Визначення гістаміну у рибі та рибопродуктах: валідація фотометричного методу

Автор(и)

  • О.О. Харченко ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ Автор
  • М.П. Гуліч ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ Автор
  • О.В. Ященко ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ Автор
  • І.Є. Моісеєнко ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ Автор
  • Л.С. Любарська ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", Київ Автор

DOI:

https://doi.org/10.32402/dovkil2021.04.058

Ключові слова:

гістамін, декарбоксилювання, біогенний амін, фотометричний метод, валідація, збіжність, відтворюваність

Анотація

Актуальність. Одним із показників, що характеризує безпечність риби та рибних продуктів, є вміст гістаміну, який у великих концентраціях викликає ряд захворювань, що призводять навіть до летальних наслідків. Тому вибір або розробка простого та недорогого методу визначення вмісту гістаміну у рибі та рибних продуктах є актуальною. Мета роботи - підтвердити ефективність фотометричного методу визначення гістаміну у рибі та рибопродуктах шляхом отримання та аналізу валідаційних характеристик. Результати: За результатами проведення валідації обґрунтовано та експериментально доведено, що фотометрична методика кількісного визначення гістаміну може бути коректно відтворена і придатна для контролю якості вимірювань. Найбільш прийнятні результати отримано для концентрацій гістаміну в діапазоні від 50,0 ± 0,1 до 200,0 ± 0,05 мг/кг. Для менших концентрацій гістаміну характерний більший відсоток сумарної невизначеності, хоча вона також знаходиться в межах допустимих значень. Висновки: оцінка отриманих валідаційних характеристик свідчить, що дана методика може використовуватись для кількісного визначення вмісту гістаміну у рибі та рибних продуктах і не поступається за точністю та правильністю методам високоефективної рідинної хроматографії.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Подсосонная М.А., Родина Т.Г. Проблема гистамина в рыбной продукции. Пищевая технология. 2004. T. 1, вып. 5. С. 30 - 32.

2. Юрочко Ф. Клінічна фармакологія блокаторів гістамінових рецепторів. Медицина світу. 2000. Т. 8. № 2. С. 97–105.

3. Державні санітарні правила і норми для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби і інших водних живих ресурсів : СанПіН 197 – 2003.

4. Зубченко С., Мазур М., Юр'єв С., Маруняк С. Синдром низької толерантності до гістаміну: значення для практичної медицини. Праці НТШ. Сер. Медичні науки. 2017. Т. XLVII. С. 34 – 40. DOI : https://doi.org/10.25040/ntsh2016.02.04

5. Borriello F., Iannone R., Marone G. Histamine release from mast cells and basophils. Handbook of Experimental Pharmacology. 2017. Vol. 241. Р. 121-139. DOI : https://doi.org/10.1007/164_2017_18

6. Jutel M., Blaser K., Akdis C.A. The role of histamine in regulation of immune responses. Chem. Immunol. Allergy. 2006. Vol. 91. Р. 174-187. DOI : https://doi.org/10.1159/000090280

7. Про затвердження Мікробіологічних критеріїв для встановлення показників безпечності харчових продуктів : Наказ МОЗ України від 19.07.2012 р. № 548. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1321-12

8. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. К., 2006. 558 с.

Опубліковано

2022-01-14

Номер

Розділ

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>