Процес рецензування
1. Загальні положення
Науковий журнал «Довкілля та здоров’я» забезпечує незалежне, об’єктивне та конфіденційне рецензування наукових рукописів відповідно до міжнародних стандартів наукового видавництва та принципів публікаційної етики.
Рецензування спрямоване на оцінювання наукової новизни, актуальності, методологічної обґрунтованості, достовірності результатів, коректності висновків і відповідності рукописів тематичному профілю журналу.
Журнал застосовує подвійне сліпе рецензування (Double-Blind Peer Review), за якого особи авторів приховуються від рецензентів, а особи рецензентів – від авторів.
Процес розгляду наукових рукописів передбачає первинну редакційну перевірку, незалежне зовнішнє рецензування, за потреби – доопрацювання рукопису та ухвалення остаточного редакційного рішення.
Редакційні процедури ґрунтуються на рекомендаціях Committee on Publication Ethics (COPE), International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE) та загальноприйнятих принципах відповідального наукового видавництва.
2. Первинна редакційна перевірка (Editorial Screening)
Усі рукописи, подані до журналу, проходять первинну редакційну перевірку до направлення на зовнішнє рецензування.
На цьому етапі відповідальний та/або науковий редактор оцінює:
- відповідність теми, мети, методології та результатів дослідження тематичному профілю журналу;
- наукову актуальність і значущість дослідження;
- відповідність типу, структури та змісту рукопису встановленим вимогам;
- наявність необхідних відомостей про авторів, їхній внесок, фінансування, конфлікти інтересів та використання штучного інтелекту;
- дотримання вимог дослідницької етики та наявність відповідних заяв, якщо вони необхідні для конкретного дослідження;
- коректність оформлення бібліографічних джерел;
- наявність ознак порушення академічної доброчесності.
Особлива увага приділяється відповідності рукопису меті та тематичному охопленню журналу.
Рукописи, що не мають чіткого науково обґрунтованого зв’язку з основними тематичними напрямами журналу, можуть бути відхилені на етапі первинної редакційної перевірки без направлення на зовнішнє рецензування.
Якщо рукопис потребує виправлення технічних або формальних недоліків, редакція надсилає автору відповідне повідомлення.
Для усунення таких недоліків автору надається 10 календарних днів. За обґрунтованим зверненням автора редакція може продовжити цей строк. У разі відсутності відповіді розгляд рукопису може бути припинено з повідомленням автора.
Перевірка академічної доброчесності
Подані рукописи проходять перевірку текстових збігів із використанням спеціалізованих програмних засобів.
Результати автоматизованої перевірки аналізуються редакцією з урахуванням характеру збігів, їхнього контексту, належності цитування та можливих ознак плагіату.
Відсоток текстових збігів сам по собі не є достатньою підставою для встановлення порушення академічної доброчесності.
У разі виявлення можливих порушень редакція може запросити пояснення авторів, додаткові матеріали або первинні дані. Рішення про відхилення рукопису ухвалюється після оцінювання відповідних обставин.
Розміщення рукопису на науковому сервері препринтів саме по собі не розглядається як дублююча журнальна публікація за умови дотримання політики журналу щодо препринтів.
Рукописи, які відповідають основним редакційним вимогам, направляються на незалежне зовнішнє рецензування.
3. Незалежне зовнішнє рецензування (External Peer Review)
Для оцінювання наукових рукописів залучаються незалежні зовнішні фахівці, які мають відповідну наукову кваліфікацію та досвід досліджень у галузі, до якої належить рукопис.
Оригінальні наукові дослідження та оглядові статті зазвичай направляються щонайменше двом незалежним рецензентам.
За необхідності редакція може залучати додаткових рецензентів, зокрема фахівців зі статистичного аналізу, епідеміології, оцінювання експозиції та ризиків або інших спеціалізованих методів дослідження.
Відбір рецензентів здійснюється головним редактором або уповноваженим редактором з урахуванням:
- відповідності наукової спеціалізації рецензента темі рукопису;
- наявності належної наукової кваліфікації та досвіду;
- незалежності від авторів дослідження;
- відсутності фінансових, професійних, особистих або інших конфліктів інтересів;
- можливості підготувати обґрунтовану рецензію в погоджений строк.
Під час добору рецензентів перевага надається фахівцям, які не працюють в одній установі з авторами та не перебувають із ними у відносинах безпосередньої наукової залежності.
Автори можуть запропонувати кандидатури потенційних рецензентів, проте редакція не зобов’язана залучати запропонованих осіб і самостійно перевіряє їхню компетентність та незалежність.
4. Конфіденційність і конфлікти інтересів
У журналі застосовується подвійне сліпе рецензування. Перед направленням рукопису рецензентам редакція забезпечує вилучення або приховування інформації, яка безпосередньо ідентифікує авторів.
Рецензентам не розкриваються персональні дані авторів, за винятком випадків, коли ідентифікація може бути можливою через публічно доступний препринт або іншу відкриту інформацію.
Рецензенти зобов’язані дотримуватися конфіденційності рукописів, отриманих матеріалів, редакційного листування та результатів експертного оцінювання.
Рецензентам забороняється використовувати неопубліковані матеріали, результати, дані або ідеї авторів у власних дослідженнях без відповідного дозволу.
До початку рецензування рецензент повинен повідомити редакцію про будь-які обставини, що можуть впливати на неупередженість оцінювання, зокрема:
- спільну роботу або недавні спільні публікації з авторами;
- спільну установу чи участь в одному дослідницькому проєкті;
- відносини наукового керівництва або підпорядкування;
- фінансові, особисті чи інші потенційні конфлікти інтересів.
За наявності конфлікту інтересів рецензент повинен відмовитися від рецензування або повідомити редакцію для визначення можливості його участі.
У разі встановлення обставин, що ставлять під сумнів незалежність рецензування, редакція призначає іншого рецензента.
5. Критерії наукового оцінювання рукописів
Під час незалежного рецензування оцінюються такі характеристики наукової роботи:
1. Актуальність і наукова новизна. Чіткість формулювання наукової проблеми, обґрунтованість мети дослідження, новизна та значення отриманих результатів.
2. Методологічна якість. Відповідність дизайну дослідження поставленим завданням, обґрунтованість вибірки, коректність методів збору й аналізу даних.
3. Статистична обґрунтованість. Правильність застосованих статистичних методів, повнота представлення результатів та адекватність їх інтерпретації.
4. Достовірність результатів. Узгодженість результатів із методами дослідження, достатність доказів та можливість перевірки основних висновків.
5. Наукове обговорення. Порівняння результатів із сучасними дослідженнями, критичність їх інтерпретації, висвітлення обмежень дослідження.
6. Висновки. Відповідність висновків меті, методам і результатам дослідження, відсутність необґрунтованих узагальнень.
7. Бібліографічна база. Релевантність, достовірність, актуальність використаних джерел і коректність їх цитування.
8. Наукова звітність та етичні вимоги. Дотримання відповідних рекомендацій EQUATOR Network, наявність необхідних етичних заяв, відомостей про фінансування, конфлікти інтересів і доступність даних.
9. Якість викладу. Логічність структури, зрозумілість академічної мови, належне оформлення таблиць, рисунків і додаткових матеріалів.
Рецензенти надають конструктивні, аргументовані та професійні зауваження, спрямовані на об’єктивне оцінювання й удосконалення рукопису.
6. Висновки рецензентів та редакційні рішення
За результатами оцінювання рецензент формує письмовий висновок з обґрунтуванням своєї рекомендації.
Передбачаються такі основні рекомендації:
Прийняти (Accept). Рукопис відповідає науковим і редакційним вимогам та не потребує суттєвого доопрацювання.
Незначне доопрацювання (Minor Revision). Рукопис потребує уточнень, редакційних виправлень або окремих доповнень, що не змінюють основних результатів дослідження.
Суттєве доопрацювання (Major Revision). Виявлено наукові або методологічні недоліки, які можуть бути усунені шляхом істотного доопрацювання рукопису, додаткового аналізу чи обґрунтування результатів.
Відхилити (Reject). Рукопис має суттєві недоліки наукового, методологічного або етичного характеру, які не дозволяють рекомендувати його до публікації.
Рекомендації рецензентів мають консультативний характер.
Остаточне редакційне рішення ухвалює головний редактор або уповноважений редактор, враховуючи рецензії, наукову якість рукопису, його відповідність тематичному профілю та редакційній політиці журналу.
Редакція може ухвалити рішення, відмінне від рекомендації окремого рецензента, за умови належного обґрунтування.
Автори отримують повідомлення про редакційне рішення та відповідні зауваження рецензентів із дотриманням конфіденційності їхніх персональних даних.
7. Розгляд суперечливих рецензій
Якщо висновки рецензентів суттєво відрізняються, редактор проводить додатковий аналіз наведених аргументів.
Залежно від характеру розбіжностей редакція може:
- залучити третього незалежного рецензента;
- запросити додаткову експертну оцінку окремих методологічних або статистичних питань;
- отримати уточнення від рецензентів;
- ухвалити обґрунтоване редакційне рішення на основі всіх наявних матеріалів.
Розбіжності між рецензентами не вирішуються автоматично шляхом підрахунку позитивних або негативних рекомендацій.
Остаточне рішення повинно ґрунтуватися на наукових аргументах і результатах об’єктивного оцінювання рукопису.
8. Доопрацювання рукописів (Revision)
У разі ухвалення рішення про доопрацювання редакція передає автору зауваження рецензентів та встановлює строк подання виправленої версії.
Автори повинні:
- підготувати доопрацьований рукопис;
- надати структуровану відповідь на кожне зауваження рецензентів;
- пояснити внесені зміни із зазначенням відповідних місць у тексті;
- аргументувати незгоду з окремими зауваженнями, якщо такі є.
Строк доопрацювання встановлюється з урахуванням обсягу необхідних змін і повідомляється автору в редакційному листі.
У разі потреби автор може звернутися з обґрунтованим проханням про продовження строку.
Після отримання виправленої версії редактор оцінює повноту виконання зауважень. За необхідності рукопис повторно направляється попереднім або додатковим рецензентам.
Подання виправленого рукопису не гарантує його прийняття до публікації.
9. Рецензування рукописів членів редакції та працівників видавця
Рукописи, авторами або співавторами яких є члени редакційної колегії, редакційної ради, редакційного штату чи працівники установи-видавця, проходять стандартну процедуру первинної перевірки та незалежного зовнішнього рецензування.
Такі рукописи не мають переваг або спрощених умов розгляду.
Особи, які є авторами або співавторами рукопису, а також редактори з іншими конфліктами інтересів не беруть участі у:
- призначенні рецензентів;
- оцінюванні рецензій;
- підготовці редакційного рішення;
- ухваленні остаточного рішення щодо публікації.
Опрацювання такого рукопису доручається іншому уповноваженому редактору, який не має конфлікту інтересів.
Якщо конфлікт інтересів стосується головного редактора, відповідальність за розгляд рукопису передається незалежному уповноваженому редактору.
Рішення щодо публікації рукописів працівників установи-видавця ухвалюються без адміністративного або фінансового впливу.
10. Використання штучного інтелекту редакторами та рецензентами
Рецензенти та редактори несуть особисту відповідальність за об’єктивність, достовірність і зміст своїх оцінок.
Забороняється завантажувати конфіденційні рукописи, неопубліковані дані, рецензії та редакційне листування до зовнішніх генеративних систем штучного інтелекту, якщо неможливо гарантувати належну конфіденційність і відсутній необхідний дозвіл авторів та редакції.
Використання інструментів штучного інтелекту для допоміжних завдань у процесі рецензування допускається лише відповідно до затвердженої політики журналу, з дотриманням вимог конфіденційності та повідомленням редакції про характер такого використання.
Інструменти штучного інтелекту не можуть замінювати незалежного експертного оцінювання або бути відповідальними за редакційні рішення.
Політика щодо використання штучного інтелекту.
11. Апеляції щодо редакційних рішень
Автори мають право подати обґрунтовану апеляцію щодо редакційного рішення у разі виявлення можливих процедурних порушень, конфлікту інтересів або суттєвих помилок в оцінюванні рукопису.
Апеляція подається в письмовій формі протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про рішення редакції.
Звернення повинно містити конкретне обґрунтування та, за можливості, підтверджувальні матеріали.
Апеляцію розглядає головний редактор або інший уповноважений редактор, який не брав участі в оскаржуваному рішенні та не має конфлікту інтересів.
За необхідності до розгляду апеляції можуть залучатися незалежні експерти.
Редакція повідомляє автора про результати розгляду протягом 30 календарних днів після отримання апеляції або інформує про необхідність продовження строку.
Повторний розгляд не гарантує зміни попереднього редакційного рішення.
Скарги щодо можливих порушень академічної доброчесності або публікаційної етики розглядаються відповідно до процедури розгляду скарг.
12. Строки рецензування
Редакція прагне забезпечувати своєчасний розгляд поданих рукописів.
Орієнтовна тривалість зовнішнього рецензування становить 2–4 тижні.
Фактичні строки можуть змінюватися залежно від складності дослідження, необхідності залучення додаткових рецензентів, обсягу доопрацювань та інших обґрунтованих обставин.
У разі суттєвої затримки редакція інформує автора про стан розгляду рукопису.
Загальний строк від первинного подання до остаточного рішення може бути довшим за орієнтовний строк одного етапу рецензування.
Редакція здійснює облік дат отримання рукописів, редакційних рішень і прийняття статей до публікації. Узагальнені показники редакційного процесу можуть оприлюднюватися в розділі «Статистика журналу».
13. Матеріали, які не підлягають зовнішньому науковому рецензуванню
Процедура незалежного зовнішнього наукового рецензування застосовується до оригінальних досліджень, наукових оглядів та інших дослідницьких матеріалів, які публікуються як рецензовані наукові статті.
Окремі редакційні матеріали можуть не проходити зовнішнього наукового рецензування, зокрема:
- редакційні звернення та повідомлення;
- інформаційні матеріали редакції;
- повідомлення про виправлення опублікованих статей;
- повідомлення про вираження занепокоєння або відкликання публікацій.
Такі матеріали проходять необхідне редакційне оцінювання, перевірку достовірності та відповідності публікаційній етиці.
Тип матеріалу та застосований порядок редакційного оцінювання повинні бути чітко визначені, щоб інформаційні й редакційні повідомлення не створювали враження рецензованих оригінальних досліджень.
14. Прозорість та незалежність редакційних рішень
Рецензування здійснюється незалежно від джерел фінансування дослідження, академічного статусу авторів, їхньої установи або країни походження.
Сплата за редакційно-видавничу підготовку статті не впливає на призначення рецензентів, результати рецензування чи остаточне редакційне рішення.
Адміністрація установи-видавця, спонсори та інші зацікавлені сторони не втручаються в незалежне наукове оцінювання рукописів.
Редакція забезпечує належне документування основних етапів розгляду рукописів у редакційній системі журналу та збереження необхідних матеріалів відповідно до встановлених правил конфіденційності.
Процес рецензування здійснюється відповідно до політики публікаційної етики та редакційної політики журналу.
Міжнародні рекомендації

