Соціальні ризики проживання поблизу діючих АЕС за результатами соціологічного дослідження

Ю. Ю. Озерова; В. А. Прилипко

doi:10.32402/dovkil2020.03.040

Автор(и)

Ю. Ю. Озерова ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України", м. Київ Автор
В. А. Прилипко ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України", м. Київ Автор

DOI:

https://doi.org/10.32402/dovkil2020.03.040

Ключові слова:

соціальні ризики, сфери якості життя, психологічна напруга, зона спостереження атомних електростанцій

Анотація

Мета дослідження: виявити соціальні ризики серед населення зон спостереження АЭС та їх вплив на соціально-психологічний стан. Методи дослідження. В процесі роботи було проведено порівняння оцінок якості життя населенням у зонах спостереження (ЗС) Рівненської АЕС (РАЕС) та Південноукраїнської (ПУАЕС), розташованих в різних фізико-географічних районах України. Досліджувались сім основних сфер якості життя, рівень психологічного напруження, занепокоєність ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (НС) серед населення. Вибіркова сукупність становила 232 людини - ЗС РАЭС та 227 - в ЗС ПУАЭС, похибка вибірки становить 5,4%. Результати. Соціальними факторами ризику для населення міст-супутників є критичні сфери життя: зайнятість та працевлаштування, демократичне управління, охорона здоров’я, а для сільської місцевості - добробут, житлово-побутові умови, сфера зайнятості та працевлаштування. Оцінка рівня добробуту має тісний зв’язок з оцінкою житлово-побутових умов, задоволеність сферою зайнятості тісно пов’язана зі сферою безпеки та соціальною захищеністю та рівнем добробуту. Встановлено достовірні зв’язки між соціально-психологічним станом населення та основними сферами якості життя населення ЗС АЕС: високі - між показниками шкал соматизації, тривоги та реактивної тривожності і сферою безпеки та захищеності; середні - зі сферами зайнятості та добробуту; низькі - зі сферою охорони здоров’я. Висновки. Дані соціологічного опитування населення ЗС досліджуваних АЕС свідчать про спільність інтересів та запитів населення. Для населення ЗС РАЕС та ПЮУАЕС характерною є територіальна поведінка, зумовлена усвідомленням суб’єкта свого ставлення до даної території, де провідним фактором є робота АЕС. Більшість отриманих оцінок сфер якості життя є близькими за значенням незалежно від регіону. Залучення населення Рівненської області в ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС впливає на рівень тривожності населення в разі можливої техногенної НС. Серед населення ЗС ПУАЕС відмічено більш високий рівень занепокоєння соціальними НС, зокрема, можливими воєнними діями та терористичними актами.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015–2030. United Nations Office for Disaster Risk Reduction (UNISDR), 2015. URL: https://www.preventionweb.net/files/43291_sendaiframeworkfordrren.pdf

2. Perko T., van Gorp B., Turcanu C., Thijssen P., Carle B. Communication in Nuclear Emergency Preparedness : A Closer Look at Information Reception. Risk Analysis. 2013. Vol. 33, № 11. P. 1987–2001. DOI : https://doi.org/10.1111/risa.12048

3. Gordelier S. Allemagne Grande Bretagne: Le risque de leucйmie croоt а proximitй de centrales nuclйaires. l’Universitй de Mayence en collaboration avec le registre allemand des cancers infantiles, 15 dйcember 2011. (Last accessed: 10.10.2017). URL : http://www.lexpress.fr/actualite/sciences/sante/habiter-pres-d-une-centrale-nucleaire-favoriserait-la-leucemie-chez-l-enfant_1070801.html

4. Дулинец Л., Мартищенкова Е. Мониторинг общественного мнения по развитию ядерной энергетики в Беларуси: итоги и оценка специалистов. Online конференция 01.03.2017 11:00 - 13:00.Новости Беларуси. Беларусское телеграфное агенство. URL : http://atom.belta.by/ru/conf_ru/view/monitoring-obschestvennogo-mnenija-po-razvitiju-jadernoj-energetiki-v-belarusi-itogi-i-otsenka-spetsialistov-359-359-359-359-359-359-359-359

5. Бончук Ю.В. Радіаційно-гігієнічні принципи обгрунтування розмірів і функціонування зон спостереження АЕС. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. С. 25–42. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2015-20-25-41

6. Прилипко В.А., Петриченко О.О., Озерова Ю.Ю., Морозова М.М., Бондаренко І.В., Туз К.К. Заходи з оптимізації складових якості життя та соціально-економічної компенсації ризиків для населення зони спостереження АЕС : методичні рекомендації. ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України". Київ, 2018. 22 с. (дата звернення: 18.09.2019). URL : http://nrcrm.gov.ua/downloads/2018/mr2018_8.pdf

7. Шевченко О.А., Дорогань С.Б. Особливості сприйняття медико-екологічних ризиків мешканцями Кіровограда. Експериментальна і клінічна медицина. 2015. № 1 (66). С. 188–195.

8. The Global Risks 2013. (Last accessed: 05.09.2019). URL: http://reports.weforum.org/global-risks-2013/

9. Goldberg D., Williams P. A User’s Guide to the General Health Questionnaire. Oxford : Institute of Psychiatry, 1991. 128 p.

10. Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: практическое руководство по психологической диагностике. СПб. : Речь, 2005. С. 44-49.

11. Завалішин А. Ю., Рязанцев И. П. Территориальное поведение. Опыт теоретико-методологического анализа. Социологические исследования. 2005. № 10. С. 83-92.