Hygienic-epidemiological assessment of mycological air contamination of residential and public premises
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2022.02.063Keywords:
air, premises, mycological contamination, microscopic fungiAbstract
Objective: analysis of microbiological contamination of air in residential and public premises and determination of the content of mold fungi. Materials and methods: Saml'air Lite, manufactured by AES CHEMUNEX, France, was used to examine the indoor air (60) and public (63) for microbiological indicators (number of fungi and bacteria). Nutrient media were used: dense nutrient medium nutrient agar and dense nutrient medium Saburo agar with glucose and chloramphenicol. The obtained arithmetic mean number of colonies in each room was counted per 1 m3 of air. Statistical processing of the results was performed using the program STATISTICA 8, Microsoft Exel. Results: Microbiological, including mycological, indoor air contamination was studied. An average of 205 CFU/m3 of microscopic fungi and 1,073 CFU/m3 of mesophilic aerobic and facultative anaerobic microorganisms (QMAFAnM) were isolated in residential premises without visible signs of biodamage, which was 8,9 times and 2,5 times less respectively than in rooms with bio-damage, where the number of microscopic fungi was 1824 CFU/ m3, and QMAFAnM - 2730 CFU/m3. It was found that the air in the premises of the surveyed children's institutions in 45,7% of cases was classified as "conditionally clean" (from 200 to 500 CFU / m3 of molds), the air "heavily polluted" was attributed to 40,0%. In office premises, 61,5% was classified as "conditionally clean" in terms of the level of mold contamination. In the air environment of "infected apartments" the presence of the number of fungi: Aspergillus srp. 7.3 times (from 11 ± 1 to 80 ± 3 CFU / m3), Cladosporium spp. – 18,9 times (from 28 ± 3 to 530 ± 24 CFU / m3), Penicillium spp. - 5.2 times (from 212 ± 14 to 1100 ± 80 CFU / m3), Mucor spr. – 5,4 times (from 13 ± 2 to 70 ± 4 CFU / m3), Acremonium spp. – 4,8 times (from 25 ± 3 to 120 ± 10 CFU / m3) and Fusarium cpp. – 4,3 times (from 21 ± 1 to 90 ± 5 CFU / m3) compared to premises without visible signs of microscopic contamination. Conclusion. According to the results of research, it was found that in the air of residential and public premises exceeded the safe level of mold in 40% of cases.Downloads
References
1. WHO Guidelines for Indoor Air Quality: Dampness and Mould. Geneva: WHO, 2009. URL: apps.who.int/iris/bitstream/10665/164348/1/E92645.pdf
2. Градусова О.Б., Чуприна О.В., Мельникова А.И. и др. Исследования грибкового поражения жилых помещений с целью его гигиенического нормирования. Проблемы медицинской микологии (Тез. докл. Научно-практ. конф. по медицинской микологии (ХІІ Кашкинские чтения). 2009. №2. С. 65.
3. Богомолова Е.В., Уханова О.П., Санеева И.В. Микологические факторы риска в городской среде. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2016. Том 18. №2(3). С. 637-641.
4. Major J.L., Boese G.W. Cross Section of Legislative Approaches to Reducing Indoor Dampness and Mold. Public Health Manag Pract. 2017. Vol. 23(4). P.388-395. DOI : https://doi.org/10.1097/PHH.0000000000000491
5. Кондратюк Т., Калініченко А. Мікроскопічні гриби у приміщеннях багатоповерхового житлового будинку м. Києва. Вісник Львівського університету. Сер. Біологічна. 2013. Вип.61. С.144-153.
6. Халдеева Е.В., Глушко Н.И., Лисовская С.А., Паршаков В.Р., Сайфиева О.В. Аллергенные грибы в современном жилище. Практическая медицина. 2011. №3 (51). С. 122- 124. DOI : https://doi.org/10.1353/esp.2011.0053
7. Александрова Г.А., Кирьянова И.Н., Брессен А.П. и др. Микромицеты в жилых помещениях города Перми. Проблемы медицинской микологии. 2012. Т. 14. № 2. С. 54-57.
8. Gonзalves F.L., Bauer H., Cardoso M.R., Pukinskas S., Matos D., Melhem M., Puxbaum H. Indoor and outdoor atmospheric fungal spores in the Sгo Paulo metropolitan area (Brazil): species and numeric concentrations. Int J Biometeorol. 2010. Vol. 54 (4). P. 347-55. DOI : https://doi.org/10.1007/s00484-009-0284-6
9. Черниш О.О., Сурмашева О.В. Визначення зв’язку мікробіологічного забруднення повітря житлових та громадських приміщень зі станом здоров`я населення. Гігієна населених місць: зб. наук. пр. К., 2020. Вип. 70. С. 42-47. DOI : https://doi.org/10.32402/hygiene2020.70.042
10. Богомолова Е.В., Кирцидели И.Ю., Миненко Е.А. Потенциально опасные микромицеты жилых помещений. Микология и фитопатология. 2009. Том 43. Вып. 6. С. 506-513.
11. Сурмашева О.В., Романова Г.Ю., Ніконова Н.О., Міхієнкова А.І., Олійник З.А., Романенко Л.І. Орієнтовні граничні рівні вмісту плісеневих грибів у повітрі житлових та громадських приміщень. К., 2018. 3 с. (Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я № 67-2018).
12. de Hood G.S., Guarro J. Atlas of clinical fungi. Universitat Rovira i Virgili, 1995. P. 713.
13. Методичні рекомендації щодо класифікації виробничих приміщень нестерильних лікарських засобів за допустимим вмістом мікроорганізмів та часток у повітрі. Про затвердження методичних рекомендацій щодо виконання санітарно-гігієнічних вимог та проведення мікробіологічного контролю у виробництві нестерильних лікарських засобів : наказ МОЗ України № 502 від 14.12.2001. Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0502282-01#Text
14. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. К. : Мединформ, 2018. 579 с.
15. Matysik S., Herbarth O., Mueller A. Determination of volatile metabolites originating from mould growth on wall paper and synthetic media. J. of Microbiological Methods. 2008. Vol. 75. P. 182-187. DOI : https://doi.org/10.1016/j.mimet.2008.05.027
16. Кряжев Д.В. Условно-патогенные плесневые грибы в воздушной среде городских помещений (аналитический обзор). Журнал МедиАль. 2020. №2. С. 35-44. DOI : https://doi.org/10.21145/2225-0026-2020-2-35-44
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2022 Environment & Health
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
