Оцінка ризику для здоров’я та соціальні втрати населення від забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств та автотранспорту

Анотація

Мета: оцінювання ризику для здоров’я та соціальних втрат населення від забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств та автотранспорту. Матеріали та методи. До дослідження було включено 7526 джерел викидів 37 різних за господарською діяльністю промислових підприємств та автотранспорту (46 ділянок автодоріг та 14 перехресть), розташованих у різних містах України. Для розрахунку усереднених концентрацій (добових та річних) був використаний програмний комплекс ISC-AERMOD. Розрахунки критеріїв ризику здійснено, згідно затвердженої процедури оцінки ризику для здоров’я населення, рекомендованої Агентством США з охорони довкілля та ВООЗ. Результати. Розраховано рівні неканцерогенного ризику (НQ) при оцінках гострих (на рівні усередненої добової концентрації; HQacute= 1,1÷7,9) та хронічних (на рівні усередненої річної концентрації; HQchrohic=1,1÷8,5) інгаляційних впливів пріоритетних хімічних речовин від викидів промислових підприємств та автотранспорту на здоров’я експонованого населення досліджуваних міст. Встановлено, що розраховані рівні неканцерогенних ризиків (HQ=3,0÷6,0; HQ≥6), відповідно до рекомендацій ВООЗ, відносяться до помірних та високих рівнів забруднення повітря та можуть спричиняти виникнення, відповідно, слабких та виражених ефектів у чутливих груп населення (людей похилого віку, вагітних жінок та дітей). Оцінено рівні сумарного канцерогенного ризику (ICRtotal) для експонованого населення та визначено, що можливі соціальні втрати населення у вигляді додаткових випадків розвитку новоутворень у індивідуума від інгаляційного впливу досліджуваних груп промислових підприємств та автотранспорту можуть становити від дев’яти випадків на 10 тис. населення до п’яти випадків на 1000 осіб. Висновок. Отримані результати досліджень ілюструють значний вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я населення та вимагають впровадження інноваційних методичних підходів реалізації етапу управління ризиком з метою прийняття раціональних (природоохоронних та профілактичних) політичних рішень на місцевому, обласному та національному рівнях.