Мікробіологічні аспекти безпеки бібліотек

Анотація

Мета статті - вивчення проблеми забруднення приміщень бібліотек та їх фондів мікроорганізмами (зокрема мікроміцетами) для характеристики епідемічної безпеки об'єктів приміщень, інформаційного фонду; оцінка епідемічної безпеки приміщень та фондів бібліотек за даними мікробіологічного обстеження, а також пошук ефективних і безпечних способів боротьби з мікробною контамінацією бібліотечного середовища. Методи дослідження. Мікробіологічні методи: визначення обсіменіння повітря бібліотек і змивів з поверхонь приміщень і носіїв інформації бактеріями і мікроскопічними грибами, ідентифікація виділених мікроорганізмів загальноприйнятими мікробіологічними методами, модельні експерименти з вивчення ефективності дії соляної лампи на деконтамінацію повітря від мікроорганізмів. Дослідження проведені в ряді великих бібліотек України. Результати. Проаналізірованa інформація щодо причин забруднення приміщень і фондів бібліотек мікроскопічними грибами, заходи профілактики та елімінації біологічного забруднення. Доведено необхідність здійснення заходів щодо знезараження фондів бібліотек і книгосховищ від збудників грибкового і бактеріального походження. Показано, що грибкове і бактеріальне забруднення залежить від мікрокліматичних умов, а проведення деяких заходів по знезараженню робить позитивний вплив на деконтамінацію приміщень і фондів бібліотек. У модельних експериментах доведено високу ефективність використання соляної лампи для елімінації мікробного забруднення повітря приміщень. Висновок: необхідний моніторинг бібліотечного середовища для своєчасного виявлення мікробіологічного (микологического) забруднення, а також пошук ефективних способів знезараження приміщень і фондів бібліотек. Об'єктивно встановлена ​​висока ефективність дії соляної лампи при деконтамінації повітря від бактерій і цвілевих грибів.