Медико-статистичний аналіз структури онкозахворюваності населення в містах промислового видобування урану

Автор(и)

  • О. М. Шевчук Центральноукраїнський інститут розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Кропивницький Автор

DOI:

https://doi.org/10.32402/dovkil2022.03.062

Ключові слова:

радон, уран, злоякісні новоутворення, онкологічні захворювання, здоров’я людини

Анотація

Мета дослідження: вивчення структури онкозахворюваності у населення України, яке живе у місцях промислового видобування урану. Матеріали та методи. Науковою базою дослідження обрано місто Кропивницький та Кіровоградська область. У Кропивницькому видобувають уранову сировину, яка транспортується у Жовті Води, єдине в Україні місто, де здійснюється первинне збагачення урану. Для аналізу екологічної та радіаційної ситуації у Кропивницькому та Кіровоградській області використано дані спостережень захворюваності обласного центру медичної статистики, звітів Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру та матеріалів «Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області на 2016-2020 роки». Результати дослідження. Дослідження показали, що концентрація радону у повітрі житлових будинків, особливо одноповерхових, часто перевищує допустимий рівень, встановлений для працівників уранових копалень. Також не меншим є шкідливий вплив на організм людини уран. Підприємства видобувають уранову руду, проводять її первинну переробку, а його шахти проходять просто під житловими масивами. У повітрі радон швидко розчиняється, проте накопичується у закритих, підвальних приміщеннях. Таким чином, було встановлено, що основну дозу людина отримує в приміщеннях, де міський мешканець проводить 80 % свого часу. Вміст радону в повітрі приміщень визначається специфікою геологічної будови місцевості, розташуванням на її території масивів гірських порід з високим вмістом урану. Висновки. Встановлені показники Кіровоградської області висвітлюють наслідки впливу радіації на структурі онкологічних захворювань. Велика кількість будинків у Кропивницькому зведені з будівельних матеріалів, які містять граніт з підвищеним вмістом радону та урану, які негативно впливають на здоров’я мешканців міста та області. Кропивницький входить до трійки міст України з найвищим показником смертності від раку. Одна з причин – радон, газ без кольору, запаху та смаку, який виділяється з розломів земної кори та суттєво впливає на утворення ракових пухлин.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Дуднік І., Хмара Д., Швидич Т. Аналітичний звіт за результатами аналізу Комплексної програми захисту населення Кіровоградської області від впливу іонізуючого випромінювання на 2009 – 2013 роки. Публікація в рамках реалізації проекту «Чи має шанс у міста на урані?», за фінансової підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2012. 84 с.

2. Горова А.І. Вплив розвитку урановидобувної та уранопереробної промисловості м. Жовті Води на здоров’я людини та об’єкти довкілля. Гірничодобувна промисловість України і Польщі: актуальні проблеми і перспективи : матеріали українсько-польського форуму гірників, 13-19 верес. 2004 р. Дніпропетровськ, 2004. С. 104-114.

3. Данилишин Б.М., Куценко В.І. Чорнобильська зона: соціально-економічні аспекти розвитку (інформаційно-аналітичний матеріал). Київ, 2008. 113 c.

4. Дефорж Г., Дорогань С., Коваленко П. Радіоактивне випромінювання: вплив на здоров’я людини низькоінтенсивної постійної природної радіації в Україні та світі. National Health as Determinant of Sustainable Development of Society : monograph. School of Economics and Management in Public Administration in Bratislava. 2021. Р. 131-154.

5. Коваленко В.М., Корнацький В.М. Динаміка стану здоров’я народу України та регіональні особливості : аналітично-статистичний посібник. Київ, 2012. 211 с.

6. Иванов В., Цыб А. Медицинские радиологические последствия Чернобыля: данные Национального регистра. Врач. 2005. № 6. С. 58-59.

7. Іщенко Л.О. Рівні дозових навантажень від радону в житлових приміщеннях м. Кривого Рогу. Вестник гигиены и эпидемиологии. 2008. № 1. С. 119-122.

8. Лапушенко О.В. Роль і завдання державної санітарно-епідеміологічної служби у системі охорони здоров’я. Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: матеріали XIV з’їзду гігієністів України, 19-21 травня 2004 р. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2004. Т. 1. С. 28-30.

9. Савченков М.Ф., Макаров О.А., Ильин В.П. Гигиеническая оценка опасности радона в жилых помещениях. Гигиена и санитария. 2001. № 3. С. 16-19.

10. Солодовникова Л.Н., Тарасов В.А. Эколого-химические проблемы и радоноопасность отходов при переработке уранового сырья в Украине. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2013. № 11. С. 24-27.

11. Дзяк Г.В., Деркачов Е.А., Огір Л.Б. Стан здоров’я населення та довкілля Придніпров’я: прогноз та шляхи оздоровлення. Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: матеріали XIV з’їзду гігієністів України, 19-21 трав. 2004 р. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2004. Т. 1. С. 37-39.

12. Павленко Т.А., Вовнянко Е.К., Комов И.Л, Диденко П.И. Экологические аспекты проблемы воздействия ионизирующего излучения природного происхождения на население Украины. Агроекологічний журнал. 2005. № 2. С. 64-73.

13. Godekmerdan A., Ozden M., Ayar A. et al. Diminished cellular and humoral immunity in workers occupationally exposed to low levels of ionizing radiation. Arch. Med. Res. 2004. Vol. 35, № 4. P. 324-328. DOI : https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2004.04.005

14. Laurier D., Hill C. Cancer risk associated to ionizing radiation. Rev. Prat. 2013. Vol. 63, № 8. P. 1126-1132.

15. Екологічний паспорт Кіровоградської області. Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації. Кропивницький, 2021. 145 с.

16. Ron E. Ionizing radiation and cancer risk: evidence from epidemiology. Radiat. Res. 1998. Vol. 150, № 5. P. 30-41. DOI : https://doi.org/10.2307/3579806

17. Ляшенко В.І. Екологічна безпека уранового виробництва : монографія. Кіровоград : КОД, 2011. 237 с.

18. Шевченко О.А., Дорогань С.Б. Радіотривожність населення : монографія. Riga : LAP LAMBERT Academic Publishing, 2020. 137 с.

19. Дудар Т.В., Тимошенко Я.О., Савицька М.А. Аналіз розвитку уранодобувної галузі та пов’язаних з нею проблем екологічної безпеки. Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування : Матер. 2-го Міжнарод. конгресу. Львів, 2012. С. 25.

20. Михайлов А.В., Лось И.П., Богданов Г.О. Результаты оценки парциального вклада отдельных продуктов питания в дозу внутреннего облучения сельского населения Полесья в замкнутом крестьянском хозяйстве. Наука–Чернобыль-97: Сб. тезисов научно-практ. конф. Киев, 1998. С. 128.

21. Лисиченко Г.В. Уранові руди України. Геологія, використання, поводження з відходами виробництва. Київ : Наук. думка, 2010. 221 с.

Опубліковано

2022-10-14

Номер

Розділ

ФАКТОРИ ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я

Як цитувати