КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СОРБЕНТІВ НА ОСНОВІ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ВУГЛЕВОДНЕВО-ОКИСНЮВАЛЬНИХ ШТАМІВ БАКТЕРІЙ (НАТУРНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Анотація

Забруднення довкілля нафтопродуктами, яке в сучасній Україні набуло катастрофічного воєнного характеру через ураження об'єктів критичної інфраструктури, створює загрозу загальнонаціонального екоциду. Висока токсичність та канцерогенність нафтових вуглеводнів, що мігрують трофічними ланцюгами, потребують впровадження ефективних «зелених» технологій прискореної біодеструкції за допомогою сорбентів із мікроорганізмами-деструкторами.

МЕТА. Визначити ефективність біопрепарату на основі нафтопоглинального сорбенту з іммобілізованими активними штамами вуглеводнево-окиснювальних актинобактерій (Dietzia maris, Gordonia rubripertincta, Rhodococcus erythropolis) за різних алгоритмів застосування та порівняти ступінь біодеструкції нафтопродуктів у лабораторних і натурних умовах.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Дослідження проводили у лабораторних (науково-модельних) та натурних (in situ) умовах на промислових майданчиках електропідстанцій м. Дніпро. Санітарно-хімічні аналізи вмісту нафтопродуктів (трансформаторної та відпрацьованої моторної олив) виконували гравіметричним та ІЧ-спектрометричним методами. Оцінку мікробіоценозу здійснювали за допомогою мікробіологічних методів посіву та вирощування на вибіркових середовищах. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програм SPSS 16.0 та STATISTICA 8.0.

РЕЗУЛЬТАТИ. У натурному експерименті за умов високого вихідного забруднення (до 94 700,0 мг/кг) та застосування комплексного алгоритму (внесення біосорбенту 2–4 кг/м², розпушування на 40 см, зволоження до 60%) ступінь біодеструкції трансформаторної оливи через 9 місяців досяг 83,4–97,9%. У лабораторних умовах (ex situ) автономна обробка відпрацьованої моторної оливи без зволоження та агротехнічного обслуговування забезпечила стабільну просторову локалізацію розливу (при дозах сорбенту 60–80% від маси полютанту), але кінцева деградація вуглеводнів за 180 діб становила лише 10,1–21,8% через дефіцит вологи та біогенів.

ВИСНОВКИ. Досліджений біопрепарат має високий потенціал біоремедіації, проте швидкість і повнота біодеструкції критично залежать від кондиціонування середовища. Для реалізації повного метаболічного потенціалу іммобілізованих штамів є обов'язковим дотримання регламенту із забезпечення аерації, зволоження та внесення додаткових біогенних елементів.