The state of occupational stress in medical workers, counteraction and overcoming it
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2022.02.053Keywords:
occupational stress, burnout predictors, healthcare professionals, preventionAbstract
Objective. To determine the manifestations and the level of predictors of the development of emotional burnout (PREV) among medical workers in the Vinnytsia region and develop preventive measures to prevent it. Materials and methods. The study involved 324 respondents - healthcare workers in the Vinnytsia region. Among the respondents were women – 82,4%, men – 17,6%. The average age of respondents among doctors was 44,06+12,2 years, among nurses – 37,2+11,4 years. The length of service in professional activities was: among doctors – 19,7 + 12,3 years and SMPs – 15,5 + 11,1 years. The psychodiagnostic method of emotional burnout by V.V. Boyko was used in the study and the adapted technique of N.E. Vodopianova. Statistical processing of the study results was performed in the licensed standardized package Statistica 6.1 for Windows with the calculation of the arithmetic mean value, the standard mean arithmetic error. The significance of the difference was assessed using Student's t-test (t). The work used content analysis of domestic and foreign scientific sources, biblio-semantic, analytical and statistical research methods. Research Results. The article analyzes the state of professional and emotional burnout/stress among medical workers in the healthcare sector in Ukraine and abroad. The chief causes of professional burnout/stress, their factors, and their consequences are highlighted. Conclusions. These research results indicate inappropriate working conditions and the presence of harmful professional factors leading to a high level of emotional exhaustion, depersonalization, and a reduction in professional achievements, which negatively affects the performance of their professional duties by every second health worker and requires them to be provided with outpatient treatment to prevent the transition of PREV syndromes and professional burnout into illness. The prospect of further research is to study the problem of professional burnout/stress, counteraction, and an effective system of mental health prevention both for medical personnel and the population of Ukraine.Downloads
References
1. Вежновець Т.А., Парій В.Д. Синдром емоційного вигорання в медичних працівників хірургічних відділень із позиції кадрового менеджменту. Україна. Здоров’я нації. 2016. № 1-2. С. 41-47.
2. Що насправді затвердили в МКХ-11? Укр. мед. часопис. 2019. URL : https://www.umj.com.ua/article/158015/shhonaspravdi-zatverdili-v-mkh-11
3. Кастнерова М., Бабінець Л.С., Боровик І.О., Бабінець А.І. та інш. Синдром вигорання – важлива проблема підготовки медичних сестер (досвід Південної Чехії). Медична освіта. 2018. №1. С. 75-78. DOI: https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.1.8825
4. Карвацька Н.С., Гринько Н.В., Савка С.Д., Кауней Т.Г. Емоційне вигорання в практиці лікарів загальної практики. World Science. 2018. №4 (32). С. 4-7.
5. Лазуренко О.О. Психологія професійного здоров’я фахівця: до проблеми профілактики емоційного вигорання та формування емоційної компетентності лікаря. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools. 2016. № 1 (13). Р. 140-154.
6. Марута Н.О., Чабан О.С., Каленська Г.Ю. Особливості емоційного вигорання в працівників сфери охорони неврологічного й психічного здоров’я. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. №7 (109). С. 22-29. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.7.109.2019.183009
7. Мудренко И.Г., Потапов А.А., Сотников Д.Д., Свириденко Д.Ю., Юрченко В.С. Формирование синдрома сгорания у медицинских работников различных специальностей. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. 2016. № 4(2). С. 316-323.
8. Потаскалова В.С., Хайтович М.В., Дідкова Ю.П., Залєвська Т.Д., Левковська В.І., Швидка І.М. та інш. Тренінги комунікативності і асертивності як способи попередження професійного вигорання медичного персоналу та підвищення якості надання медичної допомоги населенню. Сімейна медицина. 2015. №3. С. 71-73.
9. Никифорова Г.С. Практикум по психологии здоровья / под ред. Г.С. Никифорова. СПб. : Питер, 2005. 351 с.
10. Савка Ю.М., Сливка Я.Ш., Поляк-Митровка І.І. та ін. Синдром професійного вигорання у медичних працівників м. Ужгород. Проблеми клінічної педіатрії. 2018. №1 (39). С. 66-72.
11. Чорна В.В. Реформування охорони здоров’я для зміцнення психічного здоров’я населення України та досвід країн ЄС. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2020. Т. 24, № 3. С. 447-456. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020-24(3)-11
12. Чорна В.В. Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їх психологічного благополуччя. Довкілля та здоров’я. 2020. №4 (97). С. 53-62. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.053
13. Amoafo E., Hanbali N., Patel A., Singh P. What are the significant factors associated with burnout in doctor? Occup Med (Lond). 2015. Vol. 65(2). P.117-121. DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqu144
14. Azam K., Khan A., Alam M.T. Causes and Adverse Impact of Physician Burnout: A Systematic Review. J Coll Physicians Surg Pak. 2017. Vol. 27(8). P. 495-501.
15. Botha E., Gwin T., Purpora C. The Effectiveness of Mindfulness Based Programs in Reducing Stress Experienced by nurses in Adult Hospital Settings: a Systematic Review of Quantitative Evidence Protocol. JBI Database System Rev Implement Rep. 2015. Vol. 13 (10). P. 21-29. DOI: https://doi.org/10.11124/jbisrir-2015-2380
16. Chorna V.V., Furman L.В., Ficsat M. Hygienic assessmentof the conditions of psychiatric medical staff in health care facilities. Scientific Journal of Polonia University. 2021. Vol. 46, № 3. Р. 215-221 DOI: https://doi.org/10.23856/4628
17. Chorna V.V., Makhniuk V.М., Pshuk N.G., Gumeniuk N., Shevchuk Y., Khliestova S. Burnout in Mental Health Professionals and the Measures to Prevent it. Georgian Medical News. 2021. №1. Р.113-118.
18. Despland J.N., Duc Marwood A., Herrera F., Maccaferri G.E. Psychotherapy Training for Psychiatrists: Issues and Challenges. Rev Med Suisse. 2016. №12 (531). Р. 1549-1553.
19. Degen Ch., Li J., Angerer P. Physicians’ Intention to Leave Direct Patient Care: an Integrative Review. Human Resources for Health. 2015. Vol. 13(8). P. 74. DOI: https://doi.org/10.1186/s12960-015-0068-5
20. Rotenstein L.S., Torre M., Ramos M.A., Rosales R.C. et al. Prevalence of Burnout Among Physicians: A Systematic Review. JAMA. 2018. Vol. 320 (11). P.1131-1150. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2018.12777
21. Suleiman-Martos N., Albendin-Garcia L., Gomez-Urguiza J.L. et al. Prevalence and Predictors of Burnout in Midwives: F Systematic Review and Meta-Fnaiysis. Int J Environ Res Public Health. 2020. Vol. 17 (2). pii: E641. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17020641
22. Vandenbroeck S., Van Gerven E., De Witte H., Vanhaecht K., Godderis L. Burnout in Belgian PHysicians and Nurses. Occup Med (Lond). 2017. Vol. 67(7). P. 546-554. DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqx126
23. Williams E.S., Manwell L.B., Konrad T.R., Linzer M. The relationship of organizational culture, stress, satisfaction, and burnout with physician-reported error and suboptimal patient care: results from the MEMO study. Health Care Manage Rev. 2007. Vol. 32(3). P. 203-212. DOI: https://doi.org/10.1097/01.HMR.0000281626.28363.59
24. Zhang S., Wang J., Xie F., Yin D. et al. A Cross-Sectional Study of Job Burnout, Psychological Attachment, and the Career Calling of Chinese Doctors. BMC Health Serv Res. 2020. Vol. 20(1). P.193. DOI: https://doi.org/10.1186/s12913-020-4996-y
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2022 Environment & Health
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
