labelle C., Marinier A., Lemieux S. Enhancing the drug discovery process: Bayesian inference for the analysis and comparison of dose-response experiments. Bioinformatics. 2019. Vol. 35(14). P.i464-i473. DOI : https://doi.org/10.1093/bioinformatics/btz335
11. Barbosa N., Sanchez C.E., Vera J.A. et al. A physical activity questionnaire: Reproducibility and validity. Journal of Sports Science and Medicine. 2007. Vol. 6. P. 505–518.
12. Полька Н.С., Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М. Новітній підхід до оцінювання здоров’я підлітків у гігієнічних дослідженнях. Журнал НАМН України. 2019. T. 25. № 3. С. 227–231.
13. Москаленко В.Ф., Булах І.Є., Пузанова О.Г. Методологія доказової медицини. Київ : Медицина, 2014. 200 с.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2024. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.