Багатовимірність поняття «хвороба» у контексті громадського здоров’я (частина 2 – експериментальне дослідження)
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2023.01.004Ключові слова:
громадське здоров’я, об’єктивне та суб’єктивне здоров’я, поняття хвороби, захворюваність населенняАнотація
Мета. З позицій громадського здоров’я визначити та проаналізувати співвідношення різних складових порушення здоров’я, а саме біометричних (disease), соціальних (sickness), та його самооцінки (illness). Матеріали та методи. Джерелом вихідної інформації були дані анкетування дорослого населення. Всі питання анкети стосувались трьох проявів хвороби: «disease», «illness», «sickness. Для інтегрального оцінювання складових порушення здоров'я, визначення співвідношення між ними та аналізу одержаних результатів були використані математичні методи. Результати. Для громадського здоров'я, яке є найбільш соціально орієнтованою галуззю медицини, вкрай важливим є врахування не тільки біомедичних (disease), але й соціальних (sickness) аспектів хвороби, а також його самооцінки (illness). В даному дослідженні нами було розглянуто поєднання та взаємозв'язок різних проявів хвороби у тріаді Тведдла, проведено порівняльний аналіз її складових. Встановлено, що співвідношення між різними формами нездоров’я залежать як від віку, так і статі респондентів. Знання співвідношення та взаємозв’язку складових тріади Тведдла необхідне для розробки найбільш ефективних шляхів подолання хвороб та поліпшення здоров’я. Урахування компонентів тріади Тведдла, а саме, disease, illness та sickness є надзвичайно важливим для медицини, соціальної політики та системи охорони здоров’я.Завантажити
Посилання
1. Boyd K.M. Disease, illness, sickness, health, healing and wholeness: Exploring some elusive concepts. Med Humanit. 2000. Vol. 26 (1). Р. 9–17. DOI : https://doi.org/10.1136/mh.26.1.9
2. Gourbin C., Wunsch G. From prevention to cure which policies for primary care? Bulletin de la Classe des lettres et des sciences morales et politiques. 2005. Vol.16, №1-6. P. 99-109. DOI : https://doi.org/10.3406/barb.2005.23700
3. Булич Э., Муравов И. Парадоксы и проблемы здоровья или Возможна ли другая парадигма медицины? : монография. Palmarium Academic Publishing, 2015. 147 с.
4. Wills J., Naidoo J. Foundations for Health Promotion. Elsevier, 2016. 340 р.
5. Cho J., Martin P., Margrett J., MacDonald M., Poon L.W. The Relationship between Physical Health and Psychological Well-Being among Oldest-Old Adults. Journal of Aging Research. 2011. Vol. 2011. DOI : https://doi.org/10.4061/2011/605041
6. Wel K., Dahl E., Thielen K. Social Inequalities in “Sickness”: Does Welfare State Regime Type Make a Difference? A Multilevel Analysis of Men and Women in 26 European Countries. International Journal of Health Services. 2012. Vol. 42(2). P. 235-255. DOI : https://doi.org/10.2190/HS.42.2.f
7. Горбаль І.С. Відчуття суб’єктивного благополуччя як передумова та втілення психологічного здоров’я особистості. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. №2 (2). С.293-303.
8. Bennett K.M. Social engagement as a longitudinal predictor of objective and subjective health. Eur J Ageing. 2005. №2(1). Р. 48-55. DOI : https://doi.org/10.1007/s10433-005-0501-z
9. Viljanen A., Salminen M., Irjala K. et al. Subjective and objective health predicting mortality and institutionalization: an 18-year population-based follow-up study among community-dwelling Finnish older adults. BMC Geriatr. 2021. №21. Article number 358. DOI : https://doi.org/10.1186/s12877-021-02311-w
10. Forward S. State of the art report on Life Quality assessment in the field of transport and mobility. Swedish National Road and Transport Research Institute. Linkoeping, 2003. URL : https://www.academia.edu/7421178/
11. Johnston D.V., Propper C., Shields M.A. Comparing Subjective and Objective Measures of Health: Evidence from Hypertension for the Income/Health Gradient. Institute for the Study of Labor, IZA DP No. 2737. 2007. DOI : https://doi.org/10.2139/ssrn.982154
12. Бердник О.В., Полька Н.С., Добрянська О.В., Рудницька О.П., Скочкo Т.П. Дитяче населення крізь призму громадського здоров’я. K. : Медінформ, 2020. 200 с.
13. Hofmann B. Disease, Illness, and Sickness. The Routledge Companion to Philosophy of Medicine. 2016. №2. P. 16-26. URL : https://www.routledgehandbooks.com/doi/10.4324/9781315720739.ch2
14. Бердник О.В., Скочко Т.П., Добрянська О.В., Рудницька О.П. Багатовимірність поняття «хвороба» у контексті громадського здоров’я (частина 1 – теоретичне дослідження). Довкілля та здоров’я. 2022. №3. С. 4-11. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2022.03.004
15. Антомонов М.Ю., Коробейніков Г.В., Хмельницька І.В., Харковлюк-Балакіна Н.В. Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень: навчальний посібник. К. : Олімпійська література, 2021. 216 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Довкілля та здоров'я

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.