На головну   -   Редакція   -   Авторам   -   Архів номерів   -   Контакти   -   Індексація журналу UA   EN


Останній випуск

№ 2 (103), 2022


Підтримка

Видання журналу частково підтримується грантом
Американського національного інституту здоров'я
Міжнародного центру Фогаті
та Іллінойським університетом у Чикаго

Журнал

ISSN 2077-7477 (Print)
ISSN 2077-7485 (Online)

Науковий журнал з проблем медичної екології, гігієни, охорони здоров'я та екологічної безпеки

Засновник:
Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"

Періодичність виходу:
чотири рази на рік

Довкілля та здоров'яISSN: 2077-7477 eISSN: 2077-7485
Номер: 2 (103)   -   Червень, 2022   -   Сторінки: 4-9
Оцінка потенційної токсичності мийно-дезінфекційних засобів на культурі клітин in vitro
Дмитруха Н.М.1, Короленко Т.К.1, Лагутіна О.С.1, Легкоступ Л.А.1
1 ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», Київ

УДК: 57.086.83:614.48

РЕФЕРАТ:
Мийно-дезінфекційні (МДЗ) засоби сьогодні широко застосовуються в різних сферах діяльності людини для очищення поверхонь, обладнання, інструментів з одночасним знищенням збудників інфекційних хвороб. У якості діючої речовини вони, як і дезінфекційні засоби, містять різні хімічні сполуки, що володіють антимікробними, противірусними та протигрибковими властивостями. Для встановлення безпечності цих речовин поряд з токсикологічними дослідженнями на тваринах проводять досліди на альтернативних тест-системах in vitro, зокрема на культурі клітин, що дозволяє в короткі терміни оцінити та прогнозувати потенційну токсичність МДЗ для організму людини та інших живих істот.

Мета – оцінити потенційну небезпечність мийно-дезінфекційних засобів для людини за визначенням їх цитотоксичної дії в дослідах на культурі клітин in vitro.

Матеріали та методи. Виконано дослідження з оцінки цитотоксичної дії МДЗ: «Біоблиск», «Блиск Плюс» та «Блиск» (виробник ПП «ГІГІЄНІКС», Польща) на культурі клітин недрібноклітинного раку легень людини (лінія А-549) за допомогою цитохімічних методів: МТТ-тест з метилтетразолієм блакитним та СРБ-тест з барвником сульфородаміном Б.

Результати. Встановлено, що МДЗ чинили виражену цитотоксичну дію на клітини А-549 у концентрації 1,0% від нативного розчину. Найменші концентрації МДЗ 0,03% і 0,015% не мали токсичного впливу на клітини. За допомогою пробіт-аналізу на основі отриманих результатів розраховано значення LC50: для засобу «Біоблиск» - 0,15% (МТТ-тест) і 0,15% (СРБ-тест); для засобу «Блиск Плюс» LC50 - 0,25 % (МТТ-тест) і 0,2% (СРБ-тест); для «Блиск» - 0,2 % (МТТ-тест і СРБ-тест). Значення LC50 для МДЗ виявились у 10 разів меншими ніж рекомендовані мінімальні концентрації робочих розчинів.

Висновки. Отримані дані свідчать, що цитотоксична дія МДЗ на клітини А-549 проявлялась впливом на функцію мітохондрій, процес синтезу білка та проліферацію. Виразність цитотоксичної дії досліджуваних засобів залежала від їх хімічного складу, концентрації в інкубаційному середовищі. Розраховані значення LC50 для МДЗ вказують на їх можливу небезпеку для органів дихання, тому при застосуванні потребують відповідних засобів захисту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:
мийно-дезінфекційні засоби, цитотоксичність, культура клітин
ЛІТЕРАТУРА:
1. Коваленко В.Л., Лясота В.П., Балацький Ю.О., Синицин В.А., Головко А.М., Малина В.В. та інш. Загальні методи профілактики шляхом застосування комплексних дезінфікуючих засобів : наук. посіб. Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2017. 407 с.
2. Прокудіна Н.О. Сучасні дезінфектанти: плюси і мінуси. Сучасне птахівництво. 2016. №4 (161). С.19-22.
3. Регламент Ради (ЄС) №440/2008 «Що встановлює методи тестування відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №1907/2006 про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH)» від 30 травня 2008 р.
4. Трахтенберг І.М., Коваленко І.М., Кокшарева Н.В., Жмінько П.Г. та ін. Альтернативні методи і тест-системи. К. : Авіцена, 2008. 268 с.
5. Hartung T., Gstrauntheler G., Coecke S. et al. Good Cell Culture Practice (GCCP)— an Initiative for Standardization and Quality Control of in Vitro Studies. The Establishment of an ECVAM. Task Force on GCCP. ALTEX. 2001. № 1 (18). P. 75 – 78.
6. Combes R.D. The Use of Human Cells in Biomedical Research and Testing. Altern. Lab. Anim. 2004. № 32. P.43-49. DOI : https://doi.org/10.1177/026119290403201s08
7. Дмитруха Н.Н. Культура клеток как in vitro модель в токсикологических исследованиях. Медікс–Антиейджинг. 2013. № 3 (33). С. 50–55.
8. Кривошия П.Ю., Рудь О.Г., Лисиця А.В. Визначення цитотоксичності антимікробних препаратів дезінфектантів на культурі клітин нирки теляти. Вісник аграрної науки. 2021. T. 99, №1. С. 40-46. DOI : https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202101-05
9. Якубчак О.М., Загребельний В.О., Адаменко Л. В. Встановлення порогової концентрації та мутагенності дезінфекційного засобу для культур клітин. Ветеринарна медицина. 2011. Вип. 95. С. 88-90.
10. Трахтенберг І.М., Ульберг З.Р., Чекман І.С., Дмитруха Н.м. та ін. Оцінка безпеки лікарських нанопрепаратів. Методичні рекомендації. К., 2013.108 с.
Розроблено: ІГЗ НАМНУ © Довкілля та здоров'я, 2006-2022. Усі права захищені.
Використання текстових та графічних матеріалів сайту дозволяється лише з письмового дозволу редакції.